ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"03" жовтня 2006 р. | Справа № 9/105/06 (8/367) |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А..,
суддів Таценко Н.Б.,
Сидоренко М.В.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін :
від позивача: Басистий О.В. по довіреності;
від відповідача : Калмиков М.І. по довіреності;
Лук’янова О.В. по довіреності;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль”
на ухвалу господарського суду Миколаївської області
від 27.03.2006р.
у справі №9/105/06 (8/367-00)
за заявою Відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль”
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови арбітражного суду Миколаївської області від 28.02.2001р. по справі №8/367
за позовом Закритого акціонерного товариства „Торгівельно-енергетична компанія „Ітера Україна”
до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль”
про стягнення 15549797,71грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2006р. зупинено провадження у справі.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2006р. провадження у справі №9/105/06 (8/367-00) поновлено.
У судовому засіданні 03.10.2006р. згідно положень ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
В С Т А Н О В И В :
26.09.2000р. до арбітражного суду Миколаївської області звернулося Закрите акціонерне товариство „Торгівельно-енергетична компанія „Ітера Україна” з позовом до Державного підприємства „Миколаївська ТЕЦ” про стягнення 15549797,71грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на умови договору та ст.ст. 151, 161, 162 Цивільного кодексу України та вважав, що відповідач повинен сплатити 13521563,23грн. основного боргу та 2028234,48грн. пені.
Ухвалою арбітражного суду Миколаївської області від 06.11.2000р. по справі №8/367 з ДП „Миколаївська ТЕЦ” стягнуто на користь ЗАТ „ТЕК „Ітера Україна” заборгованість в сумі 15549797,71грн. та судові витрати.
03.01.2001р. до арбітражного суду Миколаївської області від ДП „Миколаївська ТЕЦ” надійшла заява про перевірку рішення в порядку нагляду, в який відповідач просив скасувати рішення арбітражного суду від 06.11.2000р. у справі №8-367 і направити справу на новий розгляд.
Постановою арбітражного суду Миколаївської області про перевірку рішення в порядку нагляду від 28.02.2001р. по справі №8/367 рішення арбітражного суду Миколаївської області від 06.11.2000р. по справі №8/367 змінено, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: стягнути з р/рахунку ДП „Миколаївська ТЕЦ” на користь ЗАТ ТЕК „Ітера Україна” заборгованість в сумі 13464151,23грн., держмито у розмірі 1700грн. та арбітражні витрати в сумі 69 грн..
17.02.2006р. до господарського суду Миколаївської області від Відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль” (правонаступника ДП „Миколаївська ТЕЦ” відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики від 28.11.2001р. за №599 „Про створення відкритого акціонерного товариства „Миколаївська ТЕЦ”) надійшла заява про перегляд постанови від 28.02.2001р. по справі №8/367 за нововиявленими обставинами, в якій відповідач просить переглянути постанову арбітражного суду Миколаївської області від 28.02.2001р. по справі №8/367 за нововиявленими обставинами, змінити її та зменшити суму боргу 13464151,23грн., визначену до сплати на користь позивача частково, у сумі 8654535,49грн., встановити до сплати суму 4809615,74грн., мотивуючи це тим, що: 1) 26.07.2005р. набув чинності Закон України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” №2711-ІV від 23.07.2005р., ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” згідно виписки з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості згідно Закону є таким підприємством; відповідно до вимог ст. 8.2 Закону вартість договору визначається виходячи із звичайної ціни товарів на момент виникнення відповідного зобов’язання, при цьому звичайна ціна товарів визначається за п.п. 1.20, 1.21 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”; 2) на думку відповідача з посиланням на вказані закони, зобов’язання мають визначатися за вартістю на момент їх виникнення –поставки товару, а не на момент зарахування коштів на рахунок Постачальника з врахуванням курсової різниці, а отже, перерахування боргу за договором №НИТ-97/1-18 від 22.01.1997р., який підлягає сплаті відповідно до положень Закону слід виконувати на термін виникнення грошових зобов’язань, а саме сума боргу за поставлені 251025,10 тис. м. куб. газу становить 4182274,56 грн., сума пені –627341,18грн., а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 4809615,74грн.; за твердженням відповідача вказаний механізм погашення заборгованості, введений цим Законом, має зворотну силу.
22.03.2006р. до господарського суду Миколаївської області від позивача –ЗАТ „ТЕК „Ітера Україна” надійшли пояснення на заяву відповідача про перегляд постанови арбітражного суду Миколаївської області від 28.02.2001р. по справі №8/367 за нововиявленими обставинами, в яких позивач просить залишити постанову арбітражного суду Миколаївської області від 28.02.2001р. по справі №8/367 без змін, а заяву ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” про перегляд постанови за нововиявленими обставинами без задоволення, з посиланням на те, що: 1)положення Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” не передбачають можливість застосування вказаного Закону до правовідносин, котрі виникли та існували до набрання ним чинності, а тому даний закон зворотної дії у часі не має та не може бути застосований до відносин, що були предметом дослідження арбітражним судом Миколаївської області в рамках господарської справи, а тому цей Закон не може бути нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 ГПК України, оскільки не існував на момент розгляду справи; 2) крім того, відповідач, мотивуючи свою позицію, невірно тлумачить положення ст. 8.2 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, оскільки складова механізму погашення заборгованості може бути застосована лише за згодою сторін розрахунків і стосується лише договору, що укладається між сторонами в процедурі, передбаченій вищенаведеним Законом.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.03.2006р. по справі №9/105/06 (8/367-00) (суддя - Філінюк І.Г.) постанову арбітражного суду Миколаївської області від 28.02.2001р. по справі №8/367 залишено без змін.
Ухвала суду вмотивована тим, що нововиявленими обставинами можуть бути лише фактичні дані, які існували на час вирішення справи по суті, але не були відомі стороні по справі, тому посилання заявника на Закон України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” №2711-ІV від 23.07.2005р., як на нововиявлену обставину, є помилковим.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.03.2006р. по справі №9/105/06 (8/367-00), переглянути постанову арбітражного суду Миколаївської області від 28.01.2001р. по справі №8/367 за нововиявленими обставинами, прийняти нове рішення по справі №8/367, зменшити визначену до сплати суму боргу 13464151,23грн. на користь позивача частково, у сумі 8654535,49грн., встановити до сплати суму 4809615,74грн. та стягнути з позивача судові витрати.
Апеляційна скарга вмотивована наступним:
- обставини, які виникли внаслідок введення в дію Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” не могли бути відомі відповідачу на термін розгляду справи, та мають бути прийняті до уваги у зв’язку зі зворотною силою вказаного Закону, а саме ст. 8.2, котра встановлює, що вартість договору визначається виходячи із звичайної ціни товарів на момент виникнення відповідного зобов’язання;
- зобов’язання мають визначатися за вартістю на момент їх виникнення –поставки товару, а не на момент зарахування коштів на рахунок постачальника з врахуванням курсової різниці, так як за логічним змістом положень вказаного Закону введення механізмів погашення заборгованості має зворотну силу, а отже і такі обставини є нововиявленими, що не залежать від відповідача, та спростовують розрахунок, який було покладено в основу постанови суду від 28.02.2001р.;
- відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону договірні зобов’язання за договором №НИТ-97/1-18 від 22.01.1997р. необхідно врегулювати з врахуванням положень Закону, дія котрого розповсюджується на правовідносини, що існували до його прийняття.
Не з’ясувавши ці обставини та не проаналізувавши положення Закону №2711-ІV від 23.07.2005р., суд, на думку скаржника, порушив положення ст.ст. 43, 86, 114 ГПК України.
27.06.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду від ЗАТ „ТЕК „Ітера Україна” надійшов відзив на апеляційну скаргу ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль”, а 03.10.2006р. - доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, які містять ті ж самі пояснення, як і в поясненнях на заяву відповідача про перегляд постанови арбітражного суду Миколаївської області; відповідно, позивач просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
В уточненнях вимог до апеляційної скарги, що надійшли 27.06.2006р., скаржник просить прийняти нове рішення по справі №8/367, встановити до сплати на користь позивача суму 4809615,74грн. .
Розглянувши матеріали справи, заяву про перегляд постанови арбітражного суду Миколаївської області, доводи апеляційної скарги, відзиву і доповнення до відзиву позивача на апеляційну скаргу, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Частинами 1 та 2 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення, перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу арбітражного суду Миколаївської області від 06.11.2000р. по справі №8/367 перевірено головою арбітражного суду Миколаївської області в порядку нагляду, за результатами перегляду прийнято постанову арбітражного суду Миколаївської області про перевірку рішення в порядку нагляду від 28.02.2001р. по справі №8/367, якою рішення арбітражного суду Миколаївської області від 06.11.2000р. по справі №8/367 змінено.
Таким чином, постанова арбітражного суду від 28.02.2001р. прийнята арбітражним судом Миколаївської області за результатами перевірки в порядку нагляду ухвали цього суду від 06.11.2000р. до набрання чинності Закону України „Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України” №2539-ІІІ від 21.06.2001р..
До набрання чинності Законом України від 21.06.2001р. №2539-ІІІ „Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України” згідно з ч. 1 ст. 114 Арбітражного процесуального кодексу України перегляд рішення, ухвали, постанови арбітражного суду за нововиявленими обставинами здійснювався арбітражним судом, який прийняв рішення, ухвалу, постанову. У прикінцевих та перехідних положеннях вказаного Закону відсутні вказівки, якими визначалася б компетенція господарських судів щодо перегляду ними за нововиявленими обставинами рішень арбітражних судів. Водночас у прикінцевих та перехідних положеннях Закону України від 21.06.2001р. №2538-ІІІ „Про внесення змін до Закону України „Про арбітражний суд” містилося положення про те, що арбітражні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя набувають статусу місцевих господарських судів (п. 2 розділу ІІ). За ст. 22 Закону України „Про судоустрій України” та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України місцеві господарські суди є судами першої інстанції, а згідно з ч. 1 ст. 114 цього Кодексу рішення суду першої інстанції, що набрало законної сили переглядається за нововиявленими обставинами цим судом.
Втім, постановою від 28.02.2001р. змінено ухвалу арбітражного суду Миколаївської області від 06.11.2000р., тому, на думку судової колегії, при вирішенні питання стосовно інстанційної підсудності розгляду заяви про перегляд постанови від 28.02.2001р. за нововиявленими обставинами слід керуватись ч. 2 ст. 114 ГПК України. Адже арбітражний суд Миколаївської області здійснюючи перевірку ухвали від 06.11.2000р. в порядку нагляду, згідно ч. 2 ст. 106 АПК України, перевірив її законність у повному обсязі і користувався при цьому повноваженнями, що притаманні апеляційним господарським судам відповідно до ст. 103 ГПК України, і були визначені у ч. 1 ст. 106 АПК України.
За таких обставин постанова арбітражного суду Миколаївської області від 28.02.2001р. підлягала перегляду за нововиявленими обставинами судом апеляційної інстанції, а господарський суд Миколаївської області таких повноважень не мав.
Викладене відповідно до п.6 ч. 3 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування ухвали господарського суду Миколаївської від 27.03.2006р. у зв’язку з порушенням судом норм процесуального права при визначенні інстанційної підсудності розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови арбітражного суду Миколаївської області від 28.02.2001р..
Крім того, в порушення вимог ст. 114 ГПК України, оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить висновку про результат розгляду судом заяви ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” про перегляд постанови від 28.02.2001р. за нововиявленими обставинами, як і посилання на процесуальні підстави винесення цієї ухвали (відповідна частина ст. 114 ГПК України), з врахуванням чого цей судовий акт не можливо визнати таким, що відповідає нормам процесуального права і є законним.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 23.07.2005р. був прийнятий Закон України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” №2711-ІV, який набрав чинності відповідно до п. 12.1 Прикінцевих положень з 26.07.2005р..
Згідно виписки з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу №45 від 28.11.2005р. ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” за його заявою приймає участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до цього Закону.
ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” підпадає під дію цього Закону відповідно до ст. 2 , оскільки має заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії з ЗАТ „ТЕК „Ітера Україна”.
Підставою для перегляду постанови від 28.02.2001р. за нововиявленими обставинами відповідач висуває твердження про зворотну дію механізму погашення заборгованості, визначеного Законом №2711-ІV, і необхідність перегляду судового рішення з врахуванням змісту п. 8.2 цього Закону.
Проте, таке уявлення є хибним і не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
За нормами ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, у визначенні обставини нововиявленою необхідно виходити з такого: 1) на підставі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи, виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України; 2) нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення; 3) не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором; 4) скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили (до нововиявлених обставин слід відносити прийняття Конституційним Судом України рішення про визнання законів та інших нормативно-правових актів, зазначених у пункті 1 статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України", такими, що не відповідають Конституції України, не може вважатися нововиявленою обставиною висновок Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України, в тому числі і у випадку, коли це тлумачення суперечить роз'ясненням Верховного Суду України з питань застосування законодавства або рекомендаційному роз'ясненню Вищого спеціалізованого суду з питань застосування законодавства щодо розгляду справ відповідної судової юрисдикції) (п. 1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002р. за №04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”).
Відповідно до ч. 7 ст. 114 ГПК України рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.
Проаналізувавши підстави, визначені ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” в обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови арбітражного суду Миколаївської області від 28.02.2001р., суд апеляційної інстанції вважає, що прийняття Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” не може вважатися умовою для перегляду постанови арбітражного суду за нововиявленими обставинами, оскільки вказаний Закон не існував на момент розгляду справи та зворотної дії у часі не має, а тому посилання відповідача на введення в дію даного Закону та необхідність прийняття його положень до уваги як нововиявленої обставини, є помилковим та не заслуговує на увагу, як наслідок, твердження скаржника про зворотну дію механізму погашення заборгованості, передбаченого цим Законом, є необґрунтованим.
Крім того, слід звернути увагу відповідача на те, що посилаючись на п. 8.2. ст. 8 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, котрий встановлює, що вартість договору визначається виходячи із звичайної ціни товарів на момент виникнення відповідного зобов’язання, він не враховує приписи п. 8.1 ст. 8 цього ж самого Закону, який передбачає, що для погашення суми заборгованості, які входять до складу заборгованості, у тому числі заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру, та іншими суб’єктами господарської діяльності після підтвердження заборгованості може використовуватися механізм погашення повної суми заборгованості шляхом її часткової оплати кредитору за ціною товару (робіт, послуг), що встановлюється сторонами, на основі укладення відповідного договору.
Між сторонами у справі не було укладено будь-яких договорів щодо оплати заборгованості з врахуванням п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а тому відповідач на даний час не має правових підстав для посилання на п. 8.2 ст. 8 вказаного Закону, який конкретизує спосіб визначення вартості договору, що укладається відповідно до п. 8.1 Закону.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність нововиявлених обставин, що виключає можливість задоволення заяви ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” про перегляд постанови від 28.02.2001р. за нововиявленими обставинами.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.03.2006р. скасувати як прийняту з порушенням норм процесуального права, у задоволенні заяви про перегляд постанови арбітражного суду Миколаївської області від 28.02.2001р. по справі №8/367 за нововиявленими обставинами –відмовити, а постанову арбітражного суду Миколаївської області від 28.02.2001р. по справі №8/367 залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105, 112, 114 ГПК України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Апеляційну скаргу ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.03.2006р. по справі № 9/105/06 (8/367-00) скасувати.
3. У задоволенні заяви про перегляд постанови арбітражного суду Миколаївської області від 28.02.2001р. по справі №8/367 за нововиявленими обставинами –відмовити.
4. Постанову арбітражного суду Миколаївської області від 28.02.2001р. по справі №8/367 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя: М.А. Мишкіна
Суддя: Н.Б. Таценко
Суддя: М.В. Сидоренко