15.09.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц–970/11р. Головуючий в першій
інстанції Фисюк С.І.
Доповідач в апеляційній
інстанції Моцний М.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Моцного М.В.,
суддів - Володіної Л.В., Сундукова В.М.,
за участю секретаря - Шевченко О.В.,
позивача - ОСОБА_3,
представника позивача - ОСОБА_4,
представника відповідача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_6 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення збитків та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач в червні 2010 року звернулась до суду з позовом, в якому просила розірвати договір купівлі-продажу мобільного телефону „Nokia-5610”, укладений 16.02.2009 року між нею та приватним підприємцем ОСОБА_6, стягнути з відповідача вартість телефону 1800 грн., у відшкодування моральної шкоди 2000 грн., також просила стягнути понесені витрати в сумі 1826 грн.
Вимоги обґрунтовані тим, що за зазначеним договором ОСОБА_3 придбала у відповідача мобільний телефон, який через декілька днів перестав працювати. Позивачем відповідно до ст. 8 ЗУ „Про захист прав споживачів” заявлено клопотання про розірвання договору та повернення сплачених коштів, на яке відповідач відповів відмовою. Завдання моральної шкоди позивач обґрунтувала емоційними переживаннями, психологічним стресом, які виникли внаслідок тривалих неправомірних дій відповідача.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 04.11.2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, додатковим рішенням суду від 04.05.2011 року з позивача на користь відповідача стягнуті понесені ним судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, з тих підстав, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач після виявлення неробочого стану телефону своїми діями вибрала певний засіб захисту своїх прав, передбачений п.2 ч.1 ст. 8 ЗУ „Про захист прав споживачів” – безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк, тому звернення з позовом про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування моральної шкоди суд вважав необґрунтованими.
З таким висновком погоджується колегія суддів.
Судом першої інстанції встановлено і це не оспорюється сторонами, що 16.02.2009 року між ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_6 укладений договір купівлі-продажу мобільного телефону „Nokia-5610” вартістю 1800 грн. (а.с. 46). 22.02.2009 року позивачем передано відповідачу мобільний телефон із зауваженням на те, що не працює клавіатура (а.с. 43). Наступного дня (23.02.2009 року) позивач письмово відмовилась від ремонту телефону та заявила вимогу про проведення експертизи та в разі заводського браку повернення його вартості (а.с. 45); цей лист отриманий відповідачем 26.02.2009 року (а.с. 44). Ремонт телефону проведений 24.02.2009 року, недолік усунутий (а.с. 8), але позивач відмовляється від отримання телефону, наполягаючи на розірванні договору купівлі-продажу та поверненні сплачених за товар коштів.
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.
При цьому, як передбачено в ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до пп. 2, 3 п. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк або відшкодування витрат на усунення недоліків товару
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника). Істотним недоліком, як визначає п. 12 ст. 1 ЗУ „Про захист прав споживачів”, і наявність якого є підставою для розірвання договору купівлі-продажу, - є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
а) він взагалі не може бути усунутий;
б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором;
При цьому на споживача покладається обов’язок лише довести наявність дефекту продукції. Тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.
Ст.17 закону України «Про захист прав споживача» передбачено, що за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов’язаний провести експертизу продукції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів існування істотного недоліку у придбаного товару.
Вимога, що адресована продавцю, про проведення експертизи для визначення причин поломки, та відмова продавця від проведення такої експертизи таким доказом не є. За результатами гарантійного ремонту клавіатура приведена в робочий стан, але позивач відмовилась від отримання телефону, його експлуатації, тому не може довести, що після ремонту телефон має ознаки істотного недоліку, що перелічені в п. 12 ст. 1 Закону.
Лист Управління у справах захисту прав споживачів м. Севастополя (а.с. 10), на який позивач посилається в апеляційній скарзі, як на доказ наявності порушень з боку відповідача та неможливість усунення недоліків товару, на думку колегії суддів не є таким доказом, оскільки він не відповідає вимогам ст. 57-59 ЦПК України і носить інформаційний характер.
Стаття 17 ЗУ „Про захист прав споживачів”, на яку посилається позивач, регламентує призначення експертизи у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції.
Встановлено, що позивач на другий день після передачі телефону відповідачу з вимогою про усунення недоліків, не дочекавшись результатів ремонту (тобто до висновку про втрату якості), безпричинно наполягала на проведенні експертизи. Ремонт був нетривалим і проведений 24.02.2009 року, а клопотання позивача про проведення експертизи надійшло до відповідача 26.02.2009 року і ним правомірно не виконано, оскільки недолік товару, який ознак істотності не мав, був усунутий, тому у виявленні причин виникнення не потребував.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою заявленого позову є саме пп. 2 ч.1 ст. 8 ЗУ „Про захист прав споживачів”, але невиконання продавцем товару вимог ст. 17 ЗУ „Про захист прав споживачів” не є доказом наявності істотного недоліку товару і безспірною підставою для розірвання договору. Оскільки позивачем при розгляді справи судом не надано належних та допустимих доказів існування істотних недоліків придбаного товару, позов не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 708 ЦК України, яка встановлює права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості, не передбачає права на відшкодування моральної шкоди.
Стаття 711 ЦК України та п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.
Враховуючи встановлені у справі обставини, відсутні підстави для застосування п. 5 ст. 4 указаного Закону до цього спору.
До договірних правовідносин, які виникли між сторонами не можуть бути застосовані підстави відшкодування шкоди, передбачені ст. 1167 ЦК України, яка регулює позадоговірні (деліктні) відносини.
Оскільки такого виду відповідальності продавця за проданий неналежної якості товар, як відшкодування покупцю моральної шкоди, не передбачає й укладений між сторонами договір купівлі-продажу, то підстави для задоволення позову відсутні.
За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 листопада 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ М.В.Моцний
Судді: /підпис/ Л.В.Володіна
/підпис/ В.М.Сундуков
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя М.В.Моцний