Справа № 2-567/11

        Р І Ш Е Н Н Я

       Іменем України

"18" липня 2011 р.           

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:         

головуючої - судді Свістєльнік Ю.М.,

при секретарі -  Недосіці О.С.          

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради із залученням третіх осіб: Глобинської районної державної адміністрації, Відділ держкомзему у Глобинському районі Полтавської області, Глобинської державної нотаріальної контори про визнання права на земельні ділянки  в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його мати ОСОБА_2, яка була власником земельних ділянок: площею 0,0846 га для ведення особистого селянського господарства та 0,0700 га для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується виданими на її ім’я Глобинського держнотконторою 19.03.2007 року свідоцтвами про право на спадщину за законом.

Спадкоємцем за законом майна померлої є позивач, син померлої. Інші спадкоємці за законом та за заповітом відсутні. Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, немає. Спадщина відумерлою не визнана.

Однак, при оформленні спадщини в Глобинській держнотконторі позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане майно, оскільки відсутній документ, що підтверджує право власності на землю, а саме державний акт.

Також вказав, що земельні ділянки раніше належали його померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 року батьку - ОСОБА_3, що і підтверджується державними актами виданими на його ім’я. А мати ж, отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом, не встигла отримати державні акти, що посвідчувало б її право на земельні ділянки.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач прохав суд визнати за ним право власності на вищевказані земельні ділянки.

             В судове засідання позивач не з’явився, в заяві, адресованій суду, прохав у зв’язку з зайнятістю розглянути справу за його відсутності, вказав, що свої позовні вимоги підтримує повністю.

          Відповідач в судове засідання не з’явивсь, були належним чином повідомлений, надіслав на адресу суду заяву, згідно якої не заперечує проти задоволення позову, прохав розглядати справу за відсутності представника.

          Треті особи в судове засідання не з’явилась, надіслали на адресу суду заяву, в якій прохають розглядати справу за відсутності їх представника, заперечень щодо задоволення позову не мають.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, в зв’язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.  

              Суд вирішив за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

              Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законом підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

              Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.   

             Частиною 3 ст.10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.   

             Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №218. Після смерті останньої залишилося спадкове майно - земельні ділянки: площею 0,0846 га для ведення особистого селянського господарства та 0,0700 га для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1  

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2.

Також судом встановлено, що власником спірних земельних ділянок, згідно державних актів, є батько позивача та чоловік померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Померла ОСОБА_2 за свого життя встигла отримати свідоцтва про право на спадщину за законом, проте не встигла отримати державні акти, що посвідчувало б її право на земельні ділянки.

Відповідно до повідомлення №199/01-16 від 10.05.2011 року нотаріусом повідомлено про  неможливість видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки, які належали померлій, оскільки відсутній документ, що підтверджує право власності померлій на вказане майно.

               Згідно спадкової справи №191 за 2010 рік спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1. Інших спадкоємців по закону, які б претендували на спадщину, не має.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, суд вважає, що право власності на земельні ділянки входять до складу спадщини, оскільки померла мала право власності на дані земельні ділянки.

Спірне майно –земельні ділянки не належать іншим особам, відумерлим не визнане.

Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права є способом захисту прав громадян.

Визнання права власності на земельні ділянки за позивачем не суперечить закону, не оспорюється особами, які беруть участь у справі, не порушує прав чи законних інтересів інших осіб.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 1218, 1222, 1223, 1225, 1261 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 213-215 ЦПК України,  

В И Р І Ш И В  :

          Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки площею 0,0700 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд та земельну ділянку площею 0,0846 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                   Ю.  М.  Свістєльнік