Справа № 22а-513/2006 Головуючий у першій інстанції -
Коверзнев В.О.
Категорія - адміністративна Доповідач - Мельниченко Ю.В.
ПОСТАНОВА Іменем України
06 вересня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
у складі:
головуючого - судді Євстафіїва O.K.
суддів Мельниченка Ю.В., Редьки А.Г.
при секретарі Куксі М.В.
з участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду М.Чернігова від 07 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського міського голови, третя особа - Фонд комунального майна Чернігівської міської ради, про поновлення на роботі,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив поновити його на посаді голови Фонду комунального майна Чернігівської міської ради. Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 17.09.2002 року він був призначений на посаду голови фонду комунального майна міської ради, про що було видане розпорядження Чернігівського міського голови НОМЕР_1 року. На підставі заяви від 03.05.2006 року Чернігівським міським головою 04.05.2006 року видане розпорядження НОМЕР_2 про звільнення ОСОБА_1 з посади фонду комунального майна міської ради з 05.05.2006 року за угодою сторін. Позивач вважає своє звільнення незаконним з таких підстав. В своїй заяві від 03.05.2006р. не зазначено, що він надає свою згоду, а міський голова не заперечує відносно строку припинення трудового договору саме з 05.05.2006 року. Таким чином, фактично між сторонами не було досягнуто домовленості відносно строку припинення трудового договору, а звільнятися за власним бажанням позивач не мав наміру і заяву про звільнення за власним бажанням не подавав.
Оскаржуваною постановою суду у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зобов'язано Чернігівського міського голову змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з п.1 ст.36 КЗпП України на ч.1 ст.38 КЗпП України та дату звільнення з 05 травня 2006 року на 17 травня 2006 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Деснянського районного суду М.Чернігова від 07 липня 2006 року та прийняти нове постанову про поновлення його на роботі, виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2006 року. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції в частині зміни формулювання причини звільнення припустився суттєвої помилки, а саме: рішення про зміну формулювання звільнення орган по розгляду трудового спору приймає у тому випадку, якщо формулювання причин звільнення є неправильним, або таким, що не відповідає чинному законодавству при відсутності підстав для поновлення на роботі. Такою підставою для поновлення на роботі як раз і є неправильне застосування п.1 ст.36 КЗпП України. У зв"язку з цим суд не мав права змінювати формулювання підстави звільнення. Зміна є формулювання підстави звільнення завадило позивачу реалізувати право на відкликання заяви про звільнення за власним бажанням у відповідності зі ст.38 КЗпП України, а також він не міг реалізувати своє право на звільнення після закінчення навчальної відпустки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 був призначений на посаду голови фонду комунального майна згідно розпорядження Чернігівського міського голови НОМЕР_1 року. Розпорядженням Чернігівського міського голови за НОМЕР_3 позивач написав заяву про звільнення його з займаної посади згідно п.1 ст.36 КЗпП України. Розпорядженням Чернігівського міського голови НОМЕР_2. від 04 травня 2006 року звільнено ОСОБА_1 з 05 травня 2006 року з посади голови фонду комунального майна міської ради за угодою сторін (п.1ст-.36 КЗпП України).
Відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є угода сторін. З матеріалів справи вбачається, що між Буцком О.В. та Чернігівським міським головою угоду з приводу припинення трудового договору досягнуто.
Представник позивача - ОСОБА_2 апеляційному суду пояснила, що, подаючи заяву на звільнення за угодою сторін, позивач розраховував на те, що його буде звільнено 30.06.2006року, тобто після закінчення додаткової оплачуваної відпустки зі збереженням заробітної плати, відповідно до ст. 15 Закону України „Про відпустки", для підготовки і захисту дипломної роботи в Чернігівському державному технологічному університеті. Дане твердження представник відповідача не спростував. Зокрема, з тексту заяви на звільнення (а.с.7) не вбачається, що сторони досягли угоди про розірвання трудового договору 05.05.2006 року.
Висновок суду про необхідність зміни формулювання звільнення позивача на ч.1 ст.38 КЗпП України є помилковим, так як ОСОБА_1 стверджував, що він написав заяву під примусом відповідача, тобто не за власним бажанням. Проти цього фактично не заперечував і представник відповідача. Тому причина розірвання трудового договору між сторонами відповідачем сформульована вірно.
За наведених обставин, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що трудовий договір з позивачем розірвано законно, але роботодавець неправильно визначив дату його розірвання.
Отже, виходячи зі змісту ст.ст. 232 ч.1п.2, 235 КЗпП України, права ОСОБА_1 підлягають поновленню шляхом коригування дати звільнення його з роботи.
Такою датою слід вважати останній день перебування його у додатковій оплачуваній відпустці зі збереженням заробітної плати, відповідно до ст. 15 Закону України „Про відпустки" для підготовки і захисту дипломної роботи в Чернігівському державному технологічному університеті на 72 календарних дні з 20.04.2006 року по 30.06.2006 року включно, згідно розпорядження НОМЕР_4 Чернігівського міського голови.
Тож оскаржуване рішення підлягає зміні шляхом виключення з постанови суду першої інстанції вказівки про зміну формулювання причини звільнення позивача з посади голови фонду комунального майна Чернігівської міської ради з п.1ст.36 КЗпП України на ч.1 ст.38 КЗпП України, а також зміні в частині дати звільнення позивача з роботи з вказаної посади з ЗО червня 2006 року. В іншій частині постанову залишити без змін. Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 206 КАС України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 липня 2006 року частково змінити у наступний спосіб: виключити з постанови суду вказівку про зміну формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади голови фонду комунального майна Чернігівської міської ради з п.1 ст.36 КЗпП України на ч.1 ст.38 КЗпП України.
Дану постанову в частині зміни дати звільнення з роботи змінити шляхом зміни цієї дати на 30.06.2006 року.
В іншій частині цю постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складання в повному обсязі.