Справа № 951/712/24

Провадження №2/951/275/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року                                                                        селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,

представника позивача – адвоката Прийдуна В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , який на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 0,37 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: с. Росоховатець, Козівський район, Тернопільська область. ОСОБА_3 за життя розпорядився своїм майном у виді вищевказаної земельної ділянки та 04.05.2017 склав заповіт, згідно якого вказану земельну ділянку заповів ОСОБА_1 .

20.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Козівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , проте отримала роз`яснення щодо пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим останній рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини позивач зазначила, що на час смерті ОСОБА_3 зі спадкодавцем разом не проживала та зареєстрована не була. Також повідомила, шо про наявність складеного на її користь заповіту обізнана не була, а тому заяви про прийняття спадщини у визначений статтею 1270 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) строк не подавала.

З огляду на наведене, просила суд визначити їй додатковий строк в три місяці для подання заяви в Козівську державну нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 04.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 29.10.2024. Витребувано у Козівської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у разі незаведення або заведення іншим нотаріусом - витяг з відповідного реєстру.

Ухвалою суду від 29.10.2024, постановленою у підготовчому судовому засіданні, відкладено підготовче засідання у цивільній справі на 20.11.2024.

Ухвалою суду від 20.11.2024 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2024.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася.

Представник позивача – адвокат Прийдун В.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві та просив такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав заяву від 15.11.2024, у якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, справу просив розглядати без його участі. Зазначив, що наслідки визнання позову відповідно до вимог статті 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), йому відомі та зрозумілі.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08.12.2021 виконавчим комітетом Купчинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому на праві власності майно, а саме земельну ділянку площею 0,37 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: с. Росоховатець Козівського району Тернопільської області, що належала спадкодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №156031 від 14.02.2007 (а.с. 6).

Згідно заповіту, складеного 04.05.2017 у с. Ішків, Козівського району, Тернопільської області та посвідченого секретарем виконавчого комітету Ішківської сільської ради Козівського району Тернопільської області Ковалик С.З., зареєстрованого у реєстрі за №16, ОСОБА_3 заповів земельну ділянку площею 0,37 га для ведення особистого селянського господарства в с. Росоховатець Козівського району Тернопільської області згідно державного акту серія ЯД №186031 від 14.02.2007 ОСОБА_1 . Вказаний заповіт є чинним, не змінений та не скасований (а.с. 7, 11 зворот - 12).

Державним нотаріусом Козівської державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується листом №158/01-16 від 20.08.2024 (а.с. 5).

Судом встановлено, що спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,37 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: с. Росоховатець Козівського району Тернопільської області після смерті ОСОБА_3 ніким не прийнята, що підтверджується матеріалами спадкової справи №93/2024, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 31-105).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).

В силу вимог статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За правилами статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З матеріалів справи встановлено, що позивач у встановлений законодавством строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не звернулася.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За змістом частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 у справі №6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01.04.2019 у справі №643/3049/16-ц, від 11.11.2020 у справі №750/262/20, від 03.03.2020 у справі №145/148/20.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Крім того, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Спадкове законодавство засновується на принципі переваги формального волевиявлення спадкодавця (заповіту) над положеннями закону, спадкоємці за законом спадкують тільки у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини (частина друга статті 1223 ЦК України).

Як встановлено судом,  ОСОБА_1  є спадкоємцем за заповітомпісля смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини, в обґрунтування причин пропуску такого строку зазначає, що на на час відкриття спадщини із спадкодавцем не проживала та не була обізнана про наявність заповіту, складеного ОСОБА_3 04.05.2017 на її користь. Відповідач ОСОБА_2 , який є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , та який успадкував іншу частину спадкового майна, таких обставин не заперечив, позовні вимоги визнав повністю.

Враховуючи те, що законодавчо не встановлено конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи, суд дійшов переконання, що позивач з поважних причин пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин, з метою захисту прав та інтересів позивача у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та визначити позивачу додатковий строк у два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №60 від 06.09.2024 (а.с. 4).

Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ураховуючи, що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а решту 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, стягнути з відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 206, 247, 259, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 302 (триста дві) гривні 80 копійок.

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), 50% сплаченого судового збору відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №60 від 06.09.2024, що становить 302 (триста дві) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 20.12.2024.

Головуючий суддя                                                                О.М. Лавренюк