Справа № 22-ц-1504/2011
Категорія 45
Головуючий у 1 інстанції Шишко О.А.
Суддя-доповідач Васильковський В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Васильковського В.М.
суддів: Матківського Р.Й., Проскурніцького П.І.
секретаря Кіндрата В.П.,
з участю позивачки ОСОБА_2
представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Манявської сільської ради, ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 про визнання незаконними рішення сільської ради, державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, їх скасування та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богородчанського районного суду від 29 липня 2011 року, -
ВСТАНОВИЛА:
в лютому 2011 року ОСОБА_2 звернулася з даним позовом, мотивуючи його тим, що рішенням Манявської сільської ради від 30.08.2010 року у її батька ОСОБА_6 вилучено земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та передано їй у користування для ведення особистого селянського господарства, а також їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації по інвентаризації та видачі державного акту на вказану земельну ділянку. Проходячи процедуру меж погодження земельної ділянки, нею було виявлено, що з однієї сторони її земельної ділянки межівником є відповідач ОСОБА_4, який частково захопив її земельну ділянку. Раніше її земельною ділянкою користувався батько ОСОБА_6, а його межівником був ОСОБА_7, після смерті якого земельна ділянка неофіційно перейшла до ОСОБА_5
Земельна ділянка ОСОБА_4 була розташована повз земельну ділянку ОСОБА_5 Відповідач та ОСОБА_5, усно домовившись між собою провели обмін земельних ділянок. Незважаючи на те, що жодних рішень про обмін вказаними ділянками не приймалося, Манявська сільська рада рішенням від 24.05.2002 року передала відповідачу у власність земельну ділянку площею 0,10 га. 22.09.2002 року відповідачу видано державний акт про право власності на землю площею 0,1037 га з порушенням земельного законодавства. Тому просила визнати недійсними оскаржуване рішення сільської ради, державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, їх скасування та зобов’язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні її земельною ділянкою, забравши огорожу з неї. Стягнути судові витрати з відповідача.
Рішенням Богородчанського районного суду від 29 липня 2011 року в позові ОСОБА_2 до Манявської сільської ради, ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 про визнання незаконними рішення сільської ради, державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, їх скасування та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказуючи, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону, зазначає, що на земельну ділянку, площею 0,0740 га, яка межувала з її земельною ділянкою був виготовлений державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_7, який ще за життя подарував вказану земельну ділянку своєму внукові ОСОБА_5 Останній, як обдарований, документи на дану земельну ділянку не оформив, не отримав документ, що посвідчує право власності та не провів його державну реєстрацію відповідно до Земельного кодексу України. Таким чином, земельна ділянка власністю ОСОБА_5 не була. На час видачі рішення Манявською сільською радою ОСОБА_4 (25.04.2002 року) так і на даний час є дійсним державний акт, виданий 08.04.2002 року ОСОБА_7 Тобто, частина земельної ділянки, яка належала на праві власності ОСОБА_7 приватизована відповідачем і на одну і ту ж земельну ділянку видано два державні акти. Також, суд не взяв до уваги той факт, що зміна цільового призначення земельної ділянки проведена відповідачем з порушенням земельного законодавства. Оскільки державну реєстрацію вказаної земельної ділянки ОСОБА_4 не провів, то рішення сільської ради про зміну цільового призначення є незаконним. Захоплення частини її земельної ділянки видно з обмірів, проведених ТзОВ «Карпатські землі». Судом не взято до уваги, що після проведення приватизації земельної ділянки відповідач розширив дорогу з другої сторони ділянки, тому при обмірах, проведених ТзОВ «Карпатські землі» у нього виявилось на 0,0021 га земельної ділянки менше. Також судом не взято до уваги те, що при проведенні обмірів для виготовлення проектної документації відповідач неправильно вказав межі земельної ділянки з її сторони, таким чином приватизувавши частину її земельної ділянки. З цих підстав рішення суду першої інстанції просила скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.
У засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її представник апеляційну скаргу підтримали, відповідачі та третя особа, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не з’явились, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Манявської сільської ради від 30.08.2010 року ОСОБА_2 передано у користування земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства, а також надано дозвіл на виготовлення технічної документації по інвентаризації та видачі державного акту на вказану земельну ділянку.
ОСОБА_4 набув у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 на підставі рішення Манявської сільської ради від 24.05.2002 року та державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ 093103 від 22.09.2002 року, загальною площею 0,1037 га.
Рішенням Манявської сільської ради від 14.05.2003 року ОСОБА_4 дано дозвіл на обстеження цієї земельної ділянки для розміщення стрічкопильного горизонтального верстату за рахунок власної земельної ділянки, а рішенням Манявської сільської ради від 27.09.2005 року затверджено матеріали вибору та обстеження та надано дозвіл підприємцю ОСОБА_4 на складання проекту зміни цільового призначення даної земельної ділянки площею 0,1037 га для встановлення стрічкопильного верстату.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_4 відповідними контролюючими органами видано всі необхідні дозволи для зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки площею 0,1037 га (а. с. 33-50, 53-61).
26 липня 2007 року на підставі рішення Манявської сільської ради від 21.01.2007 року ОСОБА_4 видано державний акт серії ЯД № 859423 на право власності на земельну ділянку площею 0,1037 га у межах згідно з планом в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для встановлення та обслуговування стрічкопильного верстату.
ОСОБА_7 мав у власності земельну ділянку площею 0,6592 га в с. Манява Богородчанського району на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 08.04.2002 року.
Згідно довідки архівного відділу Богородчанської райдержадміністрації від 23.02.2001 року, в протоколах сесії Манявської сільської ради рішення про обмін земельними ділянками між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 не значиться.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що надання у власність земельної ділянки ОСОБА_4 та зміна її цільового призначення відбулося у порядку та спосіб, передбаченими земельним законодавством. Вимога ОСОБА_2 про захоплення відповідачем її частини земельної ділянки нею не доведена.
Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Згідно положень ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Право власності та право постійного користування земельною ділянкою посвідчується Державними актами.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).
Згідно вимог ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що на час видачі рішення Манявською сільською радою ОСОБА_4 (25.04.2002 року) так і на даний час є дійсним державний акт, виданий 08.04.2002 року ОСОБА_7, тобто, частина земельної ділянки ОСОБА_7 приватизована відповідачем і на одну і ту ж земельну ділянку видано два державні акти, колегія суддів відхиляє.
Як видно із кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_2 та акту обмірів земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, проведеного 15.07.2011 року інженерами ТОВ «Карпатські землі» в присутності землевпорядника Манявської сілької ради за участю сторін, захоплення частини земельної ділянки ОСОБА_2 зі сторони ОСОБА_4 немає, державні акти про право власності на землю видані на різні земельні ділянки (а. с. 76, 78-79).
При зміні цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_4 не встановлено порушень Манявською сільською радою вимог ст. 20 Земельного кодексу України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, зібраним доказам дана належна оцінка.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, повно і всебічно встановивши обставини справи та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми і ухвалив законне й справедливе рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Богородчанського районного суду від 29 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Манявської сільської ради, ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 про визнання незаконними рішення сільської ради, державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, їх скасування та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Матківський Р.Й.
Проскурніцький П.І.