ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2006 р. | № 53/40-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.І., –головуючого, |
Панової І.Ю., |
Яценко О.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Родіна” |
на постанову | Харківського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006 року |
у справі | № 53/40-06 господарського суду Харківської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Родіна” |
до | Акціонерної компанії «Харківобленерго» |
про | визнання недійсною частини договору, |
за участю представників сторін:
ТОВ СП “Родіна” –Янковський С.а. (дов. від 01.04.2006);
АК “Харківобленерго” –Оганян (дов. від 20.09.2006);
встановив:
У лютому 2006 року позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Родіна” пред’явив у господарському суді позов до відповідача –Акціонерної компанії «Харківобленерго»про визнання недійсними невід’ємні частини договору № 051-1: повідомлення АК “Харківобленерго” № 51000.100 від 17.01.200, № 51001.00 від 14.02.2000, № 51011.00 від 15.03.2000, № 51001.00 від 14.04.2000.
Вказував, що вищезазначені повідомлення як невід’ємна частина договору № 051-1 змінюють умови виконання договору та обсяг зобов’язань за цим договором, не відповідають Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 441 від 24 березня 1999 р., на який посилається відповідача, оскільки вони містять заборону споживання електроенергії споживачем, а така заборона вказаним Порядком не передбачена і є перевищення посадовим особам відповідача своїх повноважень, наданих чинним законодавством.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27 квітня 2006 року (суддя Прохоров С.А.) позову задоволено.
Постановлено визнати недійсними невід’ємні частини Договору № 051-1, що змінюють обов’язки з виконання цього договору: повідомлення АК “Харківобленерго” № 51001.00 від 17.01.2000, № 51001.00 від 14.02.2000, № 51011.00 від 15.03.2000 та № 51001.00 від 14.04.2000.
Рішення суду мотивоване тим, що вказані повідомлення протирічать Порядку і не відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, оскільки у повідомленнях відповідач вказує, що підприємству взагалі не виділені обсяги договірних величин енергоспоживання.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006 року (колегія суддів у складі: Олійник В.Ф. –головуючого, суддів: Кравець Т.В., Істоміна О.А.) рішення господарського суду Харківської скасовано та прийняте нове рішення про відмову у позові.
Постанова мотивована тим, що умовами договору обумовлено граничний термін доведення граничної величини та порушення цих обов’язків може вважатися лише у випадку прострочення цих обумовлених строків, а всі спірні повідомлення були направлені (отримані) позивачем до початку розрахункових періодів, а тому підстав для визнання їх незаконними та такими, що суперечать законодавству або договору, немає.
У касаційній скарзі ТОВ СП “Родіна” просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області, вважає постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли з договору № 051-1 від 04.04.2000 на користування електричною енергією, укладеного між ПСП “Родіна” (правонаступником якого є ТОВ СП “Родіна”) та АК “Харківобленерго”.
Відповідно до Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999р. (далі –Порядок), позивачу були вручені повідомлення № 51001.00 від 17.01.2000, № 51001.00 від 14.02.2000, № 51011.00 від 15.03.2000 та № 51001.00 від 14.04.2000, в яких зазначено, що підприємству ТОВ СП “Родіна” не виділені обсяги договірних величин електроспоживання у зв’язку з виникненням заборгованості, а на період з 01.02.2000 р. по 29.02.2000р., з 01.03.2000 по 31.03.2000, з 01.04.2000 по 30.04.2000, з 01.05.2000 по 31.05.2000 споживання електричної енергії забороняється. У повідомленнях зазначено про цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність у разі порушення умов цих повідомлень.
Звертаючись з позовом про визнання недійсними вищезазначених повідомлень, які є невід’ємними частинами договору, стверджує, що Порядком, на який посилається відповідач, не передбачена заборона споживання електроенергії споживачем електропостачальною організацією. Крім того, зазначає, що вони змінюють умови виконання договору та обсяг зобов’язань за цим договором, що не відповідає чинному законодавству.
Так, згідно з п. 12 Порядку (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), електропостачальники зобов’язані вживати заходи ( в т.ч. припинення постачання електричної енергії) для безумовного дотримання споживачем встановлених граничних величин.
Згідно з п. 9.4 Порядку користування електричною енергією, затвердженого постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та п. 7.2.3 Договору електпропостачальник у разі наявності у споживача заборгованості за споживу електричну енергію має право припинити йому її постачання.
Харківський апеляційний господарський суд, відмовляючи в позові, виходив з того, що наявність заборгованості у ПСП “Родіна”, правонаступником якого є відповідача –ТОВ СП “Родіна”, встановлена постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2004 у справі № 17/230, яким позивачу було відмовлено в позові про визнання недійсним графіку реструктуризації заборгованості та стягнення сплачених ним грошових коштів, тобто визнана правомірність прийняття спірних повідомлень.
Зазначені обставини позивачем не спростовані.
Таким чином, оскільки згідно з умовами договору, сторони обумовили граничний термін доведення договірної величини та порушення цих обов’язків може вважатися лише у випадку прострочення (настання розрахункового періоду) цих обумовлених строків, всі спірні повідомлення були направлені (отримані) позивачем до початку розрахункових періодів, то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання їх незаконними, такими, що суперечать законодавству або договору.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Родіна” залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006 року у справі № 53/40-06 залишити без змін.
Головуючий: М.І. Хандурін
Судді: І.Ю. Панова
О.В. Яценко