копія
Справа 11-494/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Бабій О.М.
Категорія:ст. ст.121 ч.2, 135 ч.3,
186 ч.2, 296 ч.2КК України Доповідач Лінник П.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.07.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого –судді Лінника П.О.,
суддів Кобріна І.Г., Суслова М.І.,
з участю прокурора Лугового О.П.,
захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Волочиського районного суду від 08 квітня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Вироком Волочиського районного суду від 08 квітня 2011 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Болград Одеської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця в/ч А 3012 м. Волочиськ, неодруженого, не судимого, -
засуджено за:
- ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі;
- ст.135 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- ст.296 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Згідно ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено сім років позбавлення волі.
За ст.186 ч.2 КК України ОСОБА_3 виправдано.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахується з 08 квітня 2011 року, зараховано в строк відбування покарання час перебування його під вартою з 22 січня 2010 року по 07 квітня 2011 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено попередню –тримання під вартою.
За вироком суду ОСОБА_3 засуджено за те, що 28 листопада 2009 року біля 00 год. разом із ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в міському парку неподалік гаражного масиву біля будинку №16 по вул. Пушкіна в м. Волочиську Хмельницької області, під час розпиття спиртних напоїв, умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, безпричинно з хуліганських спонукань побили потерпілого ОСОБА_5, після чого роздягли останнього та спалили його одяг та речі, що знаходилися при ньому.
Крім цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 28.11.2009 року біля 00 год. 00 хв., перебуваючи в міському парку неподалік будинку №16 по вул. Пушкіна в м. Волочиську в стані алкогольного сп’яніння, нанесли удари ногами та кулаками в різні частини тіла та в голову ОСОБА_5, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю.
29.11.2009 року біля 00 год. 30 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в міському парку №16 по вул. Пушкіна в м. Волочиську в стані алкогольного сп’яніння, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 перебуває в безпорадному стані через їх протиправні дії, маючи змогу надати допомогу, не вжили заходів, необхідних для відвернення небезпеки для життя потерпілого, залишили його без допомоги, спричинивши тим самим тяжкі наслідки.
Також, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 29.11.2009 року біля 00 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в міському парку неподалік будинку №16 по вул. Пушкіна в м. Волочиську, з хуліганських спонукань, нанесли удари ногами та кулаками в різні частини тіла та в голову ОСОБА_5, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
В поданій апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. При цьому вказує, що судове та досудове слідство було проведено однобічно, а саме під час досудового слідства було порушено його право на захист, судом взято до уваги як доказ висновок судово –медичної експертизи і залишено поза увагою докази, які могли істотно вплинути на його висновки, не вирішені питання щодо цивільного позову та речових доказів, безпідставно відхилені його клопотання та клопотання захисту про призначення повторних експертиз. Крім того зазначає, що судом не взято до уваги ряд пом’якшуючих обставин, які б давали суду підстави застосувати до нього вимоги ст.ст.69, 75 та 84 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на часткову підтримку доводів апеляції в частині пом’якшення міри покарання, пояснення представника потерпілого –адвоката ОСОБА_6 про пом’якшення покарання засудженому ОСОБА_3, який добровільно та сповна відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
з н а х о д и т ь,
що апеляція засудженого ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення.
Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у скоєні ним злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 121 ч.2 та 135 ч.3 КК України при викладених у вироку суду обставинах.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні, в передбаченому законом порядку, про що не заперечує в апеляційному суді і сам ОСОБА_3, який повністю визнав свою вину по кожному злочині, за який його засуджено та щиро кається у скоєному.
Крім повного визнання своєї вини у скоєних злочинах, винність ОСОБА_3 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5, з яких вбачається, що подій, які відбувалися з ним 28 та 29 листопада 2009 року, він не пам’ятає через стан свого здоров’я, а про обставини побиття його ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дізнався від своєї тітки, коли лежав в лікарні, вважає, що йому заподіяно шкоду, але яку –пояснити не може, оскільки через свій стан не зовсім усвідомлює, відчуває образу на ОСОБА_3, причину пояснити не може.
Свідок ОСОБА_7 показала, що 28.11.2009 року її син ОСОБА_5 біля 20 год. пішов з дому, пояснивши, що піде гуляти з ОСОБА_3 Біля 23 год. цього ж дня вона ще раз бачила свого сина, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, коли вони заходили на подвір’я. Вночі сина не було вдома і вона почала хвилюватися, а біля 13 год. 30 хв. чи 14 год. дня їй зателефонував сусід і сказав, що її сина знайшли побитим в парку, за ним їде швидка допомога.
Із показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що 29 листопада 2009 року він побачив свого сусіда ОСОБА_5 в парку, який був накритий покривалом та побитий. Він зателефонував до його матері та повідомив, що сталося.
Свідок ОСОБА_9 показала, що саме вона 29.11.2009 року в обідній час виявила у парку відпочинку міста Волочиськ в безлюдному місці серед дерев і кущів потерпілого ОСОБА_5, який голим з тілесними ушкодженнями лежав на сирій землі, подаючи ознаки життя. Про виявлене вона повідомила свою матір, яка і викликала працівників міліції та швидку медичну допомогу. На обличчі, голові та інших частинах тіла у потерпілого були чисельні ушкодження, гематоми, синяки.
Аналогічні по змісту показання дала і свідок ОСОБА_10, яка після повідомлення дочки ОСОБА_9 про виявлення потерпілого у голому вигляді, з тілесними ушкодженнями, на місце події викликала швидку медичну допомогу та представників міліції.
Свідок ОСОБА_11 підтвердила той факт, що біля 01 год. 33 хв. ночі 29.11.2009 року на її мобільний зателефонував знайомий ОСОБА_3 та повідомив їй, що він з якоюсь особою у парку міста Волочиськ побили ту особу, яка „здала” працівникам міліції її знайомого ОСОБА_12
Свідок ОСОБА_12 показав, що він ОСОБА_3 не просив, щоб помститись за нього ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_13 показав, що він мав приватну бесіду з ОСОБА_3, який був його підлеглим і в ході цієї бесіди останній розповів йому про деякі обставини побиття ОСОБА_5
Як вбачається з показів свідка ОСОБА_14, що в листопаді 2009 року, коли вона відвідувала ОСОБА_5 в лікарні, то бачила на його тілі видимі чисельні тілесні ушкодження.
Із показів свідка, лікаря –нейрохірурга ОСОБА_15 вбачається, що 30.11.2009 року в нічний час поступив ОСОБА_5 з діагнозом забій головного мозку тяжкого ступеню з внутрішньо мозковим крововиливом, переломів не виявлено, пошкоджень внутрішніх органів також, за виключенням нирок.
Об’єктивно винність ОСОБА_3 у скоєних злочинах підтверджується і письмовими доказами, якими є:
- обвинувальний вирок, який вступив у законну силу, щодо ОСОБА_4, який разом із ОСОБА_3 умисно побили потерпілого ОСОБА_5, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, залишивши у небезпеці;
- висновком СМЕ за №319 від 15.01.2010 року у потерпілого ОСОБА_5 на обличчі, на голові, тулубі було виявлено чисельні тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких, що небезпечні для життя в момент заподіяння;
- протокол огляду місця події, яким є парк відпочинку міста Волочиськ, де в одному місці серед дерев і кущів виявлено місце, де було спалено одяг потерпілого та залишено потерпілого голим на сирій землі (т.1, л.с.12-21);
- протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 05.01.2010 року,
- протоколом відтворення обстановки та обставин події з використанням відеозапису від 5.12.2009 року вбачається, що ОСОБА_3 добровільно показав та розповів про обставини вчинення злочину (т.1 а.с.142-152);
- довідкою Волочиської ЦРЛ від 29.11.2009 року на адресу Волочиського РВ УМВС України в Хмельницькій області про виявлення у Волочиському парку потерпілого ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями (т.1, л.с.4);
- протоколом огляду речових доказів, якими були залишки одягу потерпілого ОСОБА_5, що були спалені на місці події (т.1, л.с.153-154);
- довідкою районного ринку Волочиського Райся про вартість одягу та речей потерпілого ОСОБА_5 (т.1 а.с.25-27);
- довідкою Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 від 18.01.2010 року за №24 про перебування ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні в зазначеному закладі (т.1 а.с.127);
- протоколом виїмки від 05.01.2010 року, під час якої у ОСОБА_3 було вилучено запальничку, якою було підпалено одяг ОСОБА_5 (т.1 а.с.158);
- висновком психолого – психіатричної амбулаторної експертизи (т.2 а.с.134-136).
Всім зібраним та дослідженим доказам у їх сукупності суд першої інстанції дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_3 у скоєних злочинах, вірно кваліфікувавши його дії за ст.296 ч.2, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом групою осіб, поскільки безпричинне побиття потерпілого ОСОБА_5 в громадському місці, яким був парк відпочинку міста Волочиськ, яке тривалий час не припинялось, затягнення його в безлюдне місце та зняття із нього одягу та взуття без умислу заволодіння ним з послідуючим спаленням одягу, повністю охоплюється диспозицією ст. 296 ч.2 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.
- за ст. 121 ч.2 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб;
- за ст. 135 ч.3 КК України як завідомо залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, якщо вони спричинили інші тяжкі наслідки.
Разом з тим, покарання засудженому ОСОБА_3 призначено з порушенням вимог ст.375 ч.2 КПК України, відповідно до вимог якої „При новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання, а також коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення”.
Як вбачається з матеріалів справи, що перший вирок суду щодо ОСОБА_3 було скасовано із –за невірного призначення йому покарання в порушення вимог ст.70 КК України та ст.365 КПК України (т.2 а.с.243) за відсутності апеляцій прокурора та потерпілого.
При новому розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_3 обсяг обвинувачення щодо нього не збільшився, а навпаки, його обвинувачення за ст.186 ч.2 КК України не знайшло свого підтвердження і за цей злочин його виправдано.
Сам ОСОБА_3 повністю визнав свою вину та щиро кається у скоєному, виключно позитивно характеризується по місцю проживання, навчання та роботи, має цілий ряд грамот та дипломів, якими нагороджувався за успіхи в навчанні у Волочиському професійному ліцеї, хворіє хронічним вірусним гепатитом, про що свідчить медична довідка із Хмельницького СІЗО, вперше притягується до кримінальної відповідальності, сприяв розкриттю злочинів, добровільно та сповна відшкодував потерпілому спричинену злочином шкоду, чому свідчать письмові заяви представників потерпілого – матері ОСОБА_5 –ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6, які просять про пом’якшення засудженому покарання, що на його утриманні знаходилася мати, яка є інвалідом 2 групи, що ініціатором бійки між ними був засуджений ОСОБА_4, який першим розпочав бійку із потерпілим ОСОБА_5, від побиття якого потерпілий і впав на землю.
Сукупність усіх цих пом’якшуючих обставин дають підстави колегії суддів призначити покарання ОСОБА_3 із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.121 ч.2 КК України.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовільнити частково.
Вирок Волочиського районного суду від 8 квітня 2011 року щодо ОСОБА_3 –змінити.
Призначити йому покарання за ст.121 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України –три роки позбавлення волі, за ст.296 ч.2 КК України –два роки позбавлення волі, за ст.135 ч.3 КК України –три роки позбавлення волі.
Згідно ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно на три роки і один місяць позбавлення волі.
В решті цей вирок Волочиського районного суду щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області П.О. Лінник