УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26  червня  2007  року  колегія  судців  судової  палати  в  цивільних  справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого,  судді:                                                       Любобратцевої Н.І.

Суддів:                                         Даніла Н.М.

Чистякової Т.І.

При секретарі:                                                                  Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про розірвання договору довічного утримання,  за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,  укладеного між ним і ОСОБА_2 21.02.2005 року,  приведення сторін за угодою у первісне становище.

Вимоги мотивовані тим,  що в зв'язку з тим,  що він є матеріально незабезпеченою людиною похилого віку,  21.02.2005 року він уклав з відповідачем договір довічного утримання,  але ОСОБА_2 не виконує умови договору,  тому позивач просить розірвати угоду.

Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2005 року позов задоволено. Договір довічного утримання від 21.02.2005 року,  укладений між ОСОБА_1  і ОСОБА_2 зареєстрований Алуштинською державною нотаріальною конторою під № 1-362 розірвано,  сторони повернено у первісне становище.

На зазначене рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу,  в якій ставить питання про його скасування,  як постановленого з порушенням норм діючого законодавства,  та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

У своїй скарзі апелянт вказує,  що суд не прийняв до уваги надані докази -квитанції та розписки,  які підтверджують,  що умови договору не були ним порушені. Вважає,  що підстави для розірвання договору відсутні,  адже ОСОБА_2 виплачував позивачу гроші згідно з їх угодою.

Дослідивши матеріали справи,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  вислухавши пояснення позивача та його представника,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов та розриваючи договір довічного утримання,  суд виходив з того,  що відповідач належним чином не виконував умови договору довічного утримання,  укладеного між сторонами.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Справа № 22-ц-3886/07         Головуючий у першій інстанції - Куренда В.И.

Доповідач - Чистякова Т.І.

З матеріалів справи вбачається,  що 21 лютого 2005 року ОСОБА_1  та ОСОБА_2уклали між собою договір довічного утримання. Пунктом 7 цього договору передбачено,  що за згодою сторін обов'язок набувача (ОСОБА_2) по наданню відчужувачу (ОСОБА_1 ) довічного забезпечення визначається у вигляді: забезпечення його житлом шляхом збереження права безкоштовного пожиттєвого проживання у відчужуваній квартирі; забезпечення харчуванням; забезпечення придатним для носіння одягом та взуттям; здійснення догляду та надання необхідної допомоги; забезпечення належними лікувальними засобами; надання побутових послуг (прання білизни,  послуги перукарні,  ремонт побутової техніки).

Згідно з ч.3  ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1  ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі.

Судом встановлено,  що забезпечення позивача ОСОБА_2 здійснювалося

тільки в наданні йому щоденно по 10 гривень. Іншого забезпечення,  передбаченого п.7

договору    довічного    утримання,     відповідач    позивачу    не    надавав.    Доказів,

підтверджуючих,  що відповідачем договір виконувався в повному обсязі,  відповідач суду не надав.

Крім того,  колегія суддів враховує,  що позивач звернувся за розірванням договору через три місяці після його укладення,  що також свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором.

Пунктом 1 частини 1 статті 755 Цивільного кодексу України передбачено,  що договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків,  незалежно від його вини.

За таких обставин,  колегія суддів вважає висновки суду про те,  що договір довічного утримання належним чином відповідачем не виконувався,  в зв'язку з чим підлягає розірванню,  відповідають обставинам справи і нормам вище вказаного закону,  і підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.

Згідно з ч. 1  ст.  303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до  ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оспорюючи висновки суду,  апелянт не надав доказів,  які б їх спростовували. Підстави для скасування рішення суду по доводам,  наведеним в апеляційній скарзі,  відсутні.

Керуючись ч.1 п.1  ст. 307,   ст. 308,  ч.1 п.1  ст. 314,  315 ЦПК України,  колегія судців,  -

 УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді  - Любобратцева Н.І.        Даніла Н.М.        Чистякова Т.І.