ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"26" вересня 2006 р. |
Справа № 28/144-06-3900 |
За позовом Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1;
до відповідача Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особаОСОБА_2
про повернення майна власнику,сплату неустойки та відшкодування збитків 13725,68грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: не з'явився,
Від відповідача: ОСОБА_2 - за дорученням.
СУТЬ СПОРУ: Позивач -Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1, звернувся з позовом до господарського суду про повернення майна власнику, сплату неустойки та відшкодування збитків в сумі 13 725,68 гривень з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2.
Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві.
Ухвалою суду від 26 червня 2006 року , строк розгляду справи подовжено до 26 липня 2006 року за клопотанням сторін та ухвалою суду від 21 липня 2006 року до 26 вересня 2006 року.
По справі оголошувалась перерва з 22.09.2006 року на 26.09.2006 року о 17:20 год.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особоюОСОБА_1 та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 був укладений договір оренди торгового об'єкту за НОМЕР_1. Умовами договору передбачено, що позивач /орендодавець/ передає, а відповідач /орендар/ приймає в строкове платне користування 2 контейнери, які розташовані на торговому місці НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, сектору №2, промринку за АДРЕСА_2.Срок дії договору до 31 березня 2006 року.
Відповідно до п.3.1 договору, орендна плата становить 8 000 гривень в місяць.
16 березня 2006року та 19 березня 2006 року позивач направив повідомлення на адресу відповідача, з якого вбачається, що строк дії договору оренди не буде продовжено та припиняє свою дію 31 березня 2006 року.
Позивач мотивує позовні вимоги наступним.
Відповідач орендований об'єкт не звільнив, та звільняти його відмовився.
Згідно ст.. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Таким чином позивачем була нарахована сума неустойки у розмірі 12 799,68 гривень.
Відповідно до п.1 ст. 624 п.1 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Крім того згідно п.3.4. договору НОМЕР_1, відповідач зобов'язаний сплачувати ринковий збір, відповідач за квітень 2006 р. ринковий збір не сплачує, зв'язку з тим що відповідач безпідставно фактично користується річчю, а позивач свою чергу несе збити які складаються зі сплати ринкового збору у розмірі 26 гривень, а також оплачувати послуги згідно договору НОМЕР_2 про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності від 08. 04. 2004 р. у розмірі 900,00 гривень.
Згідно ст.. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
За таких обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом про відновлення порушеного права, повернення майна та стягнення неустойки.
Відповідач Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2не визнає, мотивуючи наступним.
Вказані контейнери відповідач орендує з 2004 року, оренду плату вносив без квитанцій та розписок.
Відповідач вказує що в 2005 році звернувся до позивача з пропозицією укласти договір оренди, та з червня 2005 року сторони уклали договір оренди строком дії до 31 грудня 2005 року та орендною платою в розмірі 5 000 гривень за місяць.
Відповідач також заперечує той факт, що договір оренди був підписаний нею, оскільки вказаний договір позивач надав лише в березні місяці 2006 року зі строком дії до 31 березня 2006 року та орендною платою в розмірі 8 000 гривень. Вказані об'єкти оренди не передавались по акту прийому-передачі та не поверталися. Відповідач стверджує, що у квітні місяці залишив об'єкт оренди, а ключі були залишені у сусідньому контейнері. За таких обставин відповідач вважає позов безпідставний та не обґрунтований.
Позивач 13 червня 2006 року за вхідним НОМЕР_3 подав до канцелярії суду уточнення позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з СПД -фізичної особи ОСОБА_2 неустойку у розмірі 26 132,68 гривень та збитки в сумі 926 гривень.
Відповідач стосовно уточнених позовних вимог, надав письмові пояснення 21 липня 2006 року за вхідним НОМЕР_4та вказує, що позовні вимоги не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди від 18.06.2005 р., який діяв до 31.12.2005 р., тобто з 01.01.2006 р. договірних стосунків між сторонами за зазначеним договором вже не виникало. Однак, відповідач продовжував працювати на торгових об'єктах позивача, а позивач отримувати обумовлену між ними орендну плату. Відповідач звертався до позивача про укладення нового договору оренди, але з-за неузгодження між сторонами істотних умов проекту договору, його укладення здійснено не було. Співпраця сторін відбувалася згідно усної домовленості між ними та їх договірні стосунки не передбачали будь-яких строків закінчення співпраці чи інших умов, що стосується даної справи. Фактично склалися договірні стосунки, які підпадають під розуміння глави 58 ЦК України - найм (оренда).
Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць.
Відповідач звертає увагу суду на те, що 30.04.2006 р. дійсно був отриманий лист позивача, який містив повідомлення про необхідність звільнення найманих контейнерів до 03.04.2006 р. у разі незгоди щодо укладення нового договору оренди контейнерів на умовах, які пропонує позивач, але при цьому до зазначеного листа проект договору оренди додано не було, сам лист не мав ні дати, ні підпису відправника. До того ж, терміни розгляду пропозиції, виставлені відправником, на час отримання відповідачем листа вже минули. Відповідач звернувся до нього з виставленою в листі пропозицією щодо укладення договору оренди контейнерів, але позивач збільшив орендну плату вдвічі: з 5 000,00 грн. до 10 000,00 грн. З зазначених причин відповідачу виявилося збитково продовжувати працювати в місці знаходження контейнерів та звільнив контейнери, що відбулося в межах місячного строку. Виходячи з викладеного вбачається неправомірність та повна необґрунтованість вимог позивача, в частині сплати неустойки у розмірі 26 132,68 грн. та сплати понесених збитків у розмірі 926,00 грн. При обґрунтуванні своїх позовних вимог, посилання позивача на норми закону, зокрема на положення ст. 785 ЦК України є помилковим. Відповідач вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити йому в повному обсязі, так як захист неправомірних вимог однієї особи за рахунок порушення законних прав (моральних та матеріальних) іншої є несправедливим та таким, що не відповідаю нормам Конституції України та іншим нормативно-правовим актам й поняттю судочинства взагалі.
Позивач в судове засідання після оголошеної перерви не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується особистим підписом представника за дорученням на третій сторінці обкладинки справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст..33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно до ст..36 названого Кодексу письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору між сторонами.
Подаючи позов про повернення майна власнику, сплату неустойки та відшкодування збитків, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір оренди від 1 січня 2006 року. В подальшому надав уточнення позовних вимог та просить суд стягнути неустойку в розмірі 26 132,68 гривень на підставі ст.785 ЦК України та збитки понесені позивачем в наслідок сплати ринкового збору в сумі 26 гривень за квітень місяць 2006 року та оплата послуг по здійсненню торгівельної діяльності у розмірі 900 гривень.
Умовами договору передбачено, що орендодавець /позивач/ передає орендарю /відповідачу/ орендований об'єкт за актом приймання - передачі протягом двох днів з дня укладення договору, в акті відображається стан об'єкта та об'єкт вважається прийнятим з моменту підписання акту сторонами. В матеріалах справи вказаний акт відсутній, так як було з'ясовано у судовому засіданні акт прийому-передачі взагалі відсутній.
За таких обставин суд доходить висновку, що у позивача відсутні підстави вимагати сплати неустойки. Оскільки з акту від 1 червня 2006 року вбачається, що об'єкт оренди порожній, відчинений, ключі відсутні, фактично доказів знаходження відповідача у спірному об'єкті відсутні.
На думку суду, позивач помилково посилається на ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, оскільки відсутній акт прийому передачі об'єкту оренди -орендарю, згідно п.2.1 договору. Фактично орендар не приймав в оренду об'єкт та не повертав за актом прийому-передачі.
Судом також встановлено, що в матеріалах справи відсутній договір за НОМЕР_2 про надання послуг по здійсненню торгівельної діяльності від 8 квітня 2004 року, згідно якого відповідач зобов'язаний сплачувати 900 гривень та суд не в змозі дати йому правову оцінку.
У зв'язку з недоведеністю обставин справи, в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволені позову відмовити.
Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Гуляк Г.І.