Справа № 2-а-3541/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2011 року                                                                                                             м. Київ

Суддя Солом’янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

20 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до УПФ України в Солом’янському районі міста Києва.

Свої вимоги мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та віднесений до категорії 2, а тому має право на отримання щомісячної додаткової пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідачем така пенсія йому нараховується в меншому розмірі. Вважає, що такі дії відповідача порушують його права.

Просить визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати провести перерахунок та виплачувати йому додаткову пенсію в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 24 липня 2009 року, з урахуванням проведених виплат; виплачувати пенсію в подальшому щомісячно (а.с. 31-34).

Ухвалою судді Солом’янського районного суду м. Києва від 15 липня 2011 року позовну заяву залишено без розгляду в частині вимог за період з 24 липня 2009 року по 19 грудня 2010 року.

Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва копію позовної заяви отримало 15 липня 2011 року. Будь-яких заперечень проти позову до суду не подало.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2.

Позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно підпунктів 13 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року, стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»була викладена у новій редакції, і розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю для осіб, які втратили працездатність, віднесеним до категорії 2, визначено в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року внесені зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22 травня 2008 року дія статті 51 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередній редакції.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, яка набрала чинності 22 травня 2008 року сума додаткової пенсії для осіб, що належать до категорії знову встановлена в розмірі 15 процентів.

Таким чином, розмір пенсії позивача одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами. За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто –в даному випадку –норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено, що після відновлення з 22 травня 2008 року дію статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахунок додаткової пенсії Позивачу здійснюється в розмірах, передбачених Постановою КМ України № 530.

Таким чином, у період, коли діють два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідачем необґрунтовано  застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу –Постанову КМ України № 530 від 28 травня 2005 року, а Закон України, який має вищу юридичну силу, відповідачем не застосовано, що є протиправним та таким , що порушує права позивача.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»він приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.

У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суду не надано доказів правомірності дій Управління щодо відмови в здійсненні позивачу відповідного перерахунку передбаченого саме статтями 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на це, вимоги позивача про порушення прав при нарахуванні та виплаті додаткової пенсії є правомірними та обґрунтованими.

Зі змісту статей 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Частиною 3 цієї статті визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Разом з тим, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Позивач звернувся в суд 20 червня 2011 року та просить здійснити перерахунок та виплату йому щомісячної додаткової пенсії з 24 липня 2009 року.

Ухвалою судді Солом’янського районного суду м. Києва від 15 липня 2011 року позовну заяву залишено без розгляду в частині вимог за період з 24 липня 2009 року по 19 грудня 2010 року.

За таких обставин, суд вважає за можливе зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 20 грудня 2010 року.

Пунктом 7 частини І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено п. 4 Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», згідно якого у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Такі норми не визнані неконституційними в установленому порядку, тому для розв’язання спорів зазначеної категорії застосуванню підлягає норма, яка прийнята пізніше –Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

23 липня набрала чинності Постанова Кабінету міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06 липня 2011 року № 745. Розмір нарахованих відповідачем позивачу виплат цій постанові не суперечить, тому перерахунок має бути здійснений по 22 липня 2011 року.

З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 49, 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Постановою Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категорія громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 27 грудня 2005 року № 1293, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654, Постанова Кабінету міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06 липня 2011 року № 745, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва щодо відмови в перерахунку і виплаті ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії згідно статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в період з 20 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва вжити дій для перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком з 20 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за виключенням виплат ОСОБА_1 здійснених управлінням Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва у 2010-2011 роках.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: