ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2011 року Справа № 34/5005/7572/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)
суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.
при секретарі судового засідання: Заболотній О.В.
за участю представників сторін:
від відповідача-1: ОСОБА_1 представник, довіреність № б/н від 23.08.11;
від позивача та відповідача-2: представники в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Актив-Центр” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011 року у справі № 34/5005/7572/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Актив-Центр”, м. Дніпропетровськ
до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства ”ОТП Банк”, м. Дніпропетровськ
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Автоленд-Дніпро”, м. Дніпропетровськ
про визнання договору таким, що припинив свою дію
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011 року у справі № 34/5005/7572/2011 (суддя Примак С.А.) Товариству з обмеженою відповідальністю ”Актив-Центр” у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства ”ОТП Банк” та Товариства з обмеженою відповідальністю ”Автоленд-Дніпро” про визнання договору таким, що припинив свою дію відмовлено повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю ”Актив-Центр” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011 року у справі № 34/5005/7572/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким договір іпотеки № PL 08-019/300 від 13.02.2008 року визнати таким, що припинив свою дію.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- висновки, викладені у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011 року у даній справі не відповідають обставинам справи;
- місцевий господарський суд неправомірно вважає, що до договорів іпотеки не можуть застосовуватись положення окремого виду забезпечення виконання зобов’язання (а саме поруки);
- в зв’язку з тим, що відносини майнової поруки регулюються водночас і нормами статей 553-559 Цивільного кодексу України і нормами Закону України “Про іпотеку”, згідно положень статті 559 Цивільного кодексу України та статті 35 Закону України “Про іпотеку” кредитор –“ОТП Банк” в будь-якому разі повинен був надіслати іпотекодавцю –Товариству з обмеженою відповідальністю “Актив-Центр” відповідну вимогу до договору іпотеки з попередженням про звернення стягнення, але таке повідомлення на адресу позивача не направлялося;
- у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця, визнання банкрутом або при ліквідації юридичної особи –іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Боржник –Товариство з обмеженою відповідальністю “Автоленд –Дніпро” знаходиться в процедурі банкрутства (справа № Б38/8-11), а таким чином, кредитор –ОТП Банк вже має право звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.08.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.09.2011 року.
Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Центр" залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 02.08.2011 року залишити без змін.
Позивач та відповідач-2 наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку своїх повноважних представників, в матеріалах справи знаходяться поштові повідомлення з відповідною відміткою, яка підтверджує, що про час та місце розгляду апеляційної скарги вони були повідомлені належним чином.
Беручи до уваги те, що неявка представників позивача та відповідача-2 не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду справи, всі необхідні письмові докази по справі були надані до місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи по суті за відсутності представників позивача та відповідача-2.
Заслухавши пояснення представника відповідача-1, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з’ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції 04.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством ”ОТП Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю ”Автоленд-Дніпро” було укладено договори про надання кредитної лінії № СR 08-014/300 та № СR 08-015/300, за умовами яких банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник приймає, зобов’язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов’язання, встановлені в цих договорах.
В якості забезпечення виконання взятих зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю ”Автоленд-Дніпро” за кредитним договором було укладено договори іпотеки між Закритим акціонерним банком “ОТП Банк” та майновим поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю “Актив –Центр”, а саме:
- договір іпотеки № PL 08-019/300 ВІД 13.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ”Актив-Центр” та ЗАТ ”ОТП Банк” (предмет іпотеки –комплекс будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 86);
- договір іпотеки № PL 08-020/300 від 17.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ”Актив-Центр” та ЗАТ ”ОТП Банк” (предмет іпотеки –комплекс будівель та споруд за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 79).
Згідно положень пункту 1.1, Розділу ”Визначення термінів” вказаних договорів іпотеки і договір іпотеки № PL 08-019/300 від 13.02.2008 року і договір іпотеки № PL 08-020/300 від 17.04.2008 року забезпечували виконання основного зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю ”Автоленд-Дніпро” перед ЗАТ ”ОТП Банк” за кредитними договорами № CR 08-014/300 та № CR 08-015/300.
Позивач вважає, що спірний договір іпотеки № PL 08-019/300 від 13.02.2011 року є таким, що припинив свою дію, оскільки кредитор, відповідно до вимог статті 559 Цивільного кодексу України, не пред’явив свою вимогу щодо звернення стягнення на предмет іпотеки до поручителя –Товариства з обмеженою відповідальністю ”Актив-Центр” до 05.09.2009 року (відповідач-2 повинен був виконати основне зобов’язання станом на 05.03.2009 року, про що свідчать заяви відповідача-1 по справі про банкрутство про визнання майнових вимог). Як зазначає позивач, банк за весь час невиконання відповідачем-2 своїх зобов’язань за вищезазначеним договором про надання кредитної лінії на адресу позивача будь-яких вимог не надсилав.
Відповідно до статті 2 Закону “Про іпотеку” законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.
Частиною 1 статті 1 Закону України “Про іпотеку“ встановлено, що іпотека визначається як вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи ( частина 1 статті 575 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 583 Цивільного кодексу України передбачено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Таке ж правило встановлено у частині 2 статті 11 Закону України “Про заставу”.
Отже, іпотека як один із видів застави, регулюється, зокрема, Цивільним кодексом України, Законом України "Про іпотеку", норми якого є спеціальними по відношенню до норм, встановлених Цивільним кодексом України.
Посилання позивача на те, що спірний договір припинив свою дію відповідно до вимог статті 559 Цивільного кодексу України, якою визначені підстави припинення поруки є необгрунтованими, оскільки договір іпотеки є різновидом договору застави та окремим видом забезпечення зобов’язання.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 17 Закону “Про іпотеку” визначено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із позовної заяви та правомірно зазначено в оскаржуваному рішенні, на жодну з підстав припинення договору іпотеки, визначені статтею 17 Закону “Про іпотеку”, позивач не посилається, оскільки жодна з вище перелічених у статті підстав, не має місця в правовідносинах між позивачем та відповідачами і тому відсутні підстави для визнання договору іпотеки таким, що припинив свою дію.
Відповідно до пункту 2.1 спірного договору іпотеки “Суть і строк виконання зобов’язання” –іпотека за договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником боргових зобов’язань, що підлягають виконанню за цим договором в такому розмірі, у такій валюті, у такий строк, і в такому порядку, як це визначено в кредитних договорах. Договір діє до моменту припинення кредитних договорів та повного виконання іпотекодавцем своїх зобов’язань за цим договором.
Отже, суд першої інстанції правомірно вважає, що до договорів іпотеки не можуть застосовуватись положення окремого виду забезпечення виконання зобов'язання (а саме поруки). Майновий поручитель не є стороною основного договору, забезпеченого заставою (іпотекою), він лише зобов’язується перед кредитором відповідати за виконання боржником договірних зобов’язань в межах вартості переданого ним в заставу (іпотеку) майна.
Доводи позивача щодо необхідності врахування факту здійснення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоленд-Дніпро", викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Роксвіл”, м. Дніпропетровськ відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро” ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2009 року було порушено провадження у справі № Б24/420-09 про банкрутство (а.с. 128 т. 1).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2009 року у справі № Б24/420-09 визначено розмір вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Роксвіл”, м. Дніпропетровськ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро”, м. Дніпропетровськ та введено процедуру розпорядження майном боржника (а.с. 129-130 т. 1).
Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2010 року у справі № Б24/420-09 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2009 року у справі № Б24/420-09 скасовано та припинено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро”, м. Дніпропетровськ.
Стосовно посилання позивача щодо не направлення ПАТ “ОТП Банк” вимоги позивачу, згідно з нормами статті 35 Закону “Про іпотеку”, слід зазначити, що не направлення іпотечної вимоги іпотекодержателю не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя на одержання задоволення за рахунок заставного майна. Не направлення іпотечної вимоги не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, які визначені статтею 12 Закону “Про іпотеку”, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмету іпотеки.
За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, які викладені в рішенні суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для його скасування. В зв’язку з цим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011 року має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011 року у справі № 34/5005/7572/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Актив-Центр” без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
повний текст постанови виготовлено 20.09.2011 р.