Справа № 1-108\08

В И Р О К

І М  Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          03.03.2008 року  Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

                головуючого судді - Воронцової С.В.,

                при секретарі -  Остапенко О.В.,

                за участю прокурора -  Домашенка О.В.,

                захисника -  ОСОБА_1,

                представника служби в справах неповнолітніх - Овсяника О.М.,

                законного представника - ОСОБА_2,       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Чернігова, українця ,громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого,  непрацюючого , учня 9-го класу с\ш № 33 м.Чернігова , не судимого , проживаючого в АДРЕСА_1,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.1  КК України ,

                                                          В С Т А Н О В И В :

          18.12.2007 року, близько  01 години,   ОСОБА_3 ,  знаходячись  в будинку №16 , що розташований по вул. Авіаторів м. Чернігова, відкрито викрав жіночу сумочку, вартістю 100 грн., косметичку вартістю 15 грн., пудру «STILL», вартістю 40 грн., туш «Falberlik», вартістю 30 грн., помаду «FFLEUR», вартістю, 15 грн.,  три косметичні олівці , загальною вартістю 10 грн., тональний крем, вартістю 20 грн.,  розчіску, вартістю 2 грн., дзеркальце , вартістю 2 грн., золоту обручку 585 проби  вагою 2 г , вартістю 300 грн., шкіряний гаманець , вартістю 30 грн., гроші в сумі 20 грн., банківську картку  «Укрсоцбанку», яка не має матеріальної цінності,  п'ять візиток з рекламою, які матеріальної цінності для потерпілої не представляють, аркуші паперу з особистими записами , які матеріальної цінності для потерпілої не представляють, календар за 2007 рік , який матеріальної цінності для потерпілої не представляє, носову хустку , вартістю 1 грн.50 коп., набір пластирів, вартістю 1 грн.,  упаковку серветок, вартістю 1 грн.,  упаковку таблеток анальгін, вартістю 90 коп., упаковку таблеток «Ас паркам», вартістю 4 грн., упаковку таблеток «Персен», вартістю 5 грн., а всього на загальну суму 599 грн. 40 коп.,  що належить  ОСОБА_4. 

             В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним повністю по пред”явленому обвинуваченню за ст.186 ч.1КК України та підтвердив  обставини скоєного ним злочину. В скоєному щиро кається та просив його суворо не карати.

              Враховуючи, що фактичні обставини скоєного злочину , доведеність вини підсудного , кваліфікація його дій та об”єм пред”явленого обвинувачення учасниками процесу не оспорюється , суд знаходить недоцільним  дослідження інших доказів і приходить до висновку , що обвинувачення пред”явлене  ОСОБА_3 органом досудового слідства знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.

        З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що умисні дії  ОСОБА_3 , які  виразились в відкритому викраденні майна, що належить  потерпілій ОСОБА_4  підлягають кваліфікації за ст. 186 ч.1 КК України .

          Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання суд керується вимогами ст.ст.65-67,103 КК України та роз»ясненнями  Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання ” та виходить із принципів законності, справедливості,обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

        При вирішенні питання про призначення підсудному міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії середньої тяжкості , особу підсудного, що вперше притягується до кримінальної відповідальності в неповнолітньому віці,  позитивно характеризується , приймає до уваги його ,вік сімейні та матеріальні обставини, стан здоров»я, наявність обставин, що пом”якшують покарання, як щире каяття,  сприяння розкриттю злочину, скоєння злочину в неповнолітньому віці,  відсутність матеріальної шкоди, за відсутності такої що його обтяжує , і вважає, за  можливе призначити  ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі згідно мінімальної межі санкції статті, що йому інкримінується.

          Враховуючи обставини скоєного злочину ,  ступінь його тяжкості, дані про особу підсудного ,який вперше притягується до кримінальної відповідальності в неповнолітньому віці, наявність пом»яшуючих покарання обставин, суд вважає ,що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому  відповідно до ст.ст.75, 104 КК України , знаходить за можливе звільнити  ОСОБА_3  від відбування покарання з випробуванням , встановивши мінімальний іспитовий строк.

              Крім того суд вважає за необхідне зобов”язати ОСОБА_3, відповідно до вимог ст.76 п.3,4 КК України періодично з”являтись для реєстрації в органи КВІ та повідомляти їх про зміну місця проживання, навчання чи роботи.  

          Речові докази по справі: жіночу сумочку з особистими речами , передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4- залишити власниці.(а.с.35-36)

          Міру запобіжного заходу у відношенні підсудного залишити попередньо обрану - підписку про невиїзд.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

         ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст.186 ч.1 КК України та призначити йому покарання  в вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

          Відповідно до ст.ст.75,104,76 п.п.3,4 КК України ,звільнити ОСОБА_3  від покарання , якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину ,буде періодично з”являтись для реєстрації в органи КВІ і повідомляти їх про зміну місця проживання, навчання чи роботи.

           Речові докази по справі: жіночу сумочку з особистими речами , передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4- залишити власниці.(а.с.35-36)

           Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_3  до набрання вироком законної сили залишити на підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                Суддя