1-971/11

  ВИРОК

   Іменем    України

22.07.2011   р.                  Голосіївський районний суд м. Києва                 

          в складі : головуючого судді          Білик О.В.  

при секретарі                                   Качур Р.В.,

за участю прокурора                         Збаравської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта середня, неодружена, не працююча, раніше не судима, зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 186  КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.04.2011 року, приблизно о 05:00 годині, після спільного розпиття спиртних напоїв з наглядно знайомою ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля магазину «Фора»по вул. Заболотного 48-а в м. Києві, вирішила відкрито викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1, підійшла до ОСОБА_2 та смикнула рукою за сумку, однак потерпіла ОСОБА_2 почала чинити опір, тоді ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії один раз нанесла удар в область грудей ОСОБА_2, заподіявши фізичного болю, тобто застосувала насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої. Подолавши волю потерпілої до опору ОСОБА_1 відкрито викрала жіночу сумку ОСОБА_2 вартістю 400 гривень, в якій знаходились гроші в сумі 621 гривня. Відкрито викравши вказане вище чуже майно, ОСОБА_1, з місця вчинення злочину намагалася зникнути, але була затримана потерпілою ОСОБА_2 та працівниками служби охорони ринку «Феофаніївський», тим самим ОСОБА_1 не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, чим завдала ОСОБА_2 збитку на загальну суму 1021 гривня.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1, свою вину у вчиненому визнала повністю, підтвердивши суду вищезазначені обставини. Щиро розкаялась у вчиненому, просила суд не карати її суворо.

За згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази потерпілого, свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміє підсудна та інші сторони, і які ніким не оспорювались.

Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудної, і надійшов до висновку, що дії підсудної за ст.15 ч.2 ст. 186 ч. 2 КК України кваліфіковано правильно, як відкрите викрадення чужого майна –грабіж, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я  потерпілого, але не доведеним до кінця з причин, що не залежали від її волі.

При обранні міри покарання підсудній суд враховує наступні обставини справи: ступінь тяжкості вчиненого підсудною злочину; особу винної, яка за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом’якшує покарання у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття винної у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди завданої злочином.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної згідно зі ст. 67 КК України, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення винної можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їй покарання в межах санкції ст. 186 ч.2  КК України, пов’язане з позбавленням волі, але із застосуванням правил ст. 75 КК України –звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на неї обов’язків, передбачених ст. 76 КК України –не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.          

Долю речового доказу необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2 ст. 186 ч. 2 КК України, та призначити їй покарання –4 (чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3, обов’язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.           

Речові докази по справі: гроші в сумі 621 гривня, дві жіночі губні помади, дві запальнички, два косметичних олівця, гребінець, пачка сигарет «Муратті», дзеркальце, туш для вій, зубну нитку, 7 жетонів «метро», ручку, жіночу сумку,  передані під зберігальну розписку ОСОБА_2 - залишити їй  за належністю.          Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу  залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя