Справа №22-385а            Головуючий у1інст.Олексюк Г.Є.

                                             Доповідач - Собіна І.М.

                                        У Х В А Л А

                           І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

   12 березня 2008 року                                                 м. Рівне

   Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

      Головуючого судді  Собіни І.М.

      Суддів  Ковалевича С.П.,  Пашкевича О.О.

      При секретарі судового засідання  Сеньків Т.Б.,

      З участю представників сторін та прокурора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Рівне в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 23 листопада 2007 року в справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,

                                   в с т а н о в и л а:

   Рішенням Рівненського міського суду від 23 листопада 2007 року позовні вимоги задоволено.

   Визнано за ОСОБА_3 право власності на 2/5 частини домоволодіння загальною площею 62,4 кв.м., житловою площею 35,8 кв.м., допоміжною площею 26,6 кв.м., самочинно реконструйованих за рахунок прибудови житлової добудови “А-1“, та самочинно побудований гараж “Ж-1” на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

   На вказане рішення суду заступник прокурора міста Рівне в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 22 серпня 1989 року, посвідченого Першою Рівненською державною нотаріальною конторою належить на праві власності 2/5 частини домобудівлі з надвірними спорудами по АДРЕСА_1.

   9 серпня 2007 року ОСОБА_3 на підставі державного акта серія ЯЕ № 246345 отримав у власність присадибну земельну ділянку площею 0,0405га.

   У 2007 році ОСОБА_3 провів самочинну добудову до житлового будинку “А-1” та спорудив гаража “Ж-1”.

   При цьому, допустив порушення земельного законодавства у вигляді самовільного зайняття частини земельної ділянки ОСОБА_1, на якій спорудив гаража “Ж-1”.

   Посилаючись на те, що рішення суду порушує права ОСОБА_1, які не були притягнуті до участі у справі, просив оскаржуване рішення в частині визнання права власності на самочинно збудований гараж “Ж-1” скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.

   В судовому засіданні прокурор та ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримали і дали пояснення в межах її доводів.

   Представник ОСОБА_3 заперечувала проти апеляційної скарги, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

   Колегія суддів, заслухавши доводи та заперечення сторін в межах апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

   З долучених до справи матеріалів убачається порушення позивачем права власності ОСОБА_1 на землю, а саме, самовільне зайняття частини їхньої земельної ділянки та самочинного спорудження на ній гаража “Ж-1”.

   Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

   Суд апеляційної інстанції не вправі залучати до участі у справі і ухвалювати нове рішення щодо осіб, які не брали участі у розгляді справи судом першої інстанції, не давали пояснень щодо предмета спору та не подавали доказів.

   Згідно п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд вирішив питання про права та обов”язки осіб, які не брали участі у справі.

   Враховуючи, доводи апеляційної скарги прокурора, що рішення суду першої інстанції про визнання права власності на самочинно збудований гараж “Ж-1” порушує права ОСОБА_1, воно підлягає скасуванню саме в цій частині з направленням справи на новий розгляд.

   При новому розгляді справи, суду слід перевірити обгрунтованість та доведеність доводів прокурора про порушення права власності ОСОБА_1 на землю та в залежності від установленого, наявності законних підстав у ОСОБА_3 на визнання за ним права власності на самочинно споруджений гараж, вирішити спір.

   На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

                                          у х в а л и л а:

   Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Рівне в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

   Рішення Рівненського міського суду від 23 листопада 2007 року в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на самочинно збудований гараж “Ж-1” скасувати і справу в цій частині направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

   В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

   Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

   Особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити рішення місцевого суду та ухвалу апеляційної інстанції безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання нею законної сили.

    Головуючий                                                  І.М.Собіна

    Судді                                                              С.П.Ковалевич

                                                                            О.О.Пашкевич