П О С Т А Н О В А

Іменем України

          30.08.2011                                                                                                               м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача – Фазикош Г. В.

суддів – Собослоя Г. Г., Мацунича М. В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі на рішення Виноградівського районного суду від 10 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог вказував, що відноситься до категорії «діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що такі виплати йому не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, просив стягнути на його користь з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період 2007-2010 роки в розмірі 5751, 50 грн.

Рішенням Виноградівського районного суду від 10 вересня 2010 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі на користь ОСОБА_2 недоплачені за 2007-2010 роки суми щомісячної соціальної допомоги дітям війни в розмірі 3635, 10 грн.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову в позові.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Згідно  з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено на 2007 рік дію ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року  № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» щодо зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно  з п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.»

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо нарахування та виплати у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії у відповідності до норм закону „Про соціальних захист дітей війни” та ст. 71 ЗУ „Про державний бюджет України на 2009 рік”. Окрім цього, дію ст.6  ЗУ „Про соціальних захист дітей війни”  не зупинено в 2010 році ЗУ „Про державний бюджет України на 2010 рік”, а тому суд правомірно зобов’язав нарахувати надбавку до пенсії за 2010 рік.

Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині зобов’язання нарахувати та виплатити грошову допомогу, помилково вказав конкретні суми які підлягають стягненню.

Колегія суддів вважає, що суд не праві визначати розмір грошової суми, яку належить нарахувати та виплатити позивачу, в зв’язку з тим, що вчинення цієї дії є виключною компетенцією тільки управління Пенсійного фонду України, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні відповідно до ст. 201 КАС України.

          Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є помилковим тільки в частині, а тому на підставі статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення суду першої інстанції слід змінити в зазначеній  частині.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –  

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі задовольнити частково.

Рішення Виноградівського районного суду від 10 вересня 2010 року в частині стягнення суми змінити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.08.07 р. по серпень місяць 2010 року включно.

Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач:

Судді: