Справа №11-519/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Моісеєнко

Категорія -  Умисне вбивство Доповідач - Олійник

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Олійника В. Б.,

суддів -  Лугового  М. Г.,  Сахнюка  В. Г.,

з участю прокурора -   Мусіяки В.В., 

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого  ОСОБА_1 на вирок Сумського районного суду Сумської області, від 10 червня 2011 року, яким  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, зареєстрований АДРЕСА_1., без визначеного місця проживання, раніше не судимий,    

 засуджений: за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

за ст. 187 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з  конфіскацією майна;

за ст. 115 ч. 2 п. 9 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років.

На підставі ст. 70 КК України, ОСОБА_1, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання  призначених покарань, остаточно визначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років  шести місяців з конфіскацією майна.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5091 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 80 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

 За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за вчинення наступного.

ОСОБА_1, знаючи ОСОБА_3, 1929 року народження, яка проживає в АДРЕСА_2, знаючи, що вона проживає самотньо та отримує пенсію, передбачаючи, що у неї можуть бути грошові збереження, наприкінці грудня 2005 року, шляхом виставлення віконного скла, таємно проник до житла ОСОБА_3 та, скориставшись відсутністю останньої, таємно викрав належні ОСОБА_3 гроші в сумі 1700 грн.

ОСОБА_1, знаючи ОСОБА_4, 1939 року народження, яка проживає в АДРЕСА_3, що вона проживає самотньо та отримує пенсію, передбачаючи, що у неї можуть бути грошові збереження, 27 грудня 2010 року, близько 17 години 30 хвилин, маючи на меті напасти на неї та заволодіти належними їй грошовими заощадженнями, взявши з собою липку стрічку – скотч для зв’язування ОСОБА_4 та подолання її опору, розкладний ніж для її залякування та рукавички для унеможливлення залишання слідів рук, прийшов до місця її помешкання.

Одягнувши на руки рукавички, вийнявши шибку з вікна та, виставивши внутрішню віконну раму, проник до кімнати будинку, низько натягнувши при цьому шапку на обличчя та, піднявши комір светра, маючи на меті бути невпізнаним, залишився в чекати ОСОБА_4 в кімнаті будинку.

Після того, як ОСОБА_4 зайшла до кімнати, ОСОБА_1 штовхнув її на диван та закрив рота рукою, став вимагати від неї передати йому гроші, погрожуючи при цьому, що уб’є її ножем.

В результаті дій ОСОБА_1, ОСОБА_4 передала йому 400 грн., повідомивши його при цьому, що у неї більше грошей немає.

ОСОБА_1, не задовольнившись сумою переданих йому грошей, продовжував погрожувати ОСОБА_4 позбавити її життя ножем та передачі йому грошей, в результаті чого ОСОБА_4, взявши з шафи гаманець витягла з нього 2000 грн. та передала ОСОБА_1 після чого ОСОБА_1 сам підійшов до шафи, взявши з неї гаманця, забрав з нього решту грошей.

ОСОБА_1, заволодівши за вказаних обставин належними ОСОБА_4 грошима, всього в сумі 8400 грн., вважаючи, що вона передала йому не всі гроші, продовжував вимагати від неї передачі йому грошей на, що ОСОБА_4 повідомила йому, що гроші заховані в господарських будівлях в дворі.

Знаходячись в дворі будинку, ОСОБА_4, скориставшись відволіканням ОСОБА_1 та їх спільним знаходженням на освітленій частині двору, схопила ОСОБА_1 за комір светра, відкрила його обличчя.

ОСОБА_1, зрозумівши, що він впізнаний ОСОБА_4, бажаючи уникнути відповідальності за вчинений відносно неї напад та заволодіння належними ОСОБА_4 грошима, вирішив позбавити її життя.

Цього ж дня, 27 грудня 2010 року, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_1, бажаючи уникнути відповідальності за вчинений напад на ОСОБА_4 та заволодіння належними їй грошима, знаходячись в дворі АДРЕСА_4, бажаючи позбавити життя ОСОБА_4, знаходячись ззаду від ОСОБА_4, обхопив її передпліччям правої руки за горло та притиснув спиною до свого правого боку, одночасно з силою, здавлюючи шию ОСОБА_4, не даючи тим самим ОСОБА_4 дихати і, бажаючи настання її смерті, утримував її в такому положенні на протязі 5 – 10 хвилин до тих пір поки ОСОБА_4 не перестала чинити опір та подавати ознаки життя.

Далі ОСОБА_1, перевіривши настання смерті ОСОБА_4, затягнув її в приміщення літньої кухні з метою уникнення її швидкого виявлення та, для досягнення впевненості в настанні смерті ОСОБА_4, маючи на меті довести свій умисел на позбавлення її життя, схопив правою рукою лежачу на підлозі ОСОБА_4 за шию, став стискувати її шию впродовж декількох хвилин, а потім зняв з її голови хустку якою з силою затягнув на шиї ОСОБА_4

Смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії, внаслідок здавлювання органів шиї руками.

На вирок суду надійшла апеляція від засудженого ОСОБА_1 в якій ставиться питання про пом’якшення призначеного йому покарання. ОСОБА_1 мотивує свої вимоги тим, що суд, вирішуючи питання про призначення відносно нього покарання, не в повній мірі врахував пом’якшуючі покарання обставини, зокрема його щире каяття у вчиненому, його сприяння в розслідування справи та наявність у нього двох малолітніх дітей.

Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляції, думку прокурора про заперечення апеляції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Суд, піддавши аналізу досліджені докази по справі, на законних підставах дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому і вірно кваліфікував його дії за ст. ст. 185 ч. 3; 187 ч. 3; 115 ч. 2 п. 9 КК України.

Вказані висновки суду не оспорюються засудженим ОСОБА_1 в його апеляції.

При вирішенні питання про обрання ОСОБА_1 покарання за вчинене, суд, у відповідності з ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу ОСОБА_1 та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Поряд з тим, що судом було враховано ряд пом’якшуючих покарання обставин, в тому числі і тих на які засуджений ОСОБА_1 посилається в своїй апеляції в обгрунтування своїх вимог про пом’якшення призначеного йому покарання, судом було враховано, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий та особливо тяжкі злочини, в тому числі і такий, що потягнув за собою тяжкі суспільно – небезпечні наслідки у вигляді смерті людини.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд на законних підставах дійшов до висновку про необхідність призначення відносно ОСОБА_1 покарання тільки у виді позбавлення волі на тривалий термін.

З огляду на викладене колегія суддів, знаходячи вирок суду законним, не вбачає підстав для його зміни та пом’якшення призначеного ОСОБА_1 покарання.

Керуючись ст. ст. 366; 377 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області, від 10 червня 2011 року, відносно ОСОБА_1, залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1, без задоволення.    

СУДДІ:

Олійник В. Б.        Луговий М. Г.         Сахнюк В. Г.