Копія:
Справа № 2-2033/07р. РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2007 року
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Єлізаренко І.А.,
секретаря Ракуленко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-1126 про
стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,
ВСТАНОВИВ:
27.02.2007 року ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до військової частини А-1126 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог, позивачка посилається на те, що вона проходить військову службу і перебуває на продовольчому забезпеченні у військовій частині А - 1126. За період проходження військової служби вона відповідно до закону мала право на одержання продовольчих пайків, або за бажанням, отримати грошову компенсацію. За час проходження військової служби вона не отримувала продовольче забезпечення, вартість якого складає 15354 грн. 67 коп., у зв'язку з чим просить суд стягнути на її користь з військової частини А-1126 грошову компенсацію за не отримане продовольче забезпечення у розмірі 15354 грн. 67 коп., які не були отриманні нею в період проходження військової служби.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача грошову компенсацію за продовольчій пайок, не отриманий за період з 11.03.2000 року по 01.12.2006 року у розмірі 15354 грн. 67 коп.
Відповідач в судове засідання не з'явився, звернувшись до суду з проханням слухати справу у відсутність представника військової частини А 1126 (а. с.8, 9).
Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України в складі військової частини А 1126 з 11.03.2000 року по теперішній період часу (а. с. 7).
Згідно довідки військової частини А 1126, за період з 11.03.2000 року по 01.12.2006 рік позивачка не отримувала продовольче забезпечення, заборгованість складає 15354 грн. 67 коп.(а.с.б)
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці мають право на одержання за рахунок держави речового майна і продовольчих пайків або, за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
За період з 11.03.2000 року по 01.12.2006 року відповідач не видав позивачці продовольчі пайки або грошову компенсацію за них, оскільки на підставі Закону України № 1459 від 17.02.2000 р. «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" призупинена, дія ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням, грошової компенсації замість них.
Конституційний суд України в своєму рішенні № 5-рп/2002 від 20 березня 2002 року визнав неконституційним положення ЗУ „Про державний бюджет на 2001 рік" про зупинення дій положень законодавчих актів України в частині надання пільг, компенсацій та гарантій, які фінансується з бюджетів усіх рівнів. Згідно зазначеного рішення Конституційного суду України, позивач має право на отримання грошової компенсації за не отриманий пайок.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону з урахуванням його відповідності Конституції, яка має вищу юридичну силу, також в постанові зазначено, що суд безпосередньо застосовує Конституцію України у прямій дії, коли закон, який був прийнятий після введення і дію Конституції суперечить їй.
2
Згідно ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. ЗУ „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" звужує обсяг прав військовослужбовців у частині отримання продовольчих пайків або грошової компенсації замість них, тому при винесенні рішення суд вважає, за необхідне керуватися саме ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Конституцією України.
У відповідності з нормами № 1 харчування військовослужбовців, затверджений згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року та керуючись довідкою державного комітету статистики України головного управління статистики у Дніпропетровській області про середні ціни на продовольчі товари у торговій мережі сума грошової компенсації за не отриманий продовольчій пайок складає 15354 грн. 67 коп.
Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з військової частини А - 1126 на користь позивачки 15354 грн. 67 коп. грошової компенсації за продовольче забезпечення та судові витрати по справі на користь держави.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, сит. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", ст. 22 Конституції України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до військової частини А-1126 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення - задовольнити.
Стягнути з військової частини А-1126 смт. Гвардійське Новомосковського району на користь ОСОБА_1 15354 /п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят чотири/ грн. 67 коп. грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення.
Стягнути з військової частини А-1126 смт. Гвардійське Новомосковського району на користь держави судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.