Справа  № 2 –543/11

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

 головуючого судді     - ГРИГОР'ЄВОЇ А.О.            

при секретарі           - КВІТЧАСТІЙ О.Є.                                                        

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерної компанії «Харківобленерго»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

  Установив:

  06.10.2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з Акціонерної компанії «Харківобленерго»матеріальну шкоду у розмірі 792,86 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

 31.05.2010 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила визнати незаконними вимоги відповідача в частині сплати нею всієї суми за послуги електропостачання як вимогу повторної оплати раніше сплачених нею послуг, зобов’язати відповідача безперешкодно надати їй послуги електропостачання до фактично сплаченого нею обсягу –9509 кВатт х час, визнати незаконними дії відповідача в частині відключення її від системи електропостачання за період з 02.02.2009 року по 10.11.2009 року, визнати порушеним її право споживача послуг по електропостачанню, встановити причинно –наслідковий зв'язок між діями відповідача та погіршенням стану її здоров’я, визнати факт завдання відповідачем шкоди її здоров’ю, визначити ступінь шкоди, завданої її здоров’ю неправомірними діями відповідача, стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн. за кожен місяць незаконного відключення від електропостачання, тобто 50000 грн., стягнути з відповідача з урахуванням інфляції суму у розмірі 6990,07 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди, понесеного нею на лікування наслідків неправомірних дій відповідача, зобов’язати відповідача здійснювати щомісячні виплати їй на придбання життєво необхідних ліків для лікування незворотного погіршення стану її здоров’я, які виникли внаслідок неправомірних дій відповідача.

 15.11.2010 року ОСОБА_1 остаточно уточнила позовні вимоги та просила визнати незаконними вимоги відповідача в частині сплати нею всієї суми за послуги електропостачання як вимогу повторної оплати раніше сплачених нею послуг, зобов’язати відповідача безперешкодно надати їй послуги електропостачання до фактично сплаченого нею обсягу –9509 кВатт х час, визнати незаконними дії відповідача в частині відключення її від системи електропостачання за період з 02.02.2009 року по 10.11.2009 року, визнати порушеним її право споживача послуг по електропостачанню, встановити причинно – наслідковий зв'язок між діями відповідача та погіршенням стану її здоров’я, визнати факт завдання відповідачем шкоди її здоров’ю, визначити ступінь шкоди, завданої її здоров’ю неправомірними діями відповідача, стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн. за кожен місяць незаконного відключення від електропостачання, тобто 50000 грн., стягнути з відповідача з урахуванням інфляції суму у розмірі 6990,07 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди, понесеного нею на лікування наслідків неправомірних дій відповідача, зобов’язати відповідача здійснювати щомісячні виплати їй на придбання життєво необхідних ліків для лікування незворотного погіршення стану її здоров’я, які виникли внаслідок неправомірних дій відповідача.

 Свої позовні вимоги вона обґрунтовує тим, що у квартирі АДРЕСА_1 вона проживає з 1991 року. У зв’язку з відсутністю необхідних технічних та юридичних знань, з моменту оформлення субсидії на оплату житлово –комунальних послуг, включаючи період з січня 2001 року, нею здійснювала оплата послуг відповідача по електропостачанню не за фактом, а у середньому по 53 кВатт х год. на місяць, ігноруючи фактичне споживання електроенергії, яке було у менших розмірах. У зв’язку з чим вона лише у червні 2004 року вона помітила суттєву різницю між фактичними показниками лічильника та тими розрахунковими показниками, які вона зазначала у квитанціях про оплату. Вищенаведене свідчило про фактичну переплату нею реально спожитих нею об’ємів електроенергії.

Помітивши, що реальні показники лічильника значно нижче тих, що вона оплачувала, вона у червні 2004 року звернулася за роз’ясненнями до робітників відділу субсидій, де отримала роз’яснення про необхідність сплачувати послуг електропостачання за фактичним споживанням.

Таким чином, вона продовжила сплачувати за електричну енергію, однак при цьому почала відображати у квитанціях про оплату фактичних показань електролічильника, у зв’язку з чим виникли протиріччя у показаннях лічильника, які були враховані відповідачем при розрахунку суми оплати.

За період з 1991 року по теперішній час робітники відповідача – контролери абонентського відділу не мали можливості та не бажали отримати доступ до її лічильника,  вона диктувала його показання по телефону робітнику відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, очевидною є халатність робітників відповідача, внаслідок якої відповідальні за облік особи не бажали, а тому і не могли вбачити фактично здійснену нею переплату послуг по електропостачанню та розрахували її споживання за один місяць об’єм електричної енергії у розмірі 8925 кВтг.

Вона з лютого 2009 року по листопад 2009 року робітниками відповідача її квартира була відключена від системи електропостачання та вона була позбавлена можливості зберігати та готувати продукти харчування з дотриманням обов’язкових санітарних температурних норм.

Вона неодноразово, починаючи з 2005 року до теперішнього часу зверталася письмово до відповідача з проханнями провести належну перевірку для встановлення факту переплати нею реально спожитих послуг відповідача, однак ніяких заходів відповідного реагування прийнято не було.

Відповідач, ігноруючи її звернення, щомісячно направляв їй попередження та квитанції про сплату послуг.

Суть її моральних страждань полягає у наступному. Через переживання та страждання, завданих відповідачем, вона втратила нормальний сон, на фоні психоемоціонального стресу, який виник з вини відповідача, стійко загострилася гіпертонічна хвороба, загострилася та прогресує хвороба серця, з’явилася віддишка, вона втратила можливість вести привичний для неї образ життя с раніше звичайними для неї фізичними навантаженнями та тепер змушена відмовитися від більшої частини фізичних навантажень, втратила можливість регулярно відвідувати своїх дітей та онуків та допомагати їм фізично через стан здоров’я з вини відповідача, її турбують головні болі та головокружіння через різкі коливання артеріального тиску, які виникли та зберігаються з часу початку здійснення відповідачем неправомірних дій.  Сума завданої їй моральної шкоди складає 50000 грн.

В результаті неправомірних дій відповідача, що спричинили погіршення її здоров’я, вона була вимушена нести значні для неї витрати на лікування, придбання необхідних ліків. Сума матеріальної шкоди складає 6990,07 грн.

 У судове засідання 23.08.2011 року позивач ОСОБА_1 не з’явилась, надала суду заяву, у якій просила відкласти розгляд справи через її хворобу. При цьому будь –яких доказів на підтвердження обставин її хвороби суду не надала.

Приймаючи до уваги, що на протязі розгляду даної справи позивачем неодноразово надавалися заяви з проханням відкласти розгляд справи через хворобу, а докази на підтвердження хвороби позивача суду не надавалися, те, що позивачем були надані пояснення у попередніх судових засіданнях та надані докази на підтвердження її вимог, суд вважає, що вищевказана поведінка позивача є зловживанням правами, наданими ЦПК України та вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 (а.с.14,85,95).

 Представник відповідача Кірєєв І.М. позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на їх необґрунтованість.

 Позивачем були порушені «Правила користування електричною енергією для населення», затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року (ПКЕЕн), остання не надавала доступ до приладу обліку представникам енергопостачальної організації. Показання приладу обліку були внесені на підставі наданої нею інформації у телефонному режимі. У зв’язку з чим за особовим рахунком № НОМЕР_1, відкритого на ім’я ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка на 11.04.2006 року склала 1359,66 грн. Через несплату вказаної заборгованості та у відповідності до п.п. 27,35 ПКЕЕн постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 було припинено.

Правовідносини між відповідачем та позивачем випливають з договірних відносин щодо постачання електричної енергії відповідачем до оселі позивача, а тому на них поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів»і питання відшкодування моральної шкоди слід вирішувати виходячи з положень вказаного Закону.

Позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про протиправність відключення електропостачання у помешкання позивача та існування причинного зв’язку між протиправними діями відповідача та погіршенням стану здоров’я позивача.

Також, позивач не визначила та не обґрунтувала жодної з підстав та критерії оцінки розміру грошового відшкодування моральної шкоди та не надано доказів на підтвердження завдання матеріальної шкоди позивачу з боку відповідача.

 Суд, представника відповідача Кірєєва І.М., свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

 У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази  подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

 Позивач акціонерна компанія «Харківобленерго»надає послуги з постачання електроенергії згідно Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року (ПКЕЕн), що регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачами, які отримують ці послуги.

 Згідно пункту 19 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі  показань  приладів  обліку.

 Пунктом 20 зазначених правил встановлено, що розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

 Згідно пункту 21 ПКЕЕн знімання показань приладів обліку проводиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжнитх документів споживачем.

 Відповідно до пункту 37 ПКЕЕн енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживача.

 Згідно пункту 36 ПКЕЕн відновлення енергопостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості пісоя усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику.

 Відповідно до пункту 42 зазначених правил споживач електричної енергії зобов’язаний:

- дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору;

- забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів;

- забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об’єкті споживача;

- невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку;

- оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил;

 Позивач ОСОБА_1 є споживачем послуг енергопостачання, які надаютться відповідачем Акціонерною компанією «Харківобленерго»та позивач повинна дотримуватися зазначених Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року.

 Позивачем не був наданий доступ до приладу обліку електричної енергії представникам відповідача, показання приладу обліку були внесені на підставі наданої інформації у телефонному режимі, що визнано сторонами у справі та не підлягає доказуванню.

 Зазначене є порушенням Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року, у зв’язку з чим за особовим рахунком № НОМЕР_1, відкритого на ім’я ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка на 11.04.2006 року склала 1359,66 грн.

 У зв’язку з порушенням пунктів 27,35 ПКЕЕн з боку позивача ОСОБА_1 енергопостачання квартири останньої АДРЕСА_1 було припинено.

 Викладене вище та матеріали справи свідчать про правомірність дій відповідача, оскільки вони відповідали Правилам користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року –позивачу неодноразово направлялися попередження та повідомлення про відключення її квартири від електропостачання, а також квитанції із зазначенням суми заборгованості за спожиту електроенергію (т.1 а.с.212-214).

 Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у  фізичному  болю  та  стражданнях,  яких  фізична  особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4)  у  приниженні  честі  та гідності фізичної особи, а також ділової  репутації фізичної або юридичної особи. (Пункт 4 частини другої  статті  23  в  редакції  Закону  N 3261-IV ( 3261-15 ) від 22.12.2005);

Моральна шкода відшкодовується грішми,  іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної  шкоди  визначається судом  залежно  від характеру правопорушення,  глибини фізичних та душевних  страждань,   погіршення   здібностей   потерпілого   або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,  якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин,  які мають істотне значення.

При   визначенні розміру   відшкодування   враховуються   вимоги розумності і справедливості.

            Відповідно до положень статті 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка заподіяла її, за наявності її вини.

 Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема:

-            коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень;

-             у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди;

-             при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів»чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

 Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача. Наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

 З матеріалів справи вбачається, що правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі випливають з договірних відносин щодо постачання електричної енергії, а тому на них поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів»і питання про відшкодування моральної шкоди слід вирішувати виходячи з положень вказаного Закону, згідно зі статтями 4,22, відповідно до яких відшкодування моральної шкоди передбачено тільки у разі заподіяння її небезпечною для життя і здоров’я продукцією у випадках, передбачених законодавством.

 Таким чином, приймаючи до уваги, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про протиправність дій відповідача Акціонерної компанії «Харківобленерго», а також що ці дії спричинили їй моральну шкоду, суд прийшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

 Приймаючи до уваги, що дії відповідача Акціонерної компанії «Харківоблнерего»щодо відключення квартири позивача від електропостачання були законними, обґрунтованими та такими, що відповідали Правилам користування електричної енергії для населення, суд прийшов до висновку про безпідставність вимог позивача ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, яка виразилася у понесених нею витрат на лікування.

У звязку з вищевикладеним, суд прийшов до висновку про відмову у задоовленні позову ОСОБА_1

 Також, суд вважає необхідним скасувати заходи забезпечення даного позову вжиті відповідно до ухвали суду від 07.12.2010 року.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 10,11,14,27,31,60,213-215 ЦПК України, Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року суд

  ВИРІШИВ:

  У задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерної компанії «Харківобленерго»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

  Скасувати заборону Акціонерній компанії «Харківобленерго»відключати квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 від системи електропостачання, накладену у відповідності до ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 07 грудня 2010 року.

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали  участь   у справі, але  не  були  присутні у судовому  засіданні  під час  проголошення  судового  рішення, можуть  подати апеляційну скаргу  протягом 10 днів  з  дня отримання   копії цього  рішення.

 СУДДЯ: