Судове рішення #180471
Справа № 22ц-1457/2006 p

Справа № 22ц-1457/2006 p.                        Головуючий у першій інстанці

Кашпур О.В.

Категорія - цивільна        Доповідач - Шемець Н.В.

 

Додаткове рішення Іменем України

12 вересня 2006 року                                                                         м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого:        Іваненко Л.В.,

суддів:                 Шемець Н.В.,          Страшного М.М.,

при секретарі:       Пац Т.М.,

з участю: представника відповідача ТОВ „Лагрос ЛТД"- Ребенка Є.О., позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за

апеляційною скаргою ТОВ „Лагрос ЛТД" на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Лагрос ЛТД" про захист прав споживача                                      

встановив:

В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ „Лагрос ЛТД" про заміну склокерамічної плити, стягнення неустойки, нематеріальних збитків в розмірі 20 грн. за кожен день затримки за період з 03.02.2006року по день фактичного виконання зобов"язань. Посилався на те, що 13.01.2006 року придбав у відповідача склокерамічну плиту , а 31.01.2006 року вона вийшла з ладу.01.02.2006 року представник відповідача встановив, що плита дійсно зламалася, а необхідна запчастина в даний момент відсутня і пообіцяв все вирішити. Після усного звернення до відповідача йому повідомили, що мають 14 днів для усунення недоліків плити. Тому він 03.02.2006 року звернувся письмово і просив відремонтувати плиту або провести заміну, а на час гарантійного ремонту надати аналогічний товар з обмінного фонду підприємства. Проте відповіді не отримав, тому звернувся до суду за захистом свого права.

В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги і вимогу про обмін плити просив виключити.

Рішенням суду від 18 квітня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В червні 2006 року ТОВ „Лагрос ЛТД" звернулось з заявою про винесення додаткового рішення по справі, оскільки судом не повністю вирішено питання про судові витрати, зокрема, не вирішено питання про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правову допомогу в сумі 1000грн.

Ухвалою від 13 липня 2006 року відмовлено ТОВ „Лагрос ЛТД" в ухваленні додаткового рішення.

В апеляційній скарзі ТОВ „Лагрос ЛТД" просить скасувати зазначену ухвалу, ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача на їх користь понесені витрати, зазначаючи, що надані ними документи підтверджують понесені витрати в сумі 1000грн.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з ухваленням додаткового рішення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ „ Лагрос ЛТД" про ухвалення додаткового рішення суд 1 інстанції вважав, що надані представником відповідача докази - договір про надання юридичних послуг, платіжне доручення про оплату за послуги юриста в сумі 1000 грн., довідки про затрачений адвокатом час на надання правової допомоги - не є такими, що підтверджують розмір витрат на правову допомогу.

Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду 1 інстанції, оскільки договір про надання юридичних послуг а.с.21,платіжне доручення на оплату 1000 грн. а.с.22,акт здачі-приймання наданих юридичних послуг а.с.23 належним чином підтверджують факт надання представником відповідача Ребенко Є.О. товариству „Лагрос ЛТД" правової допомоги по справі за позовом ОСОБА_1 про захист прав споживача.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Рішенням суду від 18 квітня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, рішення набрало законної сили.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 18 квітня 2006 року а.с.ЗЗ представник відповідача Ребенко Є.О. в судових дебатах просив вирішити питання про стягнення з позивача понесені судові витрати, проте суд 1 інстанції в судовому рішенні це питання залишив без вирішення.

Тому відповідач 27.06.2006 року звернувся з заявою про винесення додаткового судового рішення і оскаржуваною ухвалою суду від 13.07.2006 року відмовлено заявнику в ухваленні додаткового судового рішення.

Апеляційний суд вважає, що заява підлягає задоволенню, проте при визначенні розміру стягуваних витрат за надану правову допомогу апеляційний суд враховує положення постанови КМУ №590 від 27 квітня 2006 року „Про граничні розміри компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" , яка діяла на час подання заяви про ухвалення додаткового рішення, і вважає, що стягненню піддягає 336грн, які складаються із обрахунку часу затраченого представником відповідача наскладаються із обрахунку часу затраченого представником відповідача на підготовку та участь у справі і відповідно суми компенсації витрат, обчисленої з врахуванням п.1 Додатку до постанови КМУ №590 від 27.04.2006 року/350 грн. х 40%= 140 грн. х 2год.40 хв. = 336 грн./1год.40 хв. витрачених на участь у судових засіданнях і 1год. на підготовку до справи, враховуючи категорію справи, об"єм законодавчої бази та пояснення Ребенка Є.О. в судовому засіданні апеляційного суду з цього питання, який не довів, що ним затрачено на надання правової допомоги 7 год., оскільки документальних підтверджень саме на цей час ним не надано/.

В іншій частині заявлених вимог відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу належить відмовити.

Керуючись ст,ст.84, 88,220, 303,307, 312 ч.1п.2,317,319 ЦПК України, апеляційний суд,

вирішив:

Апеляційну скаргу ТОВ „ Лагрос ЛТД" - задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду М.Чернігова від 13 липня 2006 року - скасувати.

Заяву ТОВ „Лагрос ЛДТ" про ухвалення додаткового рішення -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ „Лагрос ЛТД" 336 грн. на відшкодування понесених витрат за правову допомогу.

В іншій частині заявлених вимог про відшкодування витрат на правову допомогу - відмовити.                                                      *

Додаткове рішення набирає законної сили після проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація