Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Квятковського А.С.
Суддів: Матюхи Ю.В., Гладкого С.В.
З участю прокурора: Клімашевич Н.О.
Захисника: ОСОБА_1
Засудженого: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Рівненської області в м. Рівне кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у справі судом першої інстанції та захисника-адвоката ОСОБА_1 на вирок Рокитнівського районного суду від 29 квітня 2011 року
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, житель с. Рокитне Рівненської області,
українець, гр.України, з середньою освітою, судимості
не має в силу ст.89 КК,
засуджений за ст.121 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.
Як визнав суд, 18 березня 2009 року, близько 19год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку по АДРЕСА_1, під час конфлікту, умисно взяв ОСОБА_3 обома руками за верхній одяг і штовхнув його, від чого потерпілий вдарився потиличною ділянкою голови у двері шафи. Від удару двері дерев'яної шафи впали на ОСОБА_3, завдавши удар по голові.
Після цього, коли ОСОБА_3 стояв біля ліжка, ОСОБА_2 умисно наніс йому удар кулаком правої руки в праву частину голови потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_3 впав на ліжко, та при падінні вдарився потиличною частиною голови об рівну поверхню стіни, отримавши тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя. в момент спричинення, від яких настала смерть.
В поданій на вирок суду апеляції прокурор, який приймав участь у справі просить вирок суду скасувати і постановити новий вирок з призначенням ОСОБА_2 покарання в межах санкції ст.121 ч.2 КК на строк 7 років позбавлення волі.
При цьому доводить, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості скоєного злочину і за своїм видом є несправедливим внаслідок його м’якості.
Захисник засудженого адвокат ОСОБА_1 вважає вирок незаконним через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. При цьому вказує, що під час судового слідства було встановлено, що ОСОБА_2 не мав умислу на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, внаслідок яких настане смерть потерпілого. Вважає, що фактично в діях ОСОБА_2 є склад злочину як вбивство через необережність.
За таких обставин просить вирок скасувати, постановити новий вирок і визнати ОСОБА_2 винним за ч.1 ст.119 КК та призначити йому покарання три роки позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_1, які вважають вирок незаконним, і просять його скасувати, думку прокурора Клімашевич Н.О. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Всупереч твердженню, викладеному в апеляціях захисника-адвоката ОСОБА_1., матеріали даної кримінальної справи містять достатньо належних і беззаперечних доказів, які свідчать про заподіяння ОСОБА_2 умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3.
Характер і механізм спричинених тілесних ушкоджень вказують, що ОСОБА_2 діяв цілеспрямовано, з умислом, направленим на протиправне заподіяння потерпілому тілесного ушкодження з неприязних відносин, виниклих під час сварки.
Так, під час огляду місця події у житловому будинку по АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_3.(т.1 а.с.4-10).
За висновком судово-медичної експертизи №45 від 19.05.2009року на трупі ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під сяку і тверду мозкові оболонки, синця правої половини обличчя та крововиливу під м’які тканини тім”яно-потиличної ділянки, синець та садна в ділянці обох колін та гомілок. Травма голови, з огляду на характер травмування оболонок мозку, наявність точок прикладання сили в різних її частинах, розміри зовнішніх ушкоджень та відсутність ознак так званої інерційної (внаслідок падіння) травми, утворились від дії тупих предметів з обмеженою (по відношенню до голови) травмуючою поверхнею та могла бути наслідком нанесення ударів по голові руками, ногами чи іншими предметами. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок закритої ЧМТ з крововиливами під м'яку та тверду оболонки мозку, що в своєму протіканні ускладнилось розвитком набряку-набухання мозку та його компресією.
Заподіяна ОСОБА_3 травма голови має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння і перебуває в прямому причинно - наслідковому зв’язку з настанням смерті потерпілого (т.2 а.с.9-17).
В ході досудового і судового слідства сам ОСОБА_2 показав, що у березні 2009 року його співмешканка ОСОБА_4 отримала пенсію ОСОБА_3 і за ці кошти купила горілку, яку вони розпивали. У цей час ОСОБА_3 просив закурити, а коли хотів вийти зачепив відро біля ліжка. Він розсердився і штовхнув ОСОБА_3 в обличчя, від чого потерпілий впав і вдарився головою у двері шафи.
спричинивши потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
При проведенні з дотриманням процесуальних вимог відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_3 показав і розказав як і при яких обставинах наносив тілесні ушкодження ОСОБА_3
Ці показання підтвердила в ході досудового слідства і в судовому засіданні свідок ОСОБА_4
Потерпіла ОСОБА_5, та свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 показали, що 19 березня 2009року під час провідування ОСОБА_3 виявили його побитим. На їх запитання потерпілий сказав, що його побив ОСОБА_2
За таких обставин суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку зібраним у справі доказам і дії засудженого ОСОБА_2 за ст.121 ч.2 КК України кваліфікував вірно.
Доводи захисника-адвоката та потерпілого про те, що в діях ОСОБА_8 є ознаки злочину, передбаченого ст.119 КК, як вбивство черезнеобережність, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що повністю спростовуються матеріалами справи.
Так, зібрані у справі докази в їх сукупності, зокрема висновки судово-медичних експертиз, показання потерпілої свідків достовірно свідчать про вчинення ОСОБА_2 умисного злочину. Завдаючи удари в голову потерпілому -пенсіонеру, який хворів, засуджений усвідомлював можливість настання тяжких наслідків в результаті падіння ОСОБА_3
Як убачається зі справи, за висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, ОСОБА_2 будь-якими психічними захворюваннями, які б позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними на момент вчинення інкримінованого злочину не страждав.
Доводи прокурора в апеляції про те, що покарання є несправедливим внаслідок його м’якості, оскільки ОСОБА_2 не визнав вину та раніше притягувався до відповідальності позбавлені підстав
Щодо покарання, то як видно з вироку при його призначенні засудженому ОСОБА_2, суд першої інстанції у відповідності ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які обтяжують покарання, і призначив його в межах санкції ч.2 ст.121КК. Таке покарання колегія суддів вважає справедливим.
Керуючись ст..ст. 365,366, 378 КПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Вирок Рокитнівського районного суду від 29 квітня 201 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції прокурора, який приймав участь у справі судом першої інстанції та захисника-адвоката ОСОБА_1 –без задоволення.
Головуючий:
Судді: