ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
10 жовтня 2006 р. |
№ 16/130пд |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Хандуріна М.І., -головуючого, |
|
|
Панової І.Ю., |
|
|
Яценко О.В. |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
Приватного підприємця ОСОБА_1 |
|
на постанову |
Луганського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року |
|
у справі |
№ 16/130пд господарського суду Луганської області |
|
за позовом |
Приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Слов'яносербськ Луганської області, |
|
до |
Колективного сільськогосподарського підприємства “Слов'яносербське”, смт.Слов'яносербськ Луганської області, |
|
3-я особа: |
Приватний підприємець ОСОБА_2, смт. Слов'яносербськ Луганської області, |
|
про |
визнання договору недійсним, |
за участю представників сторін: ПП ОСОБА_1;
встановив:
У грудні 2005 року позивачі -Приватний підприємець ОСОБА_1 пред'явив у господарському суді позов до відповідача -Колективного сільськогосподарського підприємства “Слов'яносербське”, 3-я особа: ПП ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі гуртожитку, розташованого в АДРЕСА_1, укладеного 18.02.2003 р. між КСП “Слов`яносербське” та ПП ОСОБА_2.
Вказував, що згідно протоколу засідання ліквідаційної комісії від 02.07.2002 було прийнято рішення про продаж йому вказаної будівлі; що відповідач отримав гроші від 3-ї особи ще до проведення аукціону; що після перемоги позивача на аукціоні відповідач не виготовляв документацію на об'єкт, який продається з аукціону в установлений термін, уклав договір не з переможцем аукціону, а з ПП ОСОБА_2 без проведення додаткового аукціону; що висновок суду про відсутність у позивача грошових коштів на придбання спірної будівлі є безпідставним.
Рішенням господарського суду Луганської області від 15 березня 2006 року (суддя Середа А.П.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено позовних вимог, оскільки доказів про порушення чинного законодавства при укладенні оспорюваного договору позивачем не надано, як і не доведено, що він є стороною в угоді, яку оспорює по даній справі.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року (колегія суддів у складі: Семендяєвої І.В. -головуючого, суддів: Баннової Т.М., Медуниці О.Є.) рішення господарського суду Луганської області залишено без змін.
У касаційній скарзі ПП ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу. В обґрунтування посилається неповне з`ясування судами обставин справи, що призвело до неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, позивача, перевіривши правильність застосування норм процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду не в повній мір відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли з договору купівлі-продажу, укладеного 18.02.2003 між КСП “Слов`яносербське” та ПП ОСОБА_2., предметом якого є гуртожиток загальною площею 876,40 кв.м. вартістю 10 000 грн., який знаходиться за АДРЕСА_1, нотаріально посвідчений 18.02.2003 р. приватним нотаріусом Слов`яносербського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 за реєстром НОМЕР_1.
ПП ОСОБА_1 стверджує, що даний договір є недійсним, оскільки укладений з порушенням чинного законодавства, оскільки саме вона як переможець аукціону є покупцем вказаної будівлі.
Судами встановлено, що відповідач в особі ліквідаційної комісії КСП “Слов`яносербське” прийняв рішення про продаж будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 шляхом проведення аукціону з дозволу Державної податкової інспекції, оскільки майно КСП знаходиться у податковій заставі (а.с. 117 -119), що підтверджується протоколом засідання ліквідаційної комісії НОМЕР_2 (а.с. 26).
25.01.2003 р. був проведений аукціон, про що складено протокол від 25.01.2003 (а.с. 18), в якому переможцем визнано Приватного підприємця ОСОБА_1, якій продано об'єкт за 10450 грн. та вказано реквізити для перерахування грошових коштів. Два інших учасника аукціону в ході його проведення висловив згоду сплатити за предмет торів наступні суми: ОСОБА_4 -10300 грн., ОСОБА_2 -10000.
Відповідно до 5.2 Порядку проведення позабіржових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 243 від 27.05.2002 р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.06.2002 р. за № 487/6775, протокол підписують ліцитатор та покупець або його представник. Організатор аукціону затверджує протокол у день проведення аукціону. Копія затвердженого протоколу в той самий день видається покупцю.
П. 5.4 Порядку передбачено, що затверджений протокол є підставою для укладення протягом 3-х днів договору купівлі-продажу між покупцем і податковим органом. Якщо покупець відмовиться від підписання договору купівлі-продажу, гарантійний внесок йому не повертається.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол від 25.01.2003 про результати проведення аукціону підписаний переможцем аукціону -ПП ОСОБА_1, членами комісії, ліцитатором, податковим керуючим, однак покупцеві (позивачу) в порушення вимог п. 5.2 Порядку була видана копія протоколу, не затверджена організатором аукціону.
Оскільки умови аукціону позивачем виконані не були, на протязі 3-х днів після проведення аукціону договір купівлі-продажу позивачем укладений не був, вартість купленого об'єкту нерухомості сплачена не була, КСП “Слов`яносербське” через 17 днів після проведення аукціону звернулося до ДПІ у Слов`яносербському районі з листом від 11.02.2003 р., в якому просило надати дозвіл реалізувати гуртожиток без проведення повторного аукціону, посилаючись на відмову покупця прийняти куплену річ та сплатити за неї встановлену ціну.
12.02.2003 ДПІ надала КСП письмовий дозвіл на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі, а саме: будівлі гуртожитку вартість 10000 грн. (а.с. 116).
12.02.2003 ліквідаційна комісія КСП прийняла рішення про продаж будівлі гуртожитку ПП ОСОБА_2 за 10000, що підтверджується протоколом НОМЕР_3 (а.с. 105).
На підставі отриманого дозволу ДПІ 18.02.2003 КСП “Слов`яносербське” уклало з ПП ОСОБА_2. договір купівлі-продажу гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Слов`яносербського районного нотаріального округу Луганської області за реєстром НОМЕР_1.
У п. 2 даного договору вказано, що продаж здійснено за 10000 грн., які покупець сплатив до каси КСП “Слов`яносербське” згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 12.02.2003 на вказану суму.
Місцевий господарський суд відмовляючи в позові, з яким погодися суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сторонами при укладенні оскаржуваного договору купівлі-продажу повністю дотримано вимоги ст. 224, 225 ЦК УРСР, а саме, продаж вчинено власником майна, який отримав на це дозвіл заставодержателя -ДПІ у Слов`яносербському районі Луганської області, а тому дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання даного договору недійсним.
Проте, погодитися з такими висновком господарського суду в повній мірі не можна, оскільки суд дійшов них без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин, що мають значення для вирішення справи та можуть вплинути на результати вирішення спору.
Прийнявши рішення про відмову в задоволенні позову, судами не було взято до уваги, що 02.07.2003 між позивачем та відповідачем укладено договір про порядок розрахунків за приміщення гуртожитку, відповідно до умов якого покупець (позивач) зобов'язується здійснити повний розрахунок за приміщення гуртожитку в момент підписання договору купівлі-продажу (а.с. 15), при цьому не з'ясувавши наявність доказів про ухилення позивача від підписання договору.
Судом не було з'ясовано належним чином та не перевірено твердження позивача, що причиною неукладення договору купівлі-продажу в установлені строки між позивачем та відповідачем стало відсутність довідки-характеристики БТІ, яка на дату підписання договору виготовлена не була. Крім того, не було перевірено і те, чи було повідомлено позивача про час укладення договору купівлі-продажу у нотаріуса.
Зважаючи на вищенаведене, судова колегія вважає, що приймаючи судові рішення господарські суди як першої, так і апеляційної інстанції не з'ясували дійсних обставин справи, прав і обов'язків учасників спірних правовідносин, що вливає на правильність застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, постанова та рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права і відповідно до встановленого та вимог закону вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року та рішення господарського суду Луганської області від 15 березня 2006 року у справі № 16/130 пд скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Луганської області в іншому складі суду.
Головуючий: М.І. Хандурін
Судді: І.Ю. Панова
О.В. Яценко