Справа №  22-ц-1399/2011  

Категорія  57  

Головуючий у 1 інстанції  Ковалюк І.П.  

Суддя-доповідач  Девляшевський В.А.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 року                                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду                Івано-Франківської області в складі:

головуючого                    Девляшевського В.А.

                              суддів:              Проскурніцького П.І., Матківського Р.Й.          

                                       секретаря              Возняк В.Д.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського  міського  суду від 16 травня 2011 року з участю апелянта і представника в/ч  А 1349 – Громова А.М.,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 травня 2011 року у позові ОСОБА_2 до ВЧ А-№1349 про стягнення грошової компенсації за речове майно відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що у ОСОБА_2, яка 25.11.2010 року  звільнилась із Збройних Сил України за вислугою років, право на одержання речового майна у відповідача виникло під час проходження військової служби. Суд зазначив, що речове майно було в наявності на складі військової частини, і позивачка мала можливість його отримати. Тому суд вважав позов ОСОБА_2 безпідставним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необгрунтованість її позовних вимог. Апелянт зазначила, що факт наявності заборгованості військової частини перед нею по виплаті компенсації за неотримане речове майно в сумі 7974 грн 34 коп підтверджується листом відповідача від 10.12.2010 року. Позивачка вказує на те, що нормами чинного законодавства України передбачено право вибору військовослужбовця, який звільнився із Збройних Сил України, отримати речове майно або грошову компенсацію за нього. Вважає, що цього суд помилково не врахував. Крім того, на її думку, суд безпідставно вважав, що вона пропустила строк позовної давності. У зв`язку із наведеним ОСОБА_2 просила оскаржене рішення, як незаконне і необгрунтоване, скасувати, ухваливши нове рішення, яким задовольнити її позов.

В засіданні Апеляційного суду  ОСОБА_2  апеляційну скаргу з наведених підстав підтримала.                             

Представник  відповідача  доводи заяви заперечив. На його думку, підстав для задоволення апеляції немає. Вважає, що даний спір відноситься до компетенції адміністративного, а не загального суду.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно введених в дію з 01 січня 2011 року підпункту 2 підпункту 3.6 та підпункту 10 підпункту 3.7 пункту 3 розділу  Х11 «Прикінцевих положень» Закону України №2453 від 07.07.2010 року «Про судоустрій і статус суддів» спори щодо речового майна, пайків або грошової компенсації  замість них  вилучено із цивільної юрисдикції та передано до юрисдикції  адміністративних судів. Дію названих норм Закону  було відновлено з прийняттям  рішення Конституційного Суду України  від 09.09.2010 року 319-рп/2010 у справі щодо підвідомчості справ, пов`язаних із соціальними виплатами, та Закону України  №2748 від 02.12.2010 року «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення» закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов`язаних із соціальними виплатами».

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву про стягнення грошової компенсації за речове майно ОСОБА_2 подала 18 січня 2011 року, тобто  під час дії вищезгаданих норм Закону України №2453 від 07.07.2010 року. Тому суд першої інстанції помилково відкрив провадження в даній справі за нормами Цивільного Процесуального Кодексу України, адже зазначена категорія справ була вилучена з цивільної юрисдикції. Оскільки дана справа неправомірно була розглянута  за нормами ЦПК України, то постановлене по ній рішення не може бути визнано законним. Тому згідно ст.205 ЦПК України оскаржене рішення підлягає скасуванню з закриттям провадження в справі.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст.205;206;218;307;310;313;314;319;324;325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 16 травня 2011 року по даній справі скасувати, а провадження в цій справі закрити.

            Роз`яснити  ОСОБА_2, що з позовом про стягнення грошової компенсації за речове майно вона вправі  звернутись до адміністративного суду.

            Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий                                                                                           В.А. Девляшевський

Судді:                                                                                                     П.І.Проскурніцького

                                                                                                    Р.Й.Матківський