Справа № 33-254/11 29.08.2011 29.08.2011 15.09.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 серпня 2011 року м.Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді – Войтовського С.А.
при секретарі судового засідання – Грушевському В.Г.
розглянув справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 27 липня 2011 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Острог, Рівненської області, громадянина України, працюючого спеціальним робітником миротворчого центру Київського національного центру внутрішніх справ, проживаючого по АДРЕСА_1.
- визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
Згідно постанови суду, ОСОБА_2 14.06.2011 року, приблизно о 23 год. 20 хв., знаходячись у зоні митного контролю пункту пропуску через державний митний кордон «Миколаїв-аеропорт», в оглядовому залі особисто заповнив, підписав і подав для здійснення митного контролю та оформлення митну декларацію від 14.06.2011 року, в якій зазначив про переміщення через митний кордон України 8200 доларів США. При цьому, під час усного декларування, він підтвердив вказані дані. Після прийняття вказаної декларації до митного оформлення, під час проведення митного огляду особистих речей, які належать ОСОБА_2, в конверті, без ознак приховування, крім задекларованої валюти, виявлено 550 доларів США, відомості про які не були вказані в митній декларації та при усному опитуванні.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляції посилається на відсутність умислу на недекларування грошей та не те, що переміщення через митний кордон України валютних цінностей в сумі до 10000 Євро можливе без письмового декларування.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України, за обставин встановлених судом першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Вина ОСОБА_2 підтверджується даними протоколу про порушення митних правил; даними, що містяться в митній декларації, поясненнями самого ОСОБА_2
Так, зі змісту протоколу про порушення митних правил від 14.06.2011 року вбачається, що ОСОБА_2 14.06.2011 року, приблизно о 23 год. 20 хв., знаходячись у зоні митного контролю пункту пропуску через державний митний кордон «Миколаїв-аеропорт», в оглядовому залі особисто заповнив, підписав та подав для здійснення митного контролю та оформлення митну декларацію від 04.06.2011 року, в якій зазначив про переміщення через митний кордон України 8200 доларів США. При цьому, під час усного декларування, він підтвердив вказані дані. Після прийняття вказаної декларації до митного оформлення, в ході проведення митного огляду особистих речей, які належали ОСОБА_2, в конверті, без ознак приховування, крім задекларованої валюти, було виявлено 550 доларів США, відомості про які не були вказані в митній декларації та при усному опитуванні.
ОСОБА_2 не заперечував про того, що не задекларував готівку в сумі 550 доларів США, при цьому пояснив що помилився при перераховуванні грошей.
Доводи апелянта про те, що валюту в сумі до 10000 Євро можливо ввозити в України без письмового декларування є обґрунтованими. Однак, твердження захисника щодо права особи вказати неточну суму готівки являються неспроможними.
Так, ст. 340 Митного кодексу України встановлює відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, тобто за незаявлення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Згідно зі ст. 81 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення.
У відповідності з п. 9 Постанови КМУ від 15.07.1997 року «Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами за встановленою формою у разі переміщення через митний кордон України предметів», оголошенню підлягає сума іноземної валюти, яка переміщується громадянином через митний кордон України. При цьому, громадяни, які в'їжджають в Україну, здійснюють декларування предметів, які переміщуються ними через митний кордон в усній формі, крім випадків переміщення предметів, які декларуються в обов’язковому порядку.
Згідно Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.05.2008 року № 148, фізична особа має право ввозити в Україну готівку в сумі, що не перевищує 10000 Євро без письмового декларування, а також несе відповідальність за недекларування готівки,яка переміщується через митний кордон України.
Той факт, що ОСОБА_2 не мав умислу на приховування грошей і помилився при їх перераховуванні, не свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки вказане правопорушення може вчинятись як умисно, так і з необережності.
Таким чином, суд вірно зазначив, що фізична особа, яка в’їжджає в Україну, зобов’язана в усній формі декларувати митним органам всю наявну готівкову іноземну валюту, сума якої не перевищує 10000 Євро, а також у разі заповнення митної декларації, має обов’язок вказати в цій декларації точні дані про іноземну валюту, що переміщує через митний кордон України.
Перевіривши докази по справі суд дійшов вірного висновку про винність ОСОБА_2 в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України.
Стягнення накладено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП.
Підстав для скасування постанови суду не вбачається.
Кеуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м.Миколаєва від 27 липня 2011 року, якою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.340 МК України – залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області С.А. Войтовський