ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2011 року Справа № 5005/5349/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Темкіжева І.Х. (доповідач),
суддів: Герасименко І.М., Мороза В.Ф.,
при секретарі судового засідання: Пасічник К.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, заступник начальника управління позовної роботи Головного юридичного управління ПАТ “Мегабанк”, довіреність № 13-58/11д від 11.01.2011р.;
від відповідача-1: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 01.03.2011 р.;
від відповідача-2: ОСОБА_3, представник, довіреність № б/н від 18.05.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Мегабанк”, м. Харків на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2011р. у справі № 5005/5349/2011
за позовом публічного акціонерного товариства “Мегабанк” , м. Харків
до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м. Дніпропетровськ
відповідача-2: колективного підприємства матеріально-технічного постачання “Дніпрохім”, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів,
В С Т А Н О В И В:
21.04.2011 р. публічне акціонерне товариство “Мегабанк” , м. Харків (надалі –ПАТ “Мегабанк”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м. Дніпропетровськ (надалі –ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран”) та колективного підприємства матеріально-технічного постачання “Дніпрохім”, м. Дніпропетровськ ( надалі –КПМТП “Дніпрохім”) про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-309-146 від 25.08.2009 р., укладеного між ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” та КПМТП “Дніпрохім”.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2011р. у справі № 5005/5349/2011 (суддя Камша Н.М.) у задоволенні позовних вимог ПАТ “Мегабанк” відмовлено в повному обсязі на підставі положень статей 97, 99, 194, 203, 215, 241, 627-629 Цивільного кодексу України, статей 165, 207 Господарського кодексу України. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не було надано доказів суперечності змісту договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-309-146 від 25.08.2009 р., укладеного між ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” та КПМТП “Дніпрохім”, нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Перехід права власності на цінні папери за договором підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 27.08.2009 р., а факт несплати за придбані цінні папери не свідчить про його нереальність.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, яке вважає прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач, ПАТ “Мегабанк”, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2011 р. у справі № 5005/5349/2011 скасувати.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2009 р. у справі № 29/272 накладено арешт на грошові кошти ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” в розмірі 20 059 926 грн. та заборонено вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження належного йому майна. Крім того, при укладенні спірного договору купівлі-продажу цінних паперів порушено вимоги щодо необхідного обсягу цивільної дієздатності особи, яка вчиняє правочин, з боку ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран”, а також, всупереч вимог частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України, вказаний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені.
Порушення своїх прав укладенням оспорюваного договору ПАТ “Мегабанк” обґрунтовує тим, що є кредитором боржника у справі про банкрутство, вимоги якого віднесені як до першої, так і до четвертої черги задоволення. У разі недостатності коштів для задоволення вимог кредиторів четвертої черги, вимоги кредиторів четвертої черги будуть задовольнятись пропорційно. Тому, штучно створена, на думку скаржника, заборгованість боржника перед кредиторами четвертої черги, призведе до зменшення проценту задоволення його вимог.
У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі, ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” та КПМТП “Дніпрохім”, проти апеляційної скарги заперечують, вважають рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, оскільки нормами діючого законодавства не передбачено обмеження на ведення господарської діяльності та укладання будь-яких договорів при умові накладання арешту на грошові кошти. Спірний договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-309-146 від 25.08.2009 р. з боку ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” підписаний генеральним директором товариства, призначеним на цю посаду протоколом загальних зборів учасників ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” №1 від 10.08.2009 р. Крім того, 01.02.2010 р. вказаний договір був схвалений власником та, поміж інших, затверджений загальними зборами учасників товариства. Реальне настання правових наслідків, що обумовлені оспорюваним договором купівлі-продажу, відбулось у результаті перереєстрації прав власності на акції ВАТ “Борисфен” від КП МТП “Дніпрохім” до ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” 27.08.2009 р.
До того ж, ПАТ “Мегабанк” не є стороною спірного договору, укладеного між відповідачами у справі, тому він жодним чином не впливає на права та обов‘язки позивача.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 р. у справі № 5005/5349/2011 апеляційну скаргу ПАТ “Мегабанк” прийнято до розгляду, розгляд призначено у судовому засіданні на 05.08.2011 р..
В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України 05.08.2011 р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.09.2011 р.
На підставі розпорядження в.о. секретаря судової палати від 07.09.2011 р. відбулася зміна складу колегії суддів у зв‘язку з відпусткою судді Голяшкіна О.В. (т.2, а.с.104).
07.09.2011 р. в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.09.2011 р.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ПАТ “Мегабанк” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
03.07.2009 р. у зв’язку з необхідністю поповнення обігових коштів та направлення їх на погашення заборгованості по кредитним зобов’язанням перед банківськими установами загальними зборами учасників ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” прийнято рішення про придбання акцій ВАТ "Борисфен". Виконання вказаного рішення доручено генеральному директору шляхом укладання відповідних договорів купівлі-продажу (т.1, а.с.45).
25.08.2009 р. між ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” (покупець) та КП МТП “Дніпрохім” (продавець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-309-146, відповідно до умов якого продавець зобов’язався передати у власність покупця, а той у свою чергу сплатити прості акції ВАТ "Борисфен" документарної форми у кількості 2 000 000 штук загальною вартістю 4 800 100 грн. (т.1, а.с. 33-35).
Згідно пункту 1.3 вказаного договору право власності на цінні папери переходить до покупця з моменту зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах покупця у зберігача. Документом, що підтверджує факт здійснення переходу права власності на цінні папери на користь покупця, є виписка з рахунку у цінних паперах покупця у зберігача (п.1.4 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору покупець зобов’язався протягом трьох банківських днів з дати підписання цього договору самостійно сплатити продавцю суму договору, визначену в п.1.2 договору, шляхом здійснення банківського переказу на рахунок продавця.
Розділом 3 договору сторони передбачили, що реєстрація переходу права власності на цінні папери здійснюється в депозитарній системі обліку цінних паперів, згідно з Положенням про депозитарну діяльність, що затверджене рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 999, протягом трьох робочих днів з дати підписання договору. Датою переходу права власності на цінні папери сторони визнали дату внесення відповідних змін на рахунку в цінних паперах покупця у зберігача, що підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах покупця у зберігача.
27.08.2009 р. між КП МТП “Дніпрохім” та ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” підписано акт прийому-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-309-146 від 25.08.2009 р., згідно якого продавець передав, а покупець отримав прості акції ВАТ "Борисфен" у кількості 2 000 000 штук на загальну суму 4 800 100 грн. (т.1, а.с. 36).
Перехід права власності на цінні папери до покупця підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 077317, згідно з яким на рахунок ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” зараховано 2 000 000 акцій ПАТ "Борисфен" (т.1, а.с.37).
28.08.2009 р. договором про переведення боргу № 08/08 ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” (первісний боржник) перевів грошове зобов‘язання у розмірі 4 800 100, 00 грн., яке виникло за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б-309-146 від 25.08.2009 р. перед КП МТП “Дніпрохім”, на підприємство матеріально-технічного забезпечення "Буд-Сервіс", м. Жовті Води (новий боржник) (т.1, а.с.82-83).
Додатковою угодою про розірвання договору про переведення боргу № 08/08 від 28.09.2009 р. вищезазначений договір про переведення боргу розірваний сторонами (т.1, а.с.84).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що згідно зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень статей 43, 44 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.
Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав, які б вказували на безпосереднє порушення спірним договором купівлі-продажу, укладеного між відповідачами у справі, прав або охоронюваних законом інтересів ПАТ «Мегабанк». Порушення за заявою позивача господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі № Б26/18-10 про банкрутство ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” та заява грошових вимог до боржника вказує лише на ймовірну можливість порушення інтересів ПАТ «Мегабанк»як кредитора у справі у разі зменшення проценту задоволення його грошових вимог за кредитними договорами, які, зокрема, є переважно забезпеченими заставою (т.2, а.с.76-81).
Посилання скаржника на порушення сторонами при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу вимог частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України щодо спрямованості правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тобто укладення відповідачами фіктивного правочину, не приймаються судом до уваги, оскільки характерною ознакою фіктивного правочину є відсутність будь-яких дій сторін на виконання такого правочину, тоді як матеріалами справи підтверджується перехід права власності на цінні папери від КП МТП “Дніпрохім” до ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран”, а факт несплати за придбані цінні папери з боку відповідача-1 свідчить лише про неналежне виконання останнім зобов‘язань за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б-309-146 від 25.08.2009 р., а не про його фіктивність.
Згідно з приписами статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" іменні цінні папери, випущені в документарній формі, передаються в порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.
Судом апеляційної інстанції не приймається як доказ лист Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 15.08.2011 р., який свідчить про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2009 р. начальнику юридичного відділу ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” лише 28.09.2009 р., в якості підтвердження того, що на момент укладання спірного договору купівлі-продажу ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” не було відомо про наявність ухвали господарського суду Харківської області від 18.06.2009 р. у справі № 29/272-09, якою накладено арешт на грошові кошти ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран”, а також про наявність відповідного виконавчого провадження, оскільки, як свідчать матеріали справи, банківськими установами відповідні документи виконавчого провадження були отримані своєчасно та в повному обсязі (т.2, а.с.113-115), тому, банки мали повідомити відповідача-1 про наявність арешту грошових коштів.
Проте, судом апеляційної інстанції звертається увага на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2009 р. у справі № 29/272-09 було накладено арешт на грошові кошти ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” в розмірі 20 059 926,16 грн., які знаходяться на всіх банківських рахунках у всіх банківських установах, окрім рахунків, відкритих у ВАТ “Мегабанк”, та заборонено вчиняти дії, направлені на відчуження належного йому майна. Оспорюваним договором купівлі-продажу відповідачем -1 не порушувалась вищезазначена ухвала господарського суду Харківської області, оскільки майно у вигляді цінних паперів не відчужувалось, а навпаки, було придбано товариством. Щодо відчуження грошових коштів, то, як підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін, в зв‘язку з невиконанням ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” умов спірного договору купівлі-продажу в частині виконання зобов‘язань з оплати придбаних цінних паперів, останнє теж не відбулося. До того ж, вказаною ухвалою господарського суду Харківської області відповідачу-1 не було заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на ведення господарської діяльності підприємства та відповідно укладати господарські договори.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.07.2011 р. у справі № Б26/18-10-21, яка розглядалась за участю ПАТ “Мегабанк” та ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран”, де Вищим господарським судом України вказано, що укладення договорів купівлі-продажу при наявності накладеного арешту на грошові кошти не перешкоджало боржнику (ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран”) здійснювати господарську діяльність, в тому числі через укладення будь-яких господарських договорів, оскільки відповідно до статей 43, 44 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність (т.2, а.с.99-103).
Судом також спростовуються посилання скаржника на порушення з боку ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” при укладанні спірного договору купівлі-продажу вимог частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України щодо необхідного обсягу цивільної дієздатності особи, яка вчиняє правочин.
Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Частиною 1 статті 99 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію та склад.
Згідно з пунктом 11.1 Статуту ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран”, який був чинний на дату укладення спірного договору, вищим органом товариства є збори учасників. До компетенції зборів учасників, зокрема, віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує еквівалент 1 000 000 грн. (п.11.5 Статуту). Загальні збори учасників товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган. Виконавчим органом товариства є дирекція, яку очолює генеральний директор. Дирекція вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників (п.11.8 Статуту). До компетенції генерального директора входить, зокрема, без доручення діяти від імені товариства, укладати договори та інші угоди (п.11.9 Статуту) (т.1, а.с.38-44).
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" № 1 від 10.08.2009 р. на посаду генерального директора призначено Мініна Д.Б. (т.1, а.с. 46), який і підписав договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-309-146 від 25.08.2009 р.
Згідно з приписами частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов‘язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 2-798/11 від 31.03.2011, яке набрало законної сили 12.04.2011 р., встановлено, що в період з 10.08.2009 р. по 30.09.2009 р. посаду генерального директора ТОВ "ДЗКЗМ "Дніпрокран" займав Мінін Д.Б. (т.2, а.с.96-98).
Крім того, 01.02.2010 р. на загальних зборах учасників ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-309-146 від 25.08.2009 р. затверджено у відповідності до підпункту "з" пункту 9.2 Статуту товариства (т.1, а.с. 65), а питання перевищення повноважень особи, яка підписала договір з боку ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” жодною зі сторін спірного договору купівлі-продажу порушено не було.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що рішення господарського суду необхідно залишити без змін, оскільки воно є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись статтями 101, 103–105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Мегабанк”, м. Харків на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2011р. у справі № 5005/5349/2011 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2011 р. у справі № 5005/5349/2011 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.Х. Темкіжев
Судді І.М. Герасименко
В.Ф. Мороз
Повний текст постанови підписано 22.09.2011 р.