Справа № 2-649-2007 p.

РІШЕННЯ

 іменем   Украйни

м.  Вугледар                                                                                            03 травня 2007 р.

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючий - суддя Гайдар А.В.,  при секретарі Скидан В.Г.,  розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  третя особа: Бюро технічної інвентаризації м.  Вугледар та Вугледарська державна нотаріальна контора,  про виділення часток у майні спільної сумісної власності,  -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про виділення частки у спільній сумісній власності,  а саме жилій квартирі,  розташованій за адресою:АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим,  що 10.02.1994 року,  позивачем,  її чоловіком ОСОБА_4 ,  та їх дітьми,  ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  шляхом приватизації,  у власність була набута указана в позовній заяві трьохкімнатна квартира. Дане право власності підтверджується свідоцтвом про право власності,  виданим агентством приватизації державного житлового фонду Донецького виробничого об'єднання "Донецьквугілля". ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_4  помер. Заповіту після його смерті не залишилось,  при оформлені права на спадщину,  а позивачка являється спадкоємцем за законом,  що й змусило її звернутися до суду з позовною заявою.

У судовому засіданні позивачка,  ОСОБА_1 ,  підтвердила свої позовні вимоги,  наполягала на їх задоволені. Суду пояснила,  що частка спірної квартири приналежала її чоловікові на праві спільної сумісної власності,  проте до його смерті виділена в натурі не була,  через це вона не може реалізувати свої права на спадщину. Враховуючи дані обставини,  позивачка просить суд встановити розмір часток в спільній частковій власності кожної із сторін,  а сааме,  в квартиріАДРЕСА_1.

Відповідачі,  ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  у судовому засіданні позовні вимоги визнали,  не заперечували проти їх задоволення. Суду пояснили,  що 10.02.1994 року вони разом зі своїми батьками,  ОСОБА_1  та ОСОБА_4 ,  набули у власність указану в позовній заяві двокімнатну квартиру,  шляхом приватизації,  що підтверджується Свідоцтвом про право власності. Після смерті ОСОБА_4 ,  виникла необхідність в оформленні свідоцтва на спадщину,  проте в нотаріальній конторі їм було відмовлено в цьому,  так як у кожної із сторін не виділена належна саме їй частка у спільній сумісній власності.

Представники третьої особи: КП БТІ м.  Вугледар та Вугледарської державної нотаріальної контори до суду не з з'явилися,  надали суду листи з проханням розглянути справу в їх відсутність.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін,  вивчивши матеріали справи,  суд вважає,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В відповідності до Свідоцтва про право власності на квартиру за №06526 від 10.02.1994 року,  квартира АДРЕСА_1,

Донецької області,  дійсно приналежить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1,  ОСОБА_4,  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 8).

Відповідно до Свідоцтва про смерть,  НОМЕР_1,  виданого відділом РАЦС Вугледарського міського управління юстиції,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4  помер,  про що в Книзі реєстрації смертей зроблено запис за №163 від 31.10.2005 року (а.с. 7).

В відповідності зі  ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно  ст. 370 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна,  що є у спільній сумісній власності.

Згідно  ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними,  якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

В зв'язку з тим,  що за життя ОСОБА_4 ,  домовленості між сторонами  відносно поділу спільної сумісної власності   встановлено не було,  суд вважає за можливим встановити частку кожного із сторін в спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_2 станом на 28 жовтня 2005 року,  за: ОСОБА_1 - у розмірі 1/4 частки; ОСОБА_4 - у розмірі 1/4 частки; ОСОБА_2 - у розмірі У» частки; ОСОБА_3 - у розмірі 1/4 частки.

Окрім того,  суд вважає за   можливе визнати за кожним із співвласників квартири право власності на момент смерті ОСОБА_4 28.10.2005 р. в таких частках,  за: ОСОБА_1 - у розмірі 1/4 частки; ОСОБА_4 - у розмірі 1/4 частки; ОСОБА_2 - у розмірі 1/4 частки; ОСОБА_3 - у розмірі 1/4 частки. у квартирі АДРЕСА_1.

В відповідності до  ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів державне мито в розмірі 17 грн.,  солідарно.

В відповідності до  ст. 81 ЦПК України,   ст. 3 Постанови Кабінета Міністрів України "Про порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ" суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на інформаційне -технічне забезпечення в сумі - 30 грн.00 коп.,  солідарно.

На підставі викладеного,   ст.  ст.  357,  370, 1226 ЦК України,  керуючись  ст.   ст.  3, 8, 10,  81,  174,  212-215 ЦПК України,   ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито",   ст. 3 Постанови Кабінета Міністрів України "Про порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ" суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  треті особи: КП Бюро технічної інвентаризації та Вугледарської державної нотаріальної контори,  про виділ частки у майні спільної сумісної власності,  задовольнити.

Установити розмір часток,  як належну частку у праві спільної сумісної власності,  на момент смерті ОСОБА_4 на ІНФОРМАЦІЯ_1,  а саме жилій квартирі АДРЕСА_1 за:

·        ОСОБА_1 - у розмірі 1/4 частки; ОСОБА_4 - у розмірі 1/4 частки;

·        ОСОБА_2 - у розмірі 1/4 частки; ОСОБА_3 - у розмірі 1/4 частки.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати в розмірі державного мита в сумі 17 грн.(сімнадцять гривен),  на користь держави,  солідарно.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  солідарно,  витрати на інформаційне -технічне забезпечення розгляду цивільних справ,  в розмірі 30 грн. (тридцяти гривен),  перерахувавши їх на користь УДК в м.  Донецьк.

Рішення може бути оскаржене сторонами,  які приймали участь у справі,  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до суду 1-ї інстанції протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  або в порядку ч.4.  ст.  295 ЦПК України.