Судове рішення #17944891

      

Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем      України

13 вересня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія  суддів   Апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого  -   Полюховича О.І.

суддів – Рожина Ю.М., Ковалевича С.П.

з участю : прокурора – Скрипника Р.М.

захисників –ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

засуджених –ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянула  у відкритому судовому  засіданні  кримінальну справу   за апеляціями прокурора Ідрісова Р.М., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_8, захисників-адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Рівненського міського суду від  30 грудня 2010 року.

Цим вироком,

ОСОБА_5, який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1  в м.Рівне, громадянин України, з незакінченою вищою освітою, не працюючий,  одружений,  раніше не судимий, проживаючий в АДРЕСА_2,

- засуджений за ч.2 ст.364 КК України   на чотири роки позбавлення волі з  позбавленням права обіймати керівні посади строком на два роки; за ч.2 ст.366 КК України -  два роки позбавлення волі з позбавленням права  обіймати керівні посади строком на один рік. На підставі  ст..70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_5  призначено у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права обіймати керівні посади строком на два роки. На підставі ст..75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк –два роки, з покладенням обов’язків, передбачених п.п.2-4 ч.1 ст.76 КК України.

ОСОБА_6,  який народився  ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Рівне, громадянин України, з вищою освітою, не працюючий, одружений, раніше не судимий, проживаючий в АДРЕСА_1,

-          засуджений за ч.2 ст.367 КК України  на три роки позбавлення волі  з позбавленням права  займатися  підприємницькою діяльністю строком на два роки та штрафу в розмірі  250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ст..75 КК України  ОСОБА_6  звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк -  один рік з покладенням обов’язків, передбачених п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.

         ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Вовче Турківського району Львівської області, громадянина України,  з вищою освітою,  одружений, працюючий  заступником директора Львівського  облрибкомбінату, раніше не судимий, проживаючий в АДРЕСА_3,

____________________________________________________________________________________

Справа №11-454\2011                                                                                                                       головуючий в 1-й інстанції –  Цвіркун О.С.

Категорія:  ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України                                                                   доповідач                    -    Полюхович О.І.



-          засуджений за ч.2 ст.367 КК України на три роки позбавлення волі  з позбавленням права  займатися  підприємницькою діяльністю строком на один рік та штрафу в розмірі  100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ст..75 КК України  ОСОБА_8  звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк -  один рік з покладенням обов’язків, передбачених п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.

              ОСОБА_7, який народився  ІНФОРМАЦІЯ_4  в м.Рівне, громадянина України,  з середньо-спеціальною освітою, одружений, не працюючий, раніше не судимий, проживаючий АДРЕСА_4,

             -   засуджений  за ч.2 ст.367 КК України на два роки позбавлення волі  з позбавленням права  займатися  підприємницькою діяльністю строком на один рік та штрафу в розмірі  100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ст..75 КК України  ОСОБА_7  звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк -  один рік з покладенням обов’язків, передбачених п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов  прокурора залишено без розгляду.

Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.

За вироком суду , ОСОБА_5, працюючи на посаді комерційного директора  ПМП «Опал», будучи  службовою особою, в період з  червня 2006 року  до січня 2007 року, умисно, діючи  в особистих корисливих інтересах та в інтересах третіх осіб, використав своє  службове становище всупереч інтересів служби, при господарсько-фінансових операціях з ВАТ «Львівський хлібозавод №1», чим спричинив істотну шкоду та заподіяв  тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у вигляді ненадходження  до державного бюджету коштів у сумі  2 468 734 грн 80 коп.

Крім того, ОСОБА_5 у червні-серпні 2006р , перебуваючи у невстановленому  слідством місці, з метою надання   правомірного характеру незаконним господарським операціям, зловживаючи  своїм службовим становищем, діючи  спільно з ОСОБА_6, достовірно знаючи, що ринкова ціна чорниці свіжої складає 11,41 грн за 1 кг, грибів лисичок –23,86 грн, вступив у змову з невстановленою слідством особою про складання договорів та додатків до них з явно завищеними  цінами, внаслідок чого  були виготовлені фіктивні документи : договір  купівлі продажу  №10\07-1 від 10.07.2006р , №18\07-1 від 18.07.2006р, контракт №14\08-1 від 14.08.2006 року.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винними у тому, що вони, працюючи  директорами ПМП «Опал»та «ПП_Фірма_СВТ», відповідно,  в період з  червня до жовтня  2006 року неналежно виконували свої  службові  обов’язки, через несумлінне  ставлення до них, що в свою чергу спричинило тяжкі наслідки, а саме: безпідставно задекларовано податковий кредит для ВАТ «Львівський хлібозавод №1», оскільки по  бухгалтерському  обліку ПМП «Опал» відображено удаваний  рух  рослинницької продукції, нібито придбаної, за явно завищеними цінами у приватного  підприємства «ПП-Фірма СВТ», а в подальшому  відображено  поставку даної продукції для ВАТ «Львівський хлібозавод №1»з одночасним прийняттям ПМП «Опал» цієї ж продукції на комісію для реалізації нерезидентам.

На підставі складених та виданих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 офіційних документів, директор ВАТ «Львівський хлібозавод №1»ОСОБА_8 , всупереч вимогам ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»включив вказі у податкових накладних ПМП «Опал» суми ПДВ до податкового кредиту у деклараціях з ПДВ ВАТ «Львівський  хлібозавод №1», що призвело до ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах у сумі 2 468 734 грн 80 коп.

ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений  за те, що він , працюючи директором ВАТ «Львівський хлібозавод №1», будучи службовою особою,  в період  з  червня 2006 року до  січня 2007 року, внаслідок несумлінного  виконання своїх  службових обов’язків та недбалого їх виконання, всупереч вимогам ст..7 Закону України «Про  податок на  додану вартість»включив вказані  у податкових накладних  ПМП «Опал» суми ПДВ  до податкового кредиту у деклараціях з ПДВ ВАТ «Львівський хлібозавод №1», що призвело до ненадходження  до державного бюджету  2 468 734 грн 80 коп.

В поданих на вирок суду  апеляціях:

- прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції Ідрісов Р.М., просить  вирок  щодо ОСОБА_5 скасувати і постановити стосовно нього новий вирок, яким  призначити ОСОБА_5 покарання : за ч.2 ст.364 КК України -   позбавлення волі строком на  чотири роки з позбавленням права  обіймати керівні посади  строком на два роки; за ч.2 ст.366 КК України -  два роки позбавлення волі з позбавленням права  обіймати  керівні посади строком на один рік. Остаточне покарання ОСОБА_5, керуючись ст..70 КК України, призначити -  чотири роки позбавлення волі з  позбавленням права обіймати керівні посади  строком на два роки. В обґрунтування  апеляції прокурор Ідрісов Р. М. вказав, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_5 не враховано те, що злочини вчинені останнім є тяжкими, державі  завдано тяжкі наслідки, шкода не відшкодована, а тому звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим (т.48 а.с.220-227).

- засуджений ОСОБА_5  його захисник-адвокат ОСОБА_3, засуджений ОСОБА_8 та його захисник-адвокат ОСОБА_1 в своїх апеляціях просять вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. Захисники та засуджені   наголошують, що вирок суду не відповідає вимогам ст..323 КПК України, є необґрунтованим та незаконним,  висновки суду першої інстанції  суперечать фактичним обставинам справи, вирок постановлено з істотними порушеннями  вимог кримінально-процесуального законодавства (т.48 а.с.233-235, 237, 242-247) .

- захисник-адвокат ОСОБА_2 в своїй апеляції просить вирок суду щодо ОСОБА_6 скасувати , а  провадження по справі закрити   за відсутністю в діях останнього  складу злочину. ОСОБА_2 вказав, що  вирок є таким, що не відповідає  фактичним обставинам справи, оскільки  висновки суду не підтверджені доказами, дослідженими  в судовому засіданні,  суд  не обґрунтував чому  взяв до уваги одні докази і відкинув інші (т.48 а.с.229-231).

Заслухавши суддю-доповідача, думку  прокурора про скасування вироку і постановлення нового щодо ОСОБА_5, пояснення  засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7, захисників  ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4,  які просять  скасувати вирок, а справу повернути на новий судовий розгляд, міркування захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_6 щодо закриття  справи за відсутністю складу злочину в діях ОСОБА_6,  перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_8, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підлягають  задоволенню в повному обсязі, а апеляції прокурора та захисника ОСОБА_2 –частковому задоволенню  з таких підстав.

Статтею 323 КПК України передбачено, що  вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

У відповідності зі ст..334 КПК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України (постанова ПВСУ  «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку») мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання  обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов’язковим  зазначенням  місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. В цій частині вироку потрібно  викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного  доведеним, а також  обставини, які визначають ступінь винності кожного  з підсудних, їх роль у вчиненні злочину, а після цього –докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків.

За змістом  ст..370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити  законний, обґрунтований, справедливий вирок.

Проте як видно з матеріалів кримінальної справи , суд, визнавши  ОСОБА_5 винним  у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 –за ч.2 ст.367 КК України, допустив порушення  зазначених вище норм  кримінально-процесуального закону. Суд  першої інстанції  у своєму вироку  не вказав чіткого формулювання обвинувачення кожному із засуджених, визнаного судом доведеним, з обов’язковим  зазначенням  місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.

Судом не мотивовано, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, зокрема, суд  покликається на висновок  товарознавчої експертизи   від 28 лютого 2008 року  щодо вартості грибів лисичок, журавлини та чорниці, однак не  вмотивував, чому  відхиляє  довідку  Рівненської  торгово-промислової палати від  13 грудня 2006 року, довідку Львівської торгово-промислвової палати від  3 липня 2008 року та довідку Дніпропетровського АПК-інформ і УкрАгроКонсалтинг від 13 червня 2008 року  про вартість зазначених ягід та грибів.   

Крім того, ОСОБА_5 органом досудового слідства інкримінувалось вчинення злочину, передбаченого  ч.3 ст.212  КК України (т.47 а.с.277). В судовому засіданні  державний обвинувач Ідрісов Р. М.  відмовився  від обвинувачення  ОСОБА_5 за ч.3 ст.212 КК України, однак в матеріалах кримінальної справи відсутня постанова  державного обвинувача про відмову  від підтримання обвинувачення. Суд першої інстанції, всупереч вимогам ст..282 КПК України  не виніс ніякого судового рішення за ч.3 ст.212 КК України, внаслідок чого обвинувачення ОСОБА_5  за даний злочин залишилось не завершеним.

За наведених обставин вирок суду першої інстанції не може залишатися чинним, підлягає  скасуванню з направленням справи на новий судовий  розгляд зі стадії попереднього розгляду справи.

При новому  судовому розгляді  справи  суду першої інстанції необхідно повно, всебічно і об’єктивно  дослідити  і оцінити докази, надані сторонами, усунути порушення зазначені в описовій частині  ухвали і вирішити справу у відповідності до вимог  закону.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-


                                                У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_5, ОСОБА_8, захисників-адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_3 –задовольнити в повному обсязі, апеляції прокурора та захисника-адвоката ОСОБА_2  –задовольнити частково.

Вирок Рівненського міського суду  від 30 грудня  2010 року відносно ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8  скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд   в той же суд  під головуванням іншого судді зі стадії попереднього розгляду.

Запобіжний захід  стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8  залишити попередній – підписку про невиїзд.


                                                   Судді:

Полюхович О.І.(підпис)      Ковалевич С.П.(підпис)      Рожин Ю.М.(підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя-доповідач:                          О.І.Полюхович




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація