2-231/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Кобець А.І.

за участі: представника позивача Рак Т.С., представника відповідача державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»Ваніної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про відшкодування моральної шкоди, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», та просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду, посилаючись на наступні обставини: він пропрацював у відокремленому підрозділі «Шахта імені О.О.Скочинського»державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»Міністерства вугільної промисловості України з 07.05.1992 року до 16.09.1992 року, 21.06.2006 року до 01.10.2009 року, остання професія –прохідник 5 розряду, про що свідчать записи в трудовій книжці НОМЕР_1.

Наказом №159л від 12.11.2009 р. його звільнено у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді в результаті погіршення стану здоров'я, яке перешкоджає продовженню даній роботі, п.2 ст.40 КЗпП України.

Таке погіршення стану здоров'я сталося зі ним при виконанні трудових обов'язків внаслідок нещасного випадку, що стався 08 червня 2009 року о 10 год. 06 хв. на ВП «Шахта імені О.О. Скочинського»ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»МВП України, в результаті якого 08.06.2009 року він отримав гостре отруєння рудничним газом легко-середнього ступеню тяжкості, що підтверджується: діагнозом з виписки з історії хвороби №4536/644: гостре отруєння рудничним газом середнього ступеня, токсико-гіпоксична енцефалопатія з двосторонньою рефлекторною пірамідною недостатністю, вегето-судинна дистонія за змішаним типом, астено-невротичний синдром; хвороба, пов’язана з нещасним випадком на виробництві; діагнозом з історії хвороби №3506/540.

За результатами розслідування нещасного випадку був складений акт за формою Н-5 від 30.06.2009 р. та акт №43 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 30.06.2009 р.

У зв'язку з нещасним випадком від 08.06.2009 р. він був оглянутий Обласною медико-соціальною експертною комісією, де йому з 16.09.2009 року було встановлено 45% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності.

Зазначає, що після отруєння вже не може працювати під землею, його стан здоров'я погіршується, під час отруєння зазнав фізичну біль. Згідно висновку ЛЕК від 11.08.2009 року, йому протипоказана праця в контакті з токсичними речовинами та газами, в підземних умовах. Рекомендовано «Д»спостереження та лікування у невропатолога за місцем проживання, оздоровлення у водолікувальниці, санаторно-курортне лікування та реабілітаційне лікування в ОКБПЗ через 6-12 місяців. Також, зазначив позивач, потребує медикаментозного лікування за наслідками трудового каліцтва.

Зауважив, що до настання

Також зазначає, що після зазначеного вище нещасного випадку йому доводиться додавати зусиль для встановлення того стану та зв'язків життя, які існували раніше, та постійно додавати зусиль для організації свого та життя своєї родини. Він відчував та продовжує відчувати моральні страждання у зв'язку з чим не може реалізувати в повній мірі своїх повсякденних занять, звичок та бажань, що у сукупності вимагає від нього додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності. Його постійно мучить головний біль.

Позивач зазначив, що має сина - ОСОБА_5, який навчається у коледжі на платній договірній основі, та сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, які перебувають на його утриманні. Його гнітить те, що він вже не зможе забезпечити матеріально свою сім'ю так, як забезпечував раніше, оскільки важка праця йому протипоказана та й досі не може знайти роботу, тому що інваліди нікому не потрібні.

У період з 08.06.2009 року до цього часу знаходився на лікуванні у різних лікувальних закладах, про що свідчать медичні документи: виписка із історії хвороби №4447, історія хвороби №3515, виписка із історії хвороби №4596, виписка із історії хвороби №408, виписний епікриз №750, випискою з амбулаторної карти, висновком ЛEK від 24.06.2009 року №1482 додані до позовної заяви, проте стан його здоров'я не поліпшується та повністю його здоров'я, яке існувало до нещасного випадку, ніхто не відновить та не поверне. Він часто відчуваю сильний головний біль та запаморочення.

Зазначив, що потребує подальшого лікування у зв'язку з отриманим захворюванням, про що свідчать і висновок ЛEK, і історія хвороби №3515.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, тому він вимушений звернутися до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та душевних стражданнях, яких особа зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно п. п. З, 5, 6, 7, 8, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України від 25.05.2001 р. № 5) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного ' громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Вважає, що наведені ним докази свідчать про те, що внаслідок трудового каліцтва він відчував та продовжує відчувати фізичні та душевні страждання, які виникають у зв'язку з характером хвороби.

В п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 п. № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому, під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Факт заподіяння шкоди його здоров'ю підтверджений висновком МСЕК та ЛEK.

Спричинені йому моральні страждання оцінює у 100 000 грн. В обґрунтування ціни позову зазначає, що відчував фізичний біль внаслідок отриманого отруєння та ушкодження здоров'я у зв'язку з вказаним вище нещасним випадком, що призвело до переживання ним негативних почуттів та емоцій. За для того, щоб хоча б частково урівноважити негативні емоції позитивними, за гроші присуджені йому у якості відшкодування моральної шкоди він міг би здійснити придбання якихось матеріальних благ. Таким чином, від часткового задоволення своїх потреб, він зміг би відчути позитивні емоції, та це могло хоча б частково урівноважити його душевний та моральний стан, адже повністю моральну шкоду не компенсуєш.

Вважає, що враховуючи ступінь його страждань та виходячи із засад розумності, саме 100000,00 гривень підлягають відшкодуванню у якості моральної шкоди.

Таким чином, вважає позивач, безспірно встановлено, що внаслідок нещасного випадку на виробництві йому було завдано стійку втрату працездатності і визнано інвалідом 3 групи, тому спричинено моральні страждання які полягають у фізичному болю та душевних стражданнях.

Просив стягнути з відповідача –ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»на свою користь у якості відшкодування моральної шкоди 100000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_8. підтримував заявлені вимоги, дав пояснення аналогічні викладеним у заяві, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача Рак Т.С. підтримувала заявлені позивачем вимоги, просила позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на наступні обставини: у своїй позовній заяві позивач вказує, що йому заподіяна моральна шкода в зв'язку з необхідністю утримувати родину. Однак, згідно норм цивільного законодавства, під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, чи інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може бути виражена в приниженні честі, гідності ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушенням права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і т. і.

Таким чином, зазначила представник відповідача, грошові втрати - втрати майнового характеру, понесені позивачем, не підтверджують наявність факту моральної шкоди і не є підставою для стягнення такого роду шкоди з підприємства. У своїй позовній заяві позивач вказує, що з вини відповідача він і надалі буде втрачати ще більш значні суми. Однак відповідно до п. 1.16, 3.4.4 Постанови правління ФССНСПП України «Про затвердження порядку призначення, перерахунку і проведення страхових виплат»проводиться щомісячна індексація страхових виплат відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а також щорічно проводиться перерахунок страхових виплат виходячи з відкоригованої заробітної плати. Тобто, з підвищенням середньої заробітної плати відповідної галузі економіки будуть підвищуватися страхові виплати.

Також зазначила, що у своїй позовній заяві позивач вказує, що він потребує подальшого лікування. Однак, згідно ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999р. № 1105 - XI, передбачений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України фінансувати витрати на медичну і соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, побутове обслуговування, санаторно-курортне лікування відповідно до припису МСЕК.

У своїй позовній заяві ОСОБА_8 просить стягнути моральну шкоду, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що стався 08.06.2009 р. в сумі 100000,00 грн. Однак, розмір суми моральної шкоди не обґрунтовує, як це передбачено п. 4 Постанови від 31.03.1995р. №-4 Пленуми Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди»і положень п. 5.1. листа Міністерства юстиції України «Про відшкодування моральної шкоди»№ 35-13/797 від 13.05.2004р.

У ч. 2 ст. 59 ЦПК України зазначено, що обставини справи, що за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дій його заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями заподіювана і вини останнього в його заподіянні.

Так, зазначила представник відповідача, моральна шкода відшкодовується при наявності факту моральної шкоди. Встановлення факту заподіяння моральної шкоди відповідно до п.1.1. Наказу Міністерства Охорони здоров'я України «Про затвердження порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяне ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків»№ 212 від 22.11.1995р.- обов'язок медико-соціальної експертної комісії. Згідно п. 3.8. Наказу № 212 при встановленні факту моральної шкоди МСЕК враховує як характер ушкодження здоров'я, так і залишкову працездатність потерпілого. Висновком медичних органів, як підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок лікаря психіатра, лікувально-консультаційної чи медико-соціальної експертної комісії про стрес, депресію й інші негативні прояви стану потерпілого. Позивач не надав будь-яких доказів наявності моральної шкоди.

Зауважила, що на їх підприємстві організована робота з забезпечення безпеки праці: спеціальна ділянка ГДЯ здійснює заходи щодо попередження викидів і вибухів, щодоби спеціальною апаратурою здійснюється контроль за рівнем вмісту метану в шахті, щозміни керівниками спеціальних служб проводиться контроль за станом безпеки праці в шахті. Тобто, підприємством проводяться всі можливі заходи щодо створення безпечних умов праці в шахті.

Нещасний випадок з позивачем стався в результаті аварії на шахті. За результатами розслідування нещасного випадку, що стався на підприємстві 08.06.2009 р., Державна комісія встановила, що причиною даної аварії став раптовий викид вугілля і газу. Тобто, зазначена аварія відбулася через геологічні явища, а не в результаті неправомірних дій відповідача.

У відшкодування шкоди здоров'ю в зв'язку з нещасним випадком на виробництві позивач одержав одноразову допомогу й одержує щомісячні суми відшкодування шкоди здоров'ю від Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання України.

Також зазначила, що позивачем не наданий первинний висновок МСЕК про встановлення йому втрати профпрацездатности по травмі 08.06.2009 р., тому неможливо визначити чи був встановлений факт заподіяння позивачу моральної шкоди і який відсоток втрати профпрацездатности був первинно встановлений позивачеві.

Крім того, вважає, спір про відшкодування моральної шкоди між Позивачем і Відповідачем - ДП «ДВЕК»ВП «Шахта імені О.О. Скочинського»виник у результаті трудових відносин і підлягає вирішенню відповідно до норм КЗпП України. ОСОБА_9 був звільнений з шахти 12.10.2009 р. Статтею 233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо в суд у тримісячний термін з дня, коли він дізнався чи повинний був дізнатися про порушення свого права. Згідно п.3 Листа від 13.05.2004р. № 35-13/797 Міністерства юстиції України «Відшкодування моральної шкоди»заподіяна працівнику моральна шкода, пов'язана з трудовими відносинами, стягується в тримісячний термін, зазначений у ст. 233 КЗпП України.

Нещасний випадок з Позивачем стався 08.06.2009 р. До адміністрації шахти з питання відшкодування моральної шкоди Позивач не звертався. До суду Позивач звернувся лише в квітні 2011 р. Позивачем пропущений строк позовної давності на звертання до суду.

Вважає, що Позивач втратив право на звертання в суд з даним позовом, тому просила застосувати терміни позовної давності.

Просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»ВП «Шахта імені О.О. Скочинського»відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі статтею 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_8. працював у відокремленому підрозділі «Шахта імені О.О.Скочинського» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»Міністерства вугільної промисловості України з 09.08.2003 року до 12.10.2009 року. Остання займана посада –підземний гірничий майстер, про що свідчать записи в трудовій книжці НОМЕР_2 (а.с.7-8).

Наказом №142л від 14.10.2009 р. його звільнено у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді в результаті погіршення стану здоров'я, яке перешкоджає продовженню даній роботі, п.2 ст.40 КЗпП України.

Таке погіршення стану здоров'я сталося зі ним при виконанні трудових обов'язків внаслідок нещасного випадку, що стався 08 червня 2009 року о 10год.06хв. на ВП «Шахта імені О.О. Скочинського»ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»МВП України, в результаті якого 08.06.2009 року він отримав гостре отруєння рудничним газом легко ступеню тяжкості, що підтверджується: діагнозом з історії хвороби №4596: гостре отруєння рудничним газом легкого ступеня, токсико-гіпоксична енцефалопатія з розсіяною неврологічною симптоматикою, вегето-судинна дистонія; діагнозом з виписки із історії хвороби №4447; діагноз згідно історії хвороби №3515: енцефалопатія з розсіяною неврологічною симптоматикою, вегето-сосудістою дистонією; висновком ЛEK №1855 від 11.08.2009 р.

За результатами розслідування нещасного випадку був складений акт за формою Н-5 від 30.06.2009 р. та акт №65 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 30.06.2009 р. Відповідно до висновків комісії, викладених у даних актах, особами винними у нещасному випадку, що стався 08.06.2009 року із позивачем, зазначено посадових осіб ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»та ВП «Шахта імені О.О. Скочинського»ДП «Донецька вугільна енергетична компанія». Будь-якої провини позивача у нещасному випадку із ним 8.06.2009 року, у акті не зазначено (а.с.15).

У зв'язку з нещасним випадком від 08.06.2009 р. ОСОБА_8. був оглянутий Донецькою міжрайонною медико-соціальною експертною комісією (повторно), де йому 27.10.2010 р. була встановлена 3 група інвалідності та 30% втрати професійної працездатності, що підтверджується довідкою МСЕК №047183 від 27.10.2010 р. та довідкою №398001 від 27.10.2010 р. (а.с.20).

Після отруєння позивач не може працювати під землею, стан його здоров'я погіршується, під час отруєння він зазнав фізичного болю та по цей час іноді відчуває головний біль.

Згідно висновку МСЕК від 27.10.2010 року позивачу протипоказана праця в підземних умовах, тяжка фізична праця, праця в контакті з токсичними речовинами та газами, в несприятливих метеоумовах. Рекомендовано санаторно-курортне лікування та оздоровлення в профілакторії.

У період з 08.06.2009 року до цього часу знаходився на лікуванні у різних лікувальних закладах, про що свідчать медичні документи: виписка із історії хвороби №4447 (а.с.9), історія хвороби №3515 (а.с.21), виписка із історії хвороби №4596 (а.с.23), виписка із історії хвороби №408 (а.с.25), виписний епікриз №750 (а.с.29), випискою з амбулаторної карти, висновком ЛEK від 24.06.2009 року №1482 (а.с.31) додані до позовної заяви, проте стан його здоров'я не поліпшується та повністю його здоров'я, яке існувало до нещасного випадку, ніхто не відновить та не поверне. Він часто відчуваю сильний головний біль та запаморочення.

Після нещасного випадку позивач знаходився на стаціонарному лікуванні, після чого стан здоров'я не відновився, та він потребує подальшого лікування у зв'язку з отриманим захворюванням, про що свідчать висновок ЛEK (а.с.18), і історія хвороби №3515 (а.с.21)

Суд вважає, що заперечення відповідача не ґрунтуються на законі та не можуть бути прийняті судом до уваги.

Так, відповідач не визнає позов, посилаючись на обов'язковість наявності у позивача висновку МСЕК про наявність факту моральної шкоди.

Наявність окремого висновку про наявність моральної шкоди має спеціальний характер і застосовується тільки в тих випадках, коли працівникові, заподіяна моральна шкода від умов виробництва, що не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, що підтверджується нормами Закону №1105, Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року у справі №1-9/2004, Постановою Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 року.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування моральної шкоди за нормами ст.237-1 КЗпП України, оскільки у спричиненні шкоди здоров»ю позивача наявна провина відповідач, який не створив для нього безпечних умов праці.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд  враховуючи конкретні обставини справи: позивача у зв’язку із травмою на виробництві було визнано інвалідом 3-ї групи, йому було встановлено 30 % втрати професійної працездатності, та вказано, що протипоказана праця в підземних умовах, тяжка фізична праця, праця в контакті з токсичними речовинами та газами, в несприятливих метеоумовах, характер та ступінь фізичних страждань позивача у зв’язку із травмою на виробництві: тривале перебування на стаціонарному лікуванні, у минулому і по цей час - на лікуванні амбулаторному; порушення нормального укладу його життя у зв’язку із травмою, визначає таке відшкодування у розмірі 20000 грн., та вважає за необхідне стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача.

В частині позовних вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не надано жодних доказів сплати даних витрат.

В силу ст.88 ЦПК України, підлягає до стягнення з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»в дохід держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі 7 грн.

На підставі ст.237-1 КЗпП України та, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_8 до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»про відшкодування моральної шкоди –задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»в дохід держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі 7 грн.

У іншій частині у задоволенні позову –відмовити.

Рішення може бути оскаржено наступним чином: апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів після проголошення рішення.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                                                  Князьков В.В.