Справа № 22а-460\2006 p.

Головуючий у 1-й інстанції: Кнреєв О.В. Доповідач;  Редька А.Г.

ПОСТАНОВА ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

8 вересня 2006 року                              місто Чернігів

Апеляційний  суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Євстафієва О.К., суддів - Школьного В.В., Редьки А.Г.,

при секретарі - Кукса М.В.,                                            за участі:  сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 8 червня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Носівськоі центральної районної лікарні про визнання недійсним акту медичного огляду,

встановив:

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати недійсним акт медичного обстеження її на предмет алкогольного сп'яніння від 22 вересня 2005 року, складений Носівського центральною районною лікарнею, посилаючись, що зазначений акт за формою, змістом та висновками не відповідає дійсності та вимогам нормативних актів.

Постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 8 червня 2006 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском встановленого строку звернення до адміністративного суду.

В   апеляційній скарзі  ОСОБА_1  просять  скасувати  зазначену постанову та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги, посилаючись, що висновок суду про пропуск нею строку звернення суду суперечить   ст.99   Кодексу   адміністративного   судочинства   України,   тому постанову суду не можна визнати законною.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 належить до задоволення частково, рішення суду піддягає зміні у частині мотиві відмови у задоволенні позову.

Суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду. Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах одного року, якщо інше не встановлено Законом, тому посилання суду на Інструкцію, яка є підзаконним нормативним актом, не можна визнати правовою підставою для відмови у задоволенні позову тільки з мотивів пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до акту НОМЕР_1 медичного обстеження на предмет алкогольного сп'яніння (ас-3б) ОСОБА_1, працівник Носівського РВ УМВС, направлена для медичного огляду заступником начальника міліції.

За висновком медичного огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Для підтвердження висновку у ОСОБА_1 взята кров для перевірки на вміст алкоголю і проведені дослідження підтвердили вміст алкоголю у крові ОСОБА_1(ас-61-65). Огляд ОСОБА_1 проведено уповноваженим фахівцем, лікарем-наркологом, який підтвердив свій висновок у судовому засіданні, дослідження крові також виконано відповідними фахівцями.

Таким чином спростовуються посилання ОСОБА_1, що вона не була у нетверезому стані. Спростування медичного висновку відповідно до ст.70 КАС України можливо іншим медичним висновком або іншими медичними документами, однак ОСОБА_1 не надала ніяких відповідних доказів, що спростовували б зазначений висновок.

Не підтверджуються також посилання ОСОБА_1 про фальсифікацію висновку, що до акту внесено записи про дослідження, які в дійсності не виконувалися. Фальсифікація документу, що тягне правові наслідки, може бути підтверджена також відповідними документами, які б свідчили про вчинення таких дій конкретними особами і до них вжиті відповідні заходи. Такі документи у справі відсутні.

Недодержання форми акту обстеження також не спростовує медичного висновку та не дає підстав для визнання його недійсним.

За викладених обставин не встановлено підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним акту                         НОМЕР_1медичного обстеження на предмет алкогольного сп'яніння Носівської ЦРЗ.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 198,201,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Змінити постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 8 червня 2006 року в частині мотивів відмови у задоволенні позову та вважати мотивами відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ті, що наведені у цьому рішенні.

Постанова набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного з дня складання постанови у повному обсязі.