Справа №2-978/1539/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.09.2011 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого –судді Вергопуло А. К,
при секретарі –Поповій Г.Е.,
за участю:
позивача –ОСОБА_1,
представника позивача –ОСОБА_2,
відповідача –ОСОБА_3,
представника відповідачів –ОСОБА_4,
представника КП «Котовське МРБТІ та РОН»- Консул М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, за участю третіх осіб –виконком Котовської міської ради Одеської області, КП «Котовське МРБТІ та РОН», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3, стверджуючи, що відповідачами незаконно побудовано паркан на належній їй земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, що відповідачами було вкрадено шифер та дерев’яний паркан, просила усунути перешкоду в користуванні земельної ділянки шляхом знесення паркану та встановлення його на межі між домоволодіннями №27 та №29 по АДРЕСА_1 станом на момент відчуження, стягнути на її користь матеріальну шкоду у розмірі 5000,00 грн., моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., зобов’язати КП «Котовське МРБТІ та РОН»виконати рішення Котовської міської ради від 09 квітня 2009 року за власний рахунок привести технічну документацію, стосовно визначення меж між домоволодіннями №27 та №29 по АДРЕСА_1 станом на момент відчуження.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали.
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_3, та їх представник ОСОБА_4 проти позову заперечували.
Представник КП «Котовське МРБТІ та РОН»Консул М.Є. заперечувала лише в частині вимог про зобов’язання КП «Котовське МРБТІ та РОН» вчинити певні дії.
Виконком Котовської міської ради Одеської області свого представника в судове засідання не направив, подав заяву про розгляд справи без їх участі.
Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 33/100 частини житлового будинку з надвірними господарчими спорудами, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-14).
Відповідачка ОСОБА_6 на підставі укладеного 02 серпня 2005 року з позивачкою ОСОБА_1 договору купівлі-продажу, є власником домоволодіння з господарчими будівлями та спорудами, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).
Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.
Ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Судом встановлено, що у позивачки ОСОБА_1 та у відповідачки ОСОБА_6 немає правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розташовано належне їм на праві власності нерухоме майно.
Визначення меж та площі земельної ділянки, яка у подальшому повинна узгоджуватись зі всіма відповідними державними установами та сумісними землекористувачами можливо здійснити лише при виконанні робіт по виготовленню проекту землеустрою.
Позивачкою не було здійснено ніяких передбачених діючим законодавством дій, по встановленню межі та площі земельної ділянки.
Позивачем не наданий суду план земельної ділянки, відведеного в натурі (на місцевості), а також рішення органів про відвід земельної ділянки.
Надані сторонами документи мають розбіжності та не відповідають один одному. Так, в акті комісії по земельним спорам від 23 квітня 2010 року (а.с.32) встановлені та відновлені межі земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, станом на момент відчуження –8,50 х 54,40 х 7,65 х 54,40 м., а в схемі встановлення межі з прив’язкою до існуючих будівель (а.с.33), що додається до акту, розмір земельної ділянки іншій –замість ширини 7,65 м вказано 7,40 м.
У зв’язку з цим, а також приймаючи до уваги думку представника КП «Котовське МРБТІ та РОН», судом було запропоновано проведення відповідної судової експертизи, але сторони від її проведення відмовились.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивачем не надані докази, а саме правовстановлюючі документи, що підтверджують факт порушення відповідачем його право, як землекористувача, окрім того суд приймає до уваги складений порядок користування земельними ділянками, а тому суд вважає, що позивачка повинна знайти й обрати такий спосіб використання земельної ділянки відповідно до її цивільного призначення, при яких землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей, а тому на підставі викладеного в позові про усунення перешкод у користуванні земельною потрібно відмовити.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Однак, суд вважає, що позивачем не доведено, що відповідачами було вкрадено шифер та дерев’яний паркан, в зв’язку з чим, вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди є необґрунтованими.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд вважає, що позивач не довів в судовому засіданні, що відповідачі діяли неправомірно, що діями відповідачів спричинено шкоду її здоров’ю та що цим їй завдано моральну шкоду.
Суд також вважає, що вимоги які були заявлені до КП «Котовське МРБТІ та РОН»є необґрунтованими, та до цих вимог не надано жодного доказу. Крім цього, заявляючи вимоги до КП «Котовське МРБТІ та РОН»позивачем не було залучено цю особу до справи у якості відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд, оцінивши достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, вважає, що позивач не довів свого позову, що є його обов’язком, відповідно до ст. 10 ЦПК України, при цьому суд сприяв всебічному і повному з’ясуванню обставин справи –роз’яснював сторонам їх права та обов’язки, попереджував про вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяв здійсненню їхніх прав.
При таких обставинах позовні вимоги є не обґрунтованими.
Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення паркану, стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов’язання КП «Котовське МРБТІ та РОН» вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення або отримання копії шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя – А.К. Вергопуло