Справа № 22ц-1022\2007 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Бечко Є.М. Доповідач: Редька А.Г.
РІШЕННЯ
ІМ"ЯМ УКРАЇНИ
11 липня 2007 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Смаглюк Р.І., суддів - Бобрової І.О., Редьки А.Г.,
при секретарі - Рачовій І.Ї.,
за участі: позивача, відповідача та його представника,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від З травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
встановив:
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 3 травня 2007 року частково задоволені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, взаємно заподіяної зіткненням автомобілів і з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто всього 4983, 38 грн у відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також судових витрат.
Рішенням суду встановлено, що зіткнення автомобілів під керуванням сторін сталося внаслідок порушення Правил дорожнього руху обома водіями, ступінь вини ОСОБА_1 становить 40%, а ОСОБА_2 60 % і відповідно до ступеня вини кожного водія , здійснивши зустрічний залік сум відшкодування стягнув з ОСОБА_2 зазначену суму.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та
неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Вважає, що вина у зіткненні автомобілів повинна бути покладена тільки на ОСОБА_2 , котрий допустив порушення ПДР в результаті чого сталося зіткнення автомобілів.
ОСОБА_2 рішення суду не оскаржує, у своїх поясненнях посилається на правильність судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 належить до задоволення, рішення суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального закону.
За матеріалами органів ДАІ про зіткнення автомобілів встановлено, що зіткнення автомобілів ВАЗ, яким керував ОСОБА_2, та ФОРД, яким керував ОСОБА_1 сталося 2 жовтня 2006 року на перехресті вулиці Горького та проспекту Перемоги у місті Чернігові з вини водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 , котрий у порушення вимог п.16.1 ПДР при виїзді з другорядної дороги, вул. Горького, на перехрестя з головною дорогою, пріїеремоги, не пропустив автомобіль ФОРД, що рухався по головній дорозі.
Пояснення самого ОСОБА_2 про обставини зіткнення автомобілів, у т.ч.1 у судовому засіданні, свідчать, що при виїзді на перехрестя він пропустив автомобілі, що рухалися по головній дорозі зліва, але не помітив автомобіль ФОРД, що рухався з правого боку по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення автомобілів.
За таких обставин вина водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 у зіткненні автомобілів є однозначною і бе33аперечно підтверджується наявними у справ матеріалами.
Посилання ОСОБА_2, що зіткненню автомобілів сприяло також порушення ПДР з боку водія ФОРДу ОСОБА_1, яким мав можливість уникнути зіткнення і відповідно до п.12.3 ПДР повинен був вжити заходів для уникнення зіткнення автомобілів, безпідставні.
Пункт 16.1 ПДР однозначно зобов'язує водіїв при виїзді з другорядної дороги на перехресті з головною дорогою надати перевагу всім автомобілям, що рухаються по головній дорозі, незалежно від того чи має можливість водій, що рухається по головній дорозі, уникнути зіткнення чи ні.
Водій автомобіля ФОРД у даній дорожній ситуації мав право об'єктивно вважати, що автомобіль, який виїхав на перехрестя з другорядної дороги не повинен створити та не створить йому перешкод для руху і не міг передбачити, що водій ОСОБА_2 в порушення п.16.1 ПДР виїде на його смугу руху і створить перешкоду для руху його автомобілю.
За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для висновку і про вину водія ОСОБА_1 у зіткненні автомобілів, оскільки матеріали справи свідчать, що зіткнення автомобілів сталося в результаті порушення
Правил дорожнього руху тільки з боку водія ОСОБА_2 і відповідно до ст. ст. 1166, 1167, 1188 ЦК України він повинен відшкодувати ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у повному обсязі, яка відповідно до висновку спеціаліста-товарознавця становить 12375, 89 грн, витрати на відновлювальний ремонт автомобіля ФОРД. З врахуванням обставин зіткнення автомобілів, наслідків від заподіяної шкоди заподіяна моральна шкода належить до компенсації у розмірі 1000 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 307, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 1166, 1167, 1188 ЦК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити та скасувати рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 3 травня 2007 року.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12375, 89 грн у відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн у відшкодування моральної шкоди, та відмовити у задоволенні позовних вимог в іншій частині.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 609, 24 грн у відшкодування судових витрат.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 25, 75 грн у відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у суді апеляційної інстанції(одержувач: Державний бюджет міста Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, р\р 31214259700002, банк: ГУДК у Чернігівській області, МФО банку 853592),
Рішення набуває чинності негайно та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.