ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2006 р. Справа № 05/136-06
вх. № 9531/5-05
Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.
при секретарі судового засідання Єрьоміна О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Савицької Т.Б. (довіреність від 25.07.06 р.), відповідача - юр. Келеберди Н.Б. (довіреність від 17.01.05 р.),
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-КМ” (м. Київ)
до Відкритого акціонерного товариства „Великобурлуцький сироробний завод” (Харківська обл., смт. Великий Бурлук)
про розірвання договору та зобов’язання повернути товар,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить зобов’язати відповідача повернути товар, який був нимпереданий відповідно до договору № 3011/2005 від 30.11.05 р., розірвати договір № 3011/2005 від 30.11.05 р. та стягнути з відповідача на свою користь суму оплати послуг адвоката відповідно до договору від 25.12.05 р. – 3000,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує допущенням відповідачем істотного порушення договору № 3011/2005 від 30.11.05 р., а саме не підписанням акту прийому-передачі та не введенням обладнання в експлуатацію, посилаючись при цьому на п.7.1 договору та ст.188 ГК України, ст.651 ЦК України.
Позивач надав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі вартості придбаного товару. Свою заяву обґрунтовує тим, що позивач 18.09.06 р. направив відповідачу пропозицію укласти мирову угоду, але відповіді від відповідача не отримав. В підтвердження викладеного додав до заяви замість пропозиції укласти мирову угоду письмову вимогу без дати та номеру.
Розглянувши надану заяву, суд вважає за необхідне відхилити її, оскільки заходи забезпечення позову не стосуються предмету спору, тобто позовні вимоги заявлені про розірвання договору та зобов’язання повернути товар, а не про стягнення грошових коштів. Отже невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ніяким чином не може вплинути на виконання рішення (утруднити чи зробити неможливим) щодо розірвання договору та зобов’язання повернути товар. Крім того, позивач не надав суду доказів наявності обставин, які свідчили б про те, що обладнання, яке отримав відповідач від позивача, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що п.11.1 договору № 3011/2005 від 30.11.05 р. унеможливлює одностороннє розірвання його позивачем і у сторін є реальна можливість виконати по взаємній згоді визначені договором обов’язки. Також відповідач посилається на те, що момент виконання його зобов’язання згідно умов п.4.1 договору по оплаті обладнання не настав, а позивач не прийняв заходів для належного і своєчасного виконання зобов’язання відповідачем, оскільки не надав йому для підписання акт прийому-передачі згідно умов п.7.1 договору чи мотивовані заперечення. Крім того, відповідач посилається на порушення позивачем п.а, п.д ст.6 ГПК України, а саме, що в претензії від 23.05.06 р. не зазначений її вихідний номер, не доданий перелік документів, а також інші докази, зокрема акт прийому-передачі; підпис Куркіна О.В. (посадова особа яка підписала вимогу) в договорі абсолютно відрізняється від підпису у зазначеній вимозі; наданий позивачем фіскальний чек не є доказом направлення саме вимоги, так як зазначену вимогу відповідач не отримував. До того ж, відповідач вказує про неможливість використання прибуткового касового ордеру № 09/06 від 25.12.05 р. як документа, що підтверджує належне оформлення та здійснення касової операції – оплати позивачем суми гонорару адвокату та одержання останнім 3000,00 грн., посилаючись на п.3 ст.207, ст.626 ЦК України, ст.181 ГК України, Наказ міністерства статистики України №51 від 15.02.96 р. “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”, п.3.3 розділу 3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого правлінням НБУ № 637 від 15.12.04 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
30.11.05 р. сторони уклали договір № 3011/2005 (надалі – договір), за яким постачальник (позивач) передає у власність покупця, а покупець (відповідач) приймає у власність і оплачує постачальнику вказане в п.1.1 договору обладнання (маркиратор Videojet Excell 2000) в загальній сумі 55550,00 грн.
Відповідно до п.3.2 договору до вартості товару входить вартість доставки товару на підприємство покупця, шеф-монтаж обладнання, навчання обслуговуючого персоналу. Шеф-монтаж обладнання і навчання обслуговуючого персоналу, згідно попередньої заявки покупця, постачальник зобов’язаний провести на території, вказаній покупцем в заявці, в строки, узгоджені сторонами.
Згідно п.4.1 договору покупець оплачує 50% загальної вартості товару протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору, на підставі рахунку-фактури продавця. А решту 50% - протягом 3-х банківських днів з моменту вводу в експлуатацію у відповідності до п.7.1 даного договору.
Відповідно до п.7.1 договору обладнання вважається введеним в експлуатацію продавцем і прийнятим покупцем з моменту підписання прийомо-здаточного акту
Згідно п.7.2 договору підставою для підписання прийомо-здаточного акту є робота товару у відповідності з характеристиками, вказаними в технічній документації.
У відповідності з п.7.3 договору покупець забезпечує технічні умови для установки і функціонування товару по вихідним даним продавця (надійне заземлення в місті встановлення обладнання).
В пункті 7.4 договору продавець зобов’язався провести шеф-монтаж і наладку поставленого товару протягом 1 дня при дотриманні покупцем п.7.3 даного договору.
Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 1939 від 30.11.05 р. на суму 55550,00 грн.
Відповідач оплатив 28000,00 грн., як передбачено пунктом 4.1 договору, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 21.12.05 р.
За накладною № 1941 від 23.12.05 р. позивач поставив відповідачу обладнання, вказане в договорі. Відповідач прийняв обладнання, що підтверджується копією довіреності серії ЯЛМ № 476156 від 27.12.05 р.
23.05.06 р. позивач направив відповідачу письмову вимогу від 19.05.06 р., в якій просив ввести в експлуатацію товар, підписати акт прийому-передачі та перерахувати решту суми в розмірі 50% загальної вартості, а у разі відмови від введення в експлуатацію товару та підписання акту прийому-передачі повернути – товар та розірвати договір.
Решту суми відповідач не оплачував, оскільки позивач не надав йому акту прийому-здачі виконаних робіт, не здійснив шеф-монтаж обладнання та навчання обслуговуючого персоналу.
Як стверджує відповідач, позивач не направляв відповідачу акт прийому-здачі виконаних робіт, не провів шеф-монтаж обладнання та навчання персоналу.
Позивач не надав суду акту прийому-здачі виконаних робіт, доказів направлення відповідачу акту прийому-здачі виконаних робіт, визначення сторонами строку та порядку підписання акту прийому-здачі виконаних робіт, узгодження сторонами строку проведення шеф-монтажу обладнання та навчання персоналу.
30.03.06 р. відповідач поставив обладнання на баланс та здійснює амортизаційні відрахування, оскільки відповідно до умов договору він набув право власності на це обладнання.
Відповідач надав акт забезпечення технічних умов для встановлення та функціонування обладнання від 30.03.06 р., підписаний головним інженером, головним механіком та інженером КВПіА відповідача.
Стаття 651 ЦК України встановлює, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Посилання позивача на те, що істотним порушенням відповідачем договору є не сплата останнім решти загальної вартості товару та не введення обладнання в експлуатацію, суд вважає безпідставними, оскільки строк оплати решти суми договору не настав, так як позивач не надав відповідачу акт прийому-здачі виконаних робіт, не здійснив шеф-монтаж обладнання та навчання обслуговуючого персоналу.
За таких обставин, суд знаходить, що відповідачем не було допущено порушень умов договору.
Таким чином позовні вимоги, в частині розірвання договору, суд вважає недоведеними, необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Позивач не просить стягнути з відповідача збитки, а просить зобов’язати повернути товар, який перейшов у власність відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги, в частині зобов’язання відповідача повернути товар, суд вважає необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України, державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката належить покласти на позивача. Крім того, позивач надав до суду не підписаний з боку позивача договір про надання юридичних послуг адвоката від 25.12.05 р.
Відповідно до ст.47 ГПК України, п.1 ст.8 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито” позивачу належить повернути з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням № 0595 від 24.07.06 р. державне мито в сумі 470,50 грн., оскільки позивачем було заявлено позовні вимоги немайнового характеру, а сплачено державне мито в сумі 555,50 грн.
Керуючись ст.651, 653 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.33-35, 43, 47, 49, 69, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
1. Відмовити в позові, в частині розірвання договору № 3011/2005 від 30.11.2005 р.
2. Відмовити в позові, в частині зобов’язання повернути товар, переданий по договору № 3011/2005 від 30.11.2005 р.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Альянс-КМ” (03041 м. Київ, вул. Блакитного, 13. Код ЄДРПОУ 23708948. П/р № 26009801 в АКБ „Родовід банк” м. Києва, МФО 321712) з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням № 0595 від 24.07.06 р. державне мито в сумі 470,50 грн.
Видати довідку.
Суддя Ольшанченко В.І.
Повний текст рішення підписаний 11.10.06 р.