Справа № 22ц-1306\2006 p. Категорія - цивільна
Головуючий у 1-й інстанції: Білий В.М. Доповідач: Лакіза Г.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2006 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Лакізи Г.П.
суддів Нечасного Л.А., Острянського В.І.
при секретарі Вареник О.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-ї особи ОСОБА_3, представника 3-ї особи ОСОБА_3 та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду м.Чернігова цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 20 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства „ПРИЛУКИ-АГРОПЕРЕРОБКА", третя особа ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Менського відділення № 3061 ВАТ Держощадбанку України, треті особи ОСОБА_1 і Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства, ПРИЛУКИ-АГРОПЕРЕРОБКА", про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -
встановив:
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ВКП „ПРИЛУКИ-АГРОПЕРЕРОБКА" про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, і просив стягнути на його користь з відповідача у відшкодування витрат на його стаціонарне лікування 350 грн., 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також 68,50 грн. судових витрат (а.с. 2-3).
З зустрічним позовом про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП, звернулась ОСОБА_4 до Менського відділення ВАТ Держощадбанку, і просила стягнути 6455,64 грн. матеріальної шкоди, заподіянох внаслідок пошкодження належного їй на праві власності автомобіля марки Мерседес-Бенц 308 НОМЕР_1, а також 65,00 грн. в повернення сплаченого державного мита (а.с. 18-19).
В своїх позовних вимогах посилались на те, що 22.07. 2005 року близько 16 години на автошляху Корюківка-Сосниця сталося ДТП за участю водія ТОВ ВКП „ПРИЛУКИ-АГРОПЕРЕРОБКА" ОСОБА_3, який керував автомобілем Мерседес-Бенц д.з. НОМЕР_2 (цей автомобіль належить на праві власності ОСОБА_4 та перебував у володінні та користуванні ТОВ ВКП „ПРИЛУКИ-АГРОПЕРЕРОБКА" відповідно до договору оренди), та водія ОСОБА_1, водія Менського відділення ВАТ Держощадбанку України, який керував автомобілем ВАЗ 21093 НОМЕР_3, який належить Менському відділенню ВАТ Держощадбанку України. В результаті ДТП обом транспортним засобам були спричинені механічні ушкодження, а водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Позивач ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ ВКП „Прилуки агропереробка" в відшкодування матеріальної шкоди 350 грн., витрачені на лікування травм, отриманих в наслідок ДТП та 2000 грн. моральної шкоди. Позивач ОСОБА_4 просила стягнути з Менського відділення ВАТ Держощадбанку України 6455, 64 грн. в рахунок завданої матеріальної шкоди пошкодженням автомобіля Мерседес-Бенц д.з. НОМЕР_2, який належить їй на праві власності.
Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 20 червня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено частково. Стягнуто з відповідача ТОВ ВКП „ПРИЛУКИ-АГРОПЕРЕРОБКА" на його користь 350 грн. матеріальної шкоди та 51 грн. в повернення сплаченого судового збору, а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь державного підприємства „Судовий інформаційний центр"; в частині відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з відповідача Менського відділення № 3061 ВАТ Держощадбанку України 6455, 64 грн. завданої майнової шкоди та 65 грн. в повернення сплаченого судового збору, а також ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь державного підприємства „Судовий інформаційний центр".
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення в частині відмови в задоволенні моральної шкоди в сумі 2000 грн та за зустрічним позовом про відшкодування майнової шкоди повністю, та направити справу на новий розгляд до того ж суду, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Судом прийнято зустрічний позов від ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 123 ЦПК України, де вказано, що відповідач має право подати зустрічний позов, а ОСОБА_4 не є відповідачем. На день скоєння ДТП автомобіль Мерседес-Бенц, який є власністю ОСОБА_4, перебував в оренді ТОВ ВКП „Прилуки агропереробка", тому згідно ст. 1187 ч. 2 ЦК України позивачка повинна була звернутись до ТОВ ВКП „ПРИЛУКИ-АГРОПЕРЕРОБКА", а не до Менського відділення ВАТ „Держощадбанк", що є неналежним відповідачем. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують причинний зв'язок вини ОСОБА_1. із скоєнням ДТП.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині, що стосується задоволення зустрічного позову ОСОБА_4, та залишенню без задоволення в частині, що стосується вирішення позову ОСОБА_1, з наступних підстав.
Встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 22.07.2005 року на автошляху Корюківка-Сосниця з участю автомобіля Мерседес-Бенц д.з. НОМЕР_2, який на праві власності належить ОСОБА_4 і на час ДТП на підставі договору оренди перебував перебував у володінні ТОВ ВКП „Прилуки-агропереробка", під керуванням водія ТОВ ВКП „Прилуки агропереробка" ОСОБА_3, та з участю автомобіля ВАЗ 21093 НОМЕР_3, під керуванням водія Менського відділення ВАТ Держощадбанку ОСОБА_1, ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження, що підтверджується актом судово-медичного дослідження № 191 від 28.07.2005 року, в зв'язку з чим потребував лікування та витрачав особисті кошти на ліки, на суму 350 грн., що підтверджується наданими суду чеками аптечних закладів (а.с. 57-60).
Згідно висновку автотехнічної експертизи (а.с. 68-72), в дані дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля Мерседес-Бенц д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам пунктів 1.2, 1.3, 10.1, 11.1, 11.2, 13.1 Правил дорожнього руху України, а в діях водія автомобіля ВАЗ-21093 д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_1. вбачається невідповідність вимогам пунктів 1.2, 1.3, 10.1, 11.1, 11.2, 13.1 Правил дорожнього руху України, і що в причинному зв'язку з наслідками ДТП знаходиться саме невідповідність в діях водія автомобіля Мерседес-Бенц д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 вимогам пунктів 1.2,1.3,10.1,11.1,11.2,13.1 Правил дорожнього руху України.
Згідно акту судово-медичного (токсикологічного) дослідження в крові та сечі ОСОБА_1., відібраних в день ДТП, виявлений етиловий спирт. (а.с. 30).
На час ДТП водій ОСОБА_3. знаходився в трудових відносинах з ТОВ ВКП „Прилуки-Агропереробка", яке орендувало автомобіль Мерседес-Бенц д.з. НОМЕР_1 у його власника ОСОБА_4
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині, що стосується задоволення позовних вимог ОСОБА_1. в частині відшкодування матеріальної шкоди шляхом стягнення з ТОВ ВКП „Агропереробка" на користь ОСОБА_1. 350 грн. завданої майнової шкоди, та відмови в частині відшкодування моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1. в цій частині правильності висновків суду щодо відмови у відшкодуванні моральної шкоди не спростовують.
Проте колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з Менського відділення № 3061 ВАТ Держощадбанку України майнової шкоди в сумі 6455,64 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 28-29 Цивільного процесуального кодексу України, цивільну процесуальну правоздатність та цивільну процесуальну дієздатність мають фізичні і юридичні особи. Як вбачається з довіреності (а.с.96), Менське відділення ВАТ „Державний Ощадний банк України" є філією Відкритого акціонерного товариства „Державний Ощадний банк України", і керуючий цією філією діє лише за дорученням ВАТ „Державний Ощадний банк України"; філія не є самостійною юридичною особою. Належним відповідачем по справі може бути лише юридична особа, тобто ВАТ „Державний Ощадний банк України",
який в установленому Цивільним процесуальним кодексом порядку до участі в справі не залучався. Таким чином, по даній справі суд вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, що є безумовною підставою для скасування рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_4 і передачі справи в цій частині на новий розгляд відповідно до п.4.ч.1 ст.311 ЦПК України.
Власником автомобіля „Мерседес-Бенц" є ОСОБА_4 (а.с.26), яка передала цей автомобіль в оренду ТОВ ВКП „Прилуки-Агропереробка" на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 29.01.2005 р. (а.с.27), за умовами якого ОСОБА_4 вправі вимагати від ТОВ ВКП „Прилуки-Агропереробка" усунення погіршень автомобіля або відшкодування завданих йому збитків, які сталися з вини підприємства-наймача, а ТОВ ВКП „Прилук-Агропереробка" як наймач зобов'язане, відповідно, відшкодувати ОСОБА_4 заподіяні автомобілю з вини підприємства-наймача збитки.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в діях обох водіїв є вина і причинний зв'язок з наслідками ДТП. Проте згідно з висновком автотехнічної експертизи (а.с.68-72), в причинному зв'язку з наслідками ДТП знаходиться саме невідповідність в діях водія автомобіля Мерседес-Бенц д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 вимогам пунктів 1.2,1.3,10.1,11.1,11.2,13.1 Правил дорожнього руху України. Відповідно до ч.4 ст.212 ЦПК України, суд зобов'язаний відобразити в рішенні результати оцінки доказів та мотиви відмови у прийнятті тих чи інших доказів. Проте в порушення зазначеної процесуальної норми суд першої інстанції не навів в рішенні мотивів, з яких він не приймає висновок автотехнічної експертизи в цій частині, і на підставі яких саме фактів та доказів вважає, що в причинно-наслідковому зв'язку з наслідками ДТП є дії обох його учасників. Крім того, пославшись на наявність в діях обох водіїв вини та причинного зв'язку з наслідками ДТП, суд першої інстанції заподіяну автомобілю Мерседес-Бенц шкоду стягнув з Менського відділення ВАТ Держощадбанку України в повному обсязі, що суперечить п.З ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України про те, що при відшкодуванні шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, п.4 ч.1 ст.311, ст.ст. 313-315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Менського районного суду від 20 червня 2006 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 до Менського відділення № 3061 ВАТ Держощадбанку України шляхом стягнення з Менського відділення № 3061 ВАТ Держощадбанку України на користь ОСОБА_4 6455,64 грн. завданої майнової шкоди та 65 грн.
судового збору, а також в частині стягнення з Менського відділення № 3061 ВАТ Держощадбанку України на користь державного підприємства „Судовий інформаційний центр" витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн., скасувати, і в цій частині справу направити на новий розгляд до того ж суду, в іншому складі.
В іншій частині рішення Менського районного суду від 20 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили негайно після проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.