Справа № 22ц-1362/2006 p. Головуючий у першій інстанції
Карапута Л.В.
Категорія- цивільна Доповідач-Губар B.C.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2006 р. Апеляційний суд Чернігівської області у складі: Головуючого-судді Іваненко Л.В. суддів: Губар B.C., Шемець Н.В. при секретарі Пац Т.М.
з участю: позивача ОСОБА_1, його представника - адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від ЗО червня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В березні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 та просив стягнути з відповідача відшкодування матеріальної шкоди у сумі 11484грн. 15 коп. за пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, 1700 грн. моральної шкоди, 390 грн. за проведення експертизи та 132 за сплату державного мита.
Свої вимоги мотивує тим, що 17 лютого 2006 p., приблизно о 16 год. 35 хв. він поставив належний йому автомобіль марки АУДІ-100 напроти будинку АДРЕСА_1 з правої сторони проїзжої частини, частково на тротуарі, та пішов до магазину. Повернувшись через 10 хв., він помітив, що його автомобіль знаходиться в іншому місці і має механічні пошкодження. Як встановлено органами ДАІ під час перевірки, вказане ДТП керуючи власним автомобілем ВАЗ-21114 скоїв ОСОБА_3, порушивши при цьому п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху. Згідно автотоварознавчої експертизи матеріальний збиток, завданий автомобілеві позивача внаслідок ДТП, становить 11484 грн. 15 коп. Отриману моральну шкоду, яка полягає у душевних хвилюваннях та прикладанні додаткових зусиль для продовження нормального життя, позивач оцінює у 1700 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2006 р. позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 11484 грн. 15 коп. у відшкодування матеріальної шкоди; 400 грн. у відшкодування моральної шкоди; 390 грн. у відшкодування витрат за проведення експертизи; 149 грн. у відшкодування сплаченого судового збору; 30 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, а всього на загальну суму 12453 грн. 15 коп.. На підставі п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зобов'язано ОСОБА_1 передати автомобіль АУДІ-100 після відшкодування збитків ОСОБА_3, відповідальному за шкоду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення змінити стягнувши з ОСОБА_3 на його користь 10307 грн. 42 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 1700 грн. у відшкодування моральної шкоди та всі витрати понесені ним по розгляду справи, виключивши з резолютивної частини рішення про зобов'язання передати автомобіль ОСОБА_3 після відшкодування збитків. В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на те, що судом неправильно розтлумачено п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди». Стверджує, що після проведення ремонту автомобіль може використовуватися, вартість ремонту становить 10307 грн. 42 коп., що визначено в п. 1.6 висновку експерта. Експерт не надав безумовного висновку про неможливість відновлення та експлуатації пошкодженого автомобіля. Стверджував, що він не ставив перед судом вимогу про стягнення вартості автомобіля і не мав наміру віддавати автомобіль відповідачеві. На думку апелянта не є мотивованим висновок суду про стягнення моральної шкоди у заниженому розмірі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи доводи апеляційної скарги, дослідиивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав..
По справі встановлено, що 17 лютого 2006 р. о 16 год. 45 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ-2114, д.н.з. НОМЕР_1, не вибравши безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожньої обстановки, не справився з керуванням та здійснив наїзд на стоячий автомобіль марки АУДІ-100, який належить ОСОБА_1, чим порушив Правила дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та залишив місце пригоди, чим скоїв правопорушення, передбачене ст.ст. 124, 122-2 КпАП України.
При розгляді даної справи суд першої інстанції, в порушення вимог ч.4 ст. 10 ЦПК України, не з"ясуавав у повній мірі дійсні обставини справи і не звернув уваги на те, що позивач не мав наміру отримувати від відповідача відшкодування матеріальної шкоди у вигляді стягнення вартості автомобіля у сумі 11484 грн. 15 коп., а фактично бажав отримати відшкодування матеріальної шкоди у вигляді стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля, яка за висновком експерта становить 10307,42 грн. Зважаючи на обставини справи, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про необхідність передачі ОСОБА_3 належного позивачеві автомобіля після відшкодування завданих збитків, оскільки у матеріалах справи відсутні допустимі докази того, що пошкоджений автомобіль не підлягає ремонту і не може використовуватись за призначенням, як це зазначено у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди". Як вбачається з п.1.6 висновку спеціалістата № 26 від 28.02.06. (а.с.54-56), належний позивачеві автомобіль може використовуватись за призначенням після відповіденогно ремонту і вартість такого відновлювального ремонту, з урахуванням фізичного зносу автомобіля, становить 10307грн. 42 коп., що є нижчим від ринкової авртості автомобіля, яка визначена цим висновком у сумі 11484 грн. 15 коп. Доказів на спростування зазначеного висновку відповідачем суду не надано і у справі такі докази відсутні.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що стягнута на користь позивача моральна шкода 400 грн. є заниженою, і висновок суду першої інстанції щодо визначеного розміру відшкодування моральної шкоди, виходячи із засад розумності і справедливості, визнає правильним.
Керуючись ст. 1187 ЦК України, ст.ст. 88,309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, - апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2006 р. в частині: стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1148 грн. 15 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та зобов"язання ОСОБА_1 передати автомобіль АУДІ-100 д.н.з. НОМЕР_2 після відшкодування збитків ОСОБА_3, відповідальному за шкоду та відшкодування судового збору у сумі 149-00 грн. - скасувати.
Позов ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 10307 грн.42 коп. В іншій частині позову ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 103 грн.07 коп. на відшкодування сплати судового збору.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.