Справа №11-445/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шершак
Категорія - Крадіжка Доповідач - Олійник
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Олійника В. Б.,
суддів - Борсая В. М., Сахнюка В. Г.,
з участю прокурора - Кононенко К.М.,
захисника – ОСОБА_1,
засудженого – ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 на вирок Зарічного районного суду м. Суми, від 6 травня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкаючий у АДРЕСА_1 раніше не судимий,
засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкаючий у АДРЕСА_2 раніше не судимий,
засуджений за ст. 185 ч.3 КК України до покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді обмеження волі на строк один рік,
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджені за вчинення наступного.
Наприкінці листопада 2010 року, точної дати не встановлено, близько 3 – 00 години, ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та невстановленою особою, проникли до металевого ангару, який розташований на території Державної Сумської біологічної фабрики у м. Суми, вул. Гамалія, 25, де таємно викрали випарникові батареї з промислової холодильної камери, чим завдали Державній Сумській біологічній фабриці матеріального збитку на суму 12 460 грн.
5 грудня 2010 року, близько 3 – 00 годин, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, проникли до металевого ангару на територію Державної Сумської біологічної фабрики у м. Суми, вул. Гамалія, 25, діючи таємно, повторно, викрали частини технологічного обладнання, які належать Державній Сумській біологічній фабриці, чим завдали останній матеріального збитку на суму 2 027 грн. 80 коп.
На вирок суду від засудженого ОСОБА_2 надійшла апеляція, в якій він не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації вчиненого злочину, просить вирок суду змінити, пом’якшити призначене покарання, врахувати при цьому його позитивну характеристику з місця проживання та навчання, щире каяття, відсутність судимості, повне відшкодування збитків.
Захисник ОСОБА_1 в поданій апеляції просить змінити вирок суду відносно ОСОБА_2 з пом’якшенням призначено покарання та визначити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді арешту на строк 3 місяці або звільнити від відбування покарання, з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.
Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданих апеляцій, думку прокурора про підтримку апеляцій, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до задоволення.
Колегія суддів вважає, що суд на законних підставах дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненому та вірно кваліфікував його дії за ст. 185 ч. 3 КК України.
Ці висновки суд не оспорюються ні засудженим ОСОБА_2, ні його захисником в їх апеляціях.
В той же час при вирішенні судом питання про обрання виду та міри покарання відносно ОСОБА_2, з урахуванням вимог ст. 65 КК України, колегія суддів вважає, що судом не в повній мірі було враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, його особа та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Колегія суддів вважає, що суд, встановивши ряд пом’якшуючих покарання обставин, на законних підставах дійшов до висновку про необхідність застосування ст. 69 КК України і визначення відносно ОСОБА_2 менш суворого покарання ніж передбачено санкцією ст. 185 ч. 3 КК України.
Однак, на думку колегії суддів, визначене судом покарання, відносно ОСОБА_2, у виді обмеження волі є надто суворим, виходячи з ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину та його особи.
При призначенні покарання відносно ОСОБА_2, як пом’якшуючі покарання обставини, судом було враховано щире каяття ОСОБА_2 в вчиненому, активне сприяння в розслідуванні злочину, його позитивні характеристики, однак судом не було враховано, що ОСОБА_2 відшкодував завдані матеріальні збитки, що стало підставою для відмови цивільним позивачем від позовних вимог, а також те, що він навчається в вищому учбовому закладі.
Поряд з тими пом’якшуючими покарання обставинами, які визнані судом такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, встановлені колегією суддів наведені пом’якшуючі покарання обставини, дають підстави для визначення відносно ОСОБА_2 менш суворого виду покарання ніж обмеження волі, а саме у виді арешту, яке на думку колегії суддів є достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів, застосувавши при цьому ст. 69 КК України.
За вказаних обставин колегія суддів вважає необхідним вирок суду змінити, пом’якшивши відносно ОСОБА_2 призначене покарання, задовольнивши тим самим апеляційні вимоги.
Керуючись ст. ст. 366; 373; 377 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_4 задовольнити.
Вирок Зарічного районного суду м. Суми, від 6 травня 2011 року, відносно ОСОБА_2, змінити з пом’якшенням призначеного ОСОБА_2 покарання.
Призначити відносно ОСОБА_2 покарання за ст. 185 ч. 3 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді арешту на строк 3 місяці.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
СУДДІ:
Олійник В. Б. Борсай В. М. Сахнюк В. Г.