Справа № 2-2610/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         31 серпня 2011 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:

головуючого-судді:                        Котьо І.В.

при секретарі:                                 Способ Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

встановив:

     Позивач подав до суду вище вказану позовну заяву посилаючись на ту обставину, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем у справі. Від даного шлюбу мають одну неповнолітню дитину.

         Просить суд шлюб розірвати тому, що шлюбні стосунки фактично припинено, їх поновлення не можливе, так як спільне життя у подружжя не склалося, у зв’язку з чим подальше збереження їх шлюбу є неможливим.

           Позивач в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини викладені ним в позовній заяві, наполягав на його задоволенні. Спору про місце проживання неповнолітньої дитини та про поділ майна, яке набуте подружжям спільно за час перебування у шлюбі, не має.

           Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала у повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечувала, при цьому також зазначила, що спору про місце проживання неповнолітньої дитини та про поділ майна, яке набуте подружжям спільно за час перебування у шлюбі, не має.   

           Заслухавши    пояснення    сторін,   дослідивши   матеріали  справи  суд  вважає,  що  позов

обґрунтований і підлягає задоволенню так як судом встановлено, що сторони прийшли до спільної згоди розірвати шлюб, шлюбні стосунки фактично припинено півтора роки тому, а їх поновлення та примирення сторін не можливе так як спільне життя у подружжя не склалося, у зв’язку з чим подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох з подружжя.

     Спору про місце проживання неповнолітньої дитини та про поділ майна, яке набуте подружжям спільно за час перебування у шлюбі, не має.

         Відповідно до ст. 88, пункту 5 Розділу ХІ ЦПК України, ст.ст. 2-3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року № 7-93 та пункту 3 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 38,5 грн., з яких 8,5 сума судового збору, а 30 грн. сума витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, що були понесені позивачем у справі і документально підтверджені.

           Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88. 209, 212, 214-215, пунктом 5 Розділу ХІ ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 СК України, пунктами 3, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»від 21 грудня 2007 року № 11, ст.ст. 2-3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року № 7-93, пунктом 3 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, суд –

Вирішив:

          Позов ОСОБА_1 –задовольнити.

      Шлюб зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 07 грудня 2001 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Херсонського обласного управління юстиції, запис в актовій книзі № 1006 –розірвати.

         Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Херсона, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Карло-Лібкнехтовська Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати у сумі 38,5 грн.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

    СуддяІ. В. Котьо