ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
03.10.06 Справа № 2/122
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби в м. Ужгород
на ухвалу господарського суду Закарпатської області
від 13.07.2006р. у справі № 2/122
за скаргою №121 від 11.05.06 дочірнього підприємства «Житлово-побутова фірма «Поліграфіст»(м. Ужгород)
на дії Державної виконавчої служби в м. Ужгород
за участю представників:
від скаржника: Ключевський І.І., Попович В.І.
від ДВС: Шиман М.Д.
З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, сторони ознайомлені.
Ухвалою від 13.07.2006р. по справі №2/122 господарського суду Закарпатської області (суддя Івашкович І.В.) задоволено скаргу №121 від 11.05.06 дочірнього підприємства «Житлово-побутова фірма «Поліграфіст»(м. Ужгород) на дії Державної виконавчої служби в м. Ужгород про визнання неправомірними та скасування постанови ДВС у м. Ужгород від 30.01.06 про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови від 18.04.06 про відкриття виконавчого провадження.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ДВС у м. Ужгород подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить ухвалу господарського суду Закарпатської області скасувати, посилаючись на наступне:
- враховуючи те, що скаржник не виконав рішення Господарського суду Закарпатської області в добровільному порядку у строки, встановлені постановою ДВС в м. Ужгород від 21.05.2001року, постанова від 18.01.2006року винесена відповідно до вимог ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»;
- норма ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»містить перелік підстав, при виникненні яких постанову про стягнення з боржника виконавчого збору може бути скасовано, серед який відсутня така підстава, як здійснення погашення боргу боржником без стягнення суми боргу Державною виконавчою службою інше.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши пояснення сторін, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області підлягає скасуванню, з огляду на наступне:
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Дані вимоги були зазначені в постанові відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міського управління юстиції від 21.05.2001року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу №2-122 від 04.05.01, виданого господарським судом Закарпатської області (а.с. 89). Зокрема, в п. 2 вказаної постанови заявнику скарги по даній справі було надано термін для добровільного виконання рішення шляхом з’явлення в орган ДВС та сплати суми заборгованості в строк до 9 год. 00 хв. 28.05.2001року. Зазначеної вимоги ДП «ЖПФ «Поліграфіст»не виконав.
Господарський суд апеляційної інстанції зазначає, що виконавчий збір за своєю правовою природою є формою державного мита по виконанню органами Державної виконавчої служби своїх функціональних обов’язків, а його розмір, відповідно до вищевикладеного, не залежить від того чи погашав боржник суму заборгованості, призначену до стягнення рішенням господарського суду, після спливу строку, встановленого для добровільної її сплати державним виконавцем, за власною ініціативою чи за участю державної виконавчої служби, оскільки за умови добровільного погашення заборгованості у встановлені для цього строки органи державної виконавчої служби не мають підстав для виконання рішення в примусовому порядку. Відповідно до цього, твердження місцевого господарського суду про те, що ДВС м. Ужгород не підтверджено документально у якому саме розмірі стягнуто з боржника грошові суми в порядку вжиття примусових заходів не є обґрунтованим з точки зору приписів норм чинного законодавства.
А тому, відповідно до вищевикладеного, постанова ДВС у м. Ужгород №2-567 від 30.01.2006року була винесена згідно з чинним законодавством, відповідно до чого ухвала господарського суду Закарпатської області від 13.07.2006року підлягає скасуванню.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
При цьому, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що твердження заявника по справі про те, що на його адресу постанова Державної виконавчої служби у місті Ужгород №2-567 від 30.01.2006року (а.с. 93) не надходила, не підтверджені жодними доказами, в той час, як представником скаржника ДВС під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції подано належно засвідчену копію Книги обліку вихідної кореспонденції № 19, відповідно до якої вказана постанова 30.01.2006року була направлена на адресу ДП «ЖПФ «Поліграфіст».
Скарга, яка є предметом розгляду по даній справі (а.с. 62) датована ДП «Житлово-побутова фірма «Поліграфіст»11.05.2006року та надійшла на адресу господарського суду Закарпатської області 17.05.06. Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що, окрім іншого, скаржником був пропущений строк, встановлений ст. 121-2 ГПК України для оскарження дій органів Державної виконавчої служби.
Враховуючи те, що постанова ДВС у м. Ужгород від 30.01.2006року винесена без порушень чинного законодавства, господарський суд апеляційної інстанції зазначає, що постанова від 18.04.2006року, відповідно, також винесена при дотриманні норм матеріального права.
При винесенні оскаржуваної ухвали, місцевим господарським судом зазначені вище обставини не були враховані та належним чином досліджені, а тому вона підлягає скасуванню.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст., 99, 101, 103-106, 115, 121-2 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу від 13.07.2006р. по справі №2/122 господарського суду Закарпатської області скасувати. Прийняти нову ухвалу: в задоволенні скарги дочірнього підприємства «Житлово-побутова фірма «Поліграфіст»(м. Ужгород) –відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.
суддя Городечна М.І.