ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.09.2011 року Справа № 5005/5010/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Шуби І.К. (доповідач),
суддів: Виноградник О.М., Бахмат Р.М,
при секретарі судового засідання: Манчік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед», м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2011р. у справі №5005/5010/2011
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», м.Київ
до відповідача-1 приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед», м.Дніпропетровськ
відповідача-2 державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ
про стягнення суми заподіяної шкоди в порядку регресу у загальному розмірі 8 696грн. 04коп.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 –представник за довіреністю №108-11 від 27.04.2011р.;
від відповідача-1: ОСОБА_2 –представник за довіреністю від 18.05.2011р.;
від відповідача-2: ОСОБА_3 –юрисконсульт, довіреність №55 від 01.01.2011р.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 року приватне акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, з урахуванням заяви яка була подана позивачем 07.06.2011р. про стягнення з акціонерного страхового товариства закритого типу «Дніпроінмед»переіменованого з моменту державної реєстрації 19.04.2011р. на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дніпроінмед»(далі –відповідач-1) 6 179грн. 49коп. суми страхового відшкодування, 826грн. 03коп. пені, 150грн. 77коп. трьох відсотків річних, 426грн. 74коп. втрат від інфляції, 413грн. 01коп. проценти за користування чужими грошовими коштами, 102грн. державного мита та 236грн витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 червня 2011р. по справі №5005/5010/2011 (суддя Бєлік В.Г.), яке оформлене відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29.06.2011р., позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 6 179грн. 49коп. відшкодування страхової виплати, 804грн. 88коп. пені, 426грн. 74коп. втрати від інфляції; 150грн. 77коп. 3% річних, 88грн. 70коп. державного мита, 205грн. 22коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що в результаті дорожньо –транспортної пригоди, яка сталася 11.08.2009р., за участю автомобілів ВАЗ 210994 20, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням власника ОСОБА_4 та КРАЗ 257 номерний знак НОМЕР_2, власником якого є державне підприємство «Придніпровська залізниця»під керуванням ОСОБА_5, цивільно –правову відповідальність якого застраховано відповідачем-1, з вини водія ОСОБА_5 застрахований транспортний засіб ОСОБА_4 було пошкоджено. Між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту від 19 березня 2009р. №146 –а/09. Позивачем на виконання умов договору виплачено ОСОБА_4 суму страхового відшкодування у розмірі 6 879грн. 49коп. Відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про страхування», статтей 35, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та статті 993 Цивільного кодексу України відповідач-1 зобов’язаний відшкодувати позивачу завдані збитки в результаті виплати страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_4
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення винесено при неповному з’ясуванні обставин, які мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати, прийняти нове судове рішення, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розпорядженням секретаря судової палати від 21 липня 2011р. по справі №5005/5010/2011 призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Шуба І.К. (доповідач), судді Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 липня 2011 року апеляційну скаргу відповідача-1 прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 09.09.2011 року.
22.08.2011р. від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість та законність судового рішення по справі, позивач просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 07.09.2011р. по справі №5005/5010/2011 у зв’язку з відпусткою судді Лотоцької Л.О., призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Шуба І.К. (доповідач), судді Виноградник О.М., Бахмат Р.М.
09 вересня 2011р. представник відповідача-2 заявив клопотання про залучення до матеріалів справи відзиву на апеляційну скаргу, в якому викладена думка про необхідність залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу відповідача-1 без задоволення.
Заслухавши представників позивача та відповідача-1 про отримання ними відзиву на апеляційну скаргу та можливість його залучення до матеріалів справи, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила: заявлене представником відповідача-2 клопотання задовольнити, долучити до матеріалів справи його відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 09 вересня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, яка складена в повному обсязі 13 вересня 2011 року.
Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга відповідача-1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що позивач платіжним дорученням №440 від 11.09.2009р. /т.1, а.с. 40/ на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №146-а/09 від 19.03.2009р. /т.1 а.с.24/ виплатив страхувальнику ОСОБА_4 страхове відшкодування у сумі 6 879грн. 49коп. на ремонт належного останньому застрахованого автомобіля ВАЗ 210994 20 номерний знак НОМЕР_1 в зв’язку з пошкодженнями, заподіяними в результаті дорожньо –транспортної пригоди, скоєної з вини ОСОБА_5 –водія автомобіля КРАЗ 257 номерний знак НОМЕР_2 який належав відповідачу-2, цивільно –правова відповідальність якого застрахована відповідачем-1, що підтверджено зібраними по справі доказами: постановою Жовтневого районного суду, м.Запоріжжя від 30.09.2009р. по справі № 3-2623/09 /т.1, а.с. 41/, повідомленням про настання страхового випадку /т.1, а.с. 26-27/, звітом про оцінку вартості заподіяної шкоди №13/08/09 від 31.08.2009р. /т.1, а.с. 30-34/, довідкою №8451283 про дорожньо –транспортну пригоду ВДАІ м.Запоріжжя /т.1, а.с.40/, полісом обов’язкового страхування цивільно –правової відповідальності виданого акціонерним страховим товариством закритого типу «Дніпроінмед», м.Дніпропетровськ державному підприємству «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ автомобіля КРАЗ 257 номерний знак НОМЕР_2, який належить державному підприємству «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ на суму 25 500грн. за шкоду заподіяну майну, зі строком дії з 09.03.2009р. до 08.03.2010р./т.1, а.с.114/.
Після звернення позивача до відповідача-1 з регресною вимогою від 06.11.2010р. на суму 6 879грн. 49коп. /т.1 а.с. 47/, останній платіжним дорученням №3807 від 16.12.2010р. сплатив позивачу 700грн. /т.2 а.с. 11/.
Відповідно до вимог частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток /стаття 27 Закону України «Про страхування»/.
Вимогами статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду; за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня; страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлені по справі обставини, вимоги вище наведених норм права, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про обов’язок відповідача-1 сплатити позивачу суму відшкодування страхової виплати власнику пошкодженого застрахованого автомобіля в результаті дорожньо –транспортної пригоди з вини водія автомобіля КРАЗ 257 номерний знак НОМЕР_2, який належить державному підприємству «Придніпровська залізниця», цивільно –правова відповідальність якого застрахована відповідачем у розмірі 6 179грн. 49коп. та 804грн. 88коп. пені, 426грн. 74коп. втрат від інфляції, 150грн. 77коп. –три відсотки річних та судові витрати по справі.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права є безпідставними.
Передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування або зміни оскарженого судового рішення, не має.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед», м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2011р. у справі №5005/5010/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: І.К. Шуба
Суддя О.М. Виноградник
Суддя Р.М. Бахмат