ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2011 року Справа № 5005/2660/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)
суддів: Прудніков В.В., Дмитренко А.К.
при секретарі судового засідання: Манчік О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № 142 від 22.04.2011р.
від відповідача: Кочан М.Я., директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011р. у справі №5005/2660/2011
за позовом: регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Санта”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 29 518, 74 грн.
ВСТАНОВИВ:
На підставі розпорядження в.о.секретаря судової палати від 12.09.2011р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта” передана на розгляд колегії суддів: головуючий (доповідач) суддя Антонік С.Г., судді Прудніков В.В., Дмитренко А.К..
Ухвалою суду від 12.09.2011р. даною колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта”прийнята до провадження.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області ( суддя –Широбокова Л.П..) від 17.05.2011р. позов задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області неустойку –29 518,74 грн .
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта" в доход державного бюджету державне мито – 295,19 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн .
Рішення господарського суду мотивоване порушенням умов договору оренди нерухомого майна від 01.02.2006р., а саме неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’зань, щодо вчасного повернення орендованого приміщення.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Скаржник посилається на ст. 764 ЦК України та на положення ч.2.ст..17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ, де зокрема йдеться про те, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі та вказав, що впродовж всього часу позивач виставляв рахунки за орендну плату, які оплачувалися відповідачем. Крім того, на вимогу позивача була здійснена експертна оцінка майна та позивачем 03.04.09р. прийнята заява та документи від відповідача на укладання договору оренди на 2 роки 11 місяців.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача в судовому засіданні вказав, що рішення суду відповідає матеріалам справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, колегія суддів встановила
Як вбачається з матеріалів справи, між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санта" 01.02.2006р. укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-2183-ОД, а саме: вбудованого приміщення площею 67 кв.м, що розташоване в приміщенні гуртожитку Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту (Балансо-утримувача) по вул. Лазаряна, 2 в м. Дніпропетровську. Відповідно до Договору Позивач передав по акту приймання –передачі від 01.02.2006р. Відповідачу в строкове платне користування вище зазначене приміщення
Строк дії договору сторони визначений в Договорі –з 01.02.2006р. по 01.01.2007р.
Додатковими угодами від 31 січня 2007р., 02 квітня 2007р., 17 березня 2008р., 04.11.08р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 01.02.2006р. № 12/02-2183-ОД вносилися зміни до умов договору в тому числі і щодо терміну його дії.
Листом від 23.03.2009 року №16-03-02248 Позивач повідомив Відповідача про те, що Договір припинив свою дію з 01.03.09р. у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та просив повернути орендоване майно за актом приймання —передачі. А у разі наміру продовжити орендні відносини, надати регіональному відділенню документи на укладання договору оренди.
Акт приймання - передачі зазначеного приміщення був підписаний сторонами 19.10.2009 року у зв'язку з чим позивачем нарахована та заявлена до стягнення неустойка в розмірі 29 518,74 грн.
Колегія суддів не погоджується з рішенням господарського суду, який прийшов до висновку, що договір оренди припинив свою дію з 01.03.09р. у зв’язку з наступним.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(далі Закон) передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Згідно ч.2 ст.17 Закону, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічна норма міститься в ст..764 ЦК України
А ст.ст.653, 654 ЦК України надано право сторонам вносити зміни до договору в такій самій формі, що й договір.
Таким чином, термін дії договору оренди може бути автоматично продовжений, відповідно до ч.2 ст.17 Закону, але лише на строк на який був укладений (при цьому дія договору продовжується і він діє з моменту укладання до закінчення нового строку) і може бути продовжений за згодою сторін на будь-який термін, шляхом внесення змін до договору.
Відповідно до абзацу 1 пункту 10.1. Договору, сторони встановили, що цей договір діє з 01 лютого 2006р. до 01 січня 2007р. включно, тобто 11 місяців.
31.01.2007р. додатковою угодою до договору сторонами внесено зміни щодо предмету договору та розміру орендної плати, інші умови договору залишилися без змін.
Оскільки сторони не заявили протягом одного місяця після закінчення 01.01.07р. терміну дії договору про припинення договору, то відповідно до ч.2 ст.17 Закону він є продовженим на той же строк –11 місяців, тобто по 01.12.2007р.
В подальшому сторони Додатковими угодами вносили зміни до договору оренди в частині терміну його дії.
Так, 02 квітня 2007 року Додатковою угодою сторони вносять зміни до Договору. Абзац 1 пункту 10.1. викладають у новій редакції «Цей договір діє до 31.12.07р.».
Розділом ІІ Додаткової угоди від 17.03.2008р. до договору оренди сторони викладають абз.1 п.10.1. Договору в новій редакції: «Цей договір діє до 01.04.2008р».
Згідно ч. 1, 2 ст..631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Таким чином, з урахуванням змін, внесених до договору додатковими угодами термін дії договору становить з 01.02.2006р. по 01.04.2008р., тобто 2 роки і 2 місяці.
Протягом одного місяця після 01.04.2008 р.(закінчення терміну дії договору) жодна із сторін не заявила про припинення договору, а тому він є продовженим на той же строк –на 2 роки і 2 місяці, а саме до 01.06.2010р.
У зв’язку з цим, у позивача були відсутні підстави до 01.06.2010р. вимагати повернення орендованого майна, а у відповідача повертати це майно. І стягнення неустойки в розмірі 29 518,74 грн. за період з березня 2009 року по серпень 2009 року не підлягає задоволенню оскільки у відповідача відсутній був обов’язок повернути орендоване майно з 01.03.09р.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. Слід прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Санта”, м.Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2011р. у справі №5005/2660/2011скасувати.
Прийняти нове рішення.
В задоволенні позову відмовити.
Повний текст постанови виготовлено 14.09.2011р.
Головуючий: __________________ С.Г. Антонік
Судді: __________________ В.В. Прудніков
__________________ А.К. Дмитренко