Справа № 2-320/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          16.09.2011  року                                                             м. Кодима Одеської області

           Кодимський районний суд Одеської області в складі:

          головуючого                       судді Сопільняка О.  М.

                      при секретарі                 Журбі С.П.                             

                      з участю відповідача      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодимі, Одеської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»  до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

08 квітня 2011 року публічне акціонерне товариство «Альфа Банк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові представник позивача ОСОБА_2 (діє згідно довіреності) вказав, що 01 серпня 2007 року між ПАТ «Альфа-Банк»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №500020480, за яким позивач надав відповідачеві грошовий кредит в сумі 2500 доларів США на визначений договором строк зі сплатою передбачених договором відсотків. Однак, відповідач ухиляється від виконання свого обов’язку, зокрема не повертає кредит в порядку та строки, передбачені договором, що призвело до спричинення позивачеві матеріальних збитків. Так, станом на 01 січня 2011 року загальна заборгованість перед ПАТ склала 2561.02 долара США, або 20390 грн., у т.ч. основна заборгованість за кредитом у сумі 773.50 дол.США, штраф в сумі 987.52 дол.США та пеня в сумі 1000 дол.США.  З цих підстав просив позов задовольнити.       

В судове засідання представник позивача не з’явився, надавши  заяву про розгляд справи без нього. Заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у  справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. З цих підстав, а також з огляду на віддаленість місця розташування позивача подана заяв підлягає задоволенню.

Відповідач  ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково та підтвердив факт укладення відповідного договору з позивачем. При цьому, зазначив, що неналежне виконання взятих на себе зобов’язань стало наслідком втрати ним постійної роботи та заробітку, який був єдиним доходом сім»ї, народження двох дітей, відсутність роботи у дружини. Вважає нараховані позивачем штраф та пеню занадто великими.

Дослідивши позов, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із договорів.

Судом встановлено, що 01 серпня 2007 року між ПАТ «Альфа-Банк»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №500020480, згідно з яким позивач надав відповідачеві грошовий кредит в сумі 2500 доларів США строком до 01 серпня 2010 року зі сплатою 40 відсотків річних з погашенням кредиту згідно умов договору (п.1, 2 договору).

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.        

У відповідності до ст.ст.526 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, у встановлений строк його виконання.

Згідно ст.1049 ЦК України (правила якої застосовуються до відносин за кредитним договором) позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю грошові кошти у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що всупереч цих вимог відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за вказаним кредитним договором належним чином не виконує, що має наслідком застосування положень параграфа 2 Цивільного кодексу України.

Так, станом на 01 січня 2011 року загальний розмір заборгованості перед ПАТ склав 2561.02 долара США, або 20390 грн., у т.ч. основна заборгованість за кредитом у сумі 573.50 дол.США, штраф в сумі 987.52 дол.США та пеня в сумі 1000 дол.США.  

Проте, в ході судового розгляду справи відповідач ОСОБА_1 сплатив на користь позивача 573.50 дол.США, підтвердженням чого є надана ним квитанція №103995 від 25 серпня 2011 року, видана ПАТ «Альфа Банк». Вказане свідчить про поновлення в повному обсязі порушеного права позивача стосовно заявлених ним вимог про стягнення основного боргу –основної заборгованості за кредитом.       

Правовими наслідками невиконання зобов’язання або його виконання з порушенням умов є покладення на сторону обов’язків, передбачених ст.611 ЦК України, зокрема сплати неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення свого зобов’язання, при цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а пенею – неустойка що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.     

Судом встановлено, що окрім  стягнення боргу за кредитом в сумі 573.50 дол.США, представник позивача просить стягнути з відповідача штраф в сумі 987.52 дол.США та пеню в сумі 1000 дол.США.

Сплата відповідачем неустойки у випадку невиконання/неналежного виконання зобов’язання передбачена п.4 укладеного сторонами договору. Отже, сплата відповідачем неустойки (штрафу та пені) є його обов’язком, визначеним ст.549 ЦК України та договором №500020480 від 01 серпня  2007 року.

Разом з цим відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Верховний Суд України в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 рр.) зазначив, що у таких випадках суду слід мати на увазі, що положення ч.3 ст.551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки може бути застосоване лише до процентів, які нараховуються як пеня, оскільки вони є засобами цивільно-правової відповідальності, чи згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, враховуючи її компенсаційну природу, а проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст.ст.1054,1056-1 ЦК України у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність з розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.  

Судом встановлено, що загальний розмір отриманого відповідачем кредиту склав 2500 доларів США. Впродовж дії кредитного договору відповідачем повернуто борг сумі біля 2000 дол.США. Станом на 01.01.2011 року заборгованість за кредитом (основним) складала 573 дол.США., яка в повному обсязі відшкодована відповідачем впродовж судового розгляду справи. Відтак, заявлена до сплати неустойка –987 дол.США штрафу та 1000 дол.США пені є занадто неспівмірною з розміром основного боргу відповідача (573 дол.США на момент звернення до суду та відсутність цієї заборгованості взагалі на дату ухвалення судового рішення). Окрім цього, після укладення кредитного договору відповідач втратив роботу, що підтверджується наданою ним для огляду трудовою книжкою, яка (робота) була єдиним джерелом отримання прибутку для утримання його сім»ї. Працевлаштувався лише в квітні 2011 року, проте вже в червні 2011 року знову був звільнений з роботи і до цього часу є безробітним. Протягом цього періоду в нього народилось двоє дітей –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, внаслідок народження дітей дружина відповідача ОСОБА_3 в даний час непрацездатна та перебуває у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку. Через це дружина відповідача та двоє малолітніх дітей перебувають на його утриманні. Зазначені обставини визнаються судом істотними. Крім цього, впродовж тривалого часу відповідач неодноразово звертався до позивача з письмовими заявами про досудове врегулювання виниклих спірних відносин, які були відхилені позивачем. Проте такі звернення свідчать про його спроби мінімізувати негативні наслідки, що настали для позивача в результаті хоча і з об’єктивних причин, але все ж таки невиконання ним взятих на себе зобов’язань за кредитним договором.     

З цих підстав, суд вважає можливим відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, враховуючи очевидну неспівмірність розміру неустойки з розміром основного боргового зобов’язання відповідача та істотні обставини, що виникли у відповідача після укладення кредитного договору, а також погашення ним основного боргу за кредитом на дату ухвалення судового рішення, зменшити розмір заявленої до сплати неустойки (штрафу та пені).    

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»200 (двісті) доларів США штрафу згідно кредитного договору №500020480 від 01 серпня 2007 року та 200 доларів США пені., а всього 400 доларів США, що еквівалентно 3188 грн. 28 коп.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»203 грн.90 коп. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.  

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Суддя  О. М. Сопільняк