Судове рішення #17890375

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  11-727/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Куковенков

Категорія - 20        Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 13.09.2011 року.          Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого –судді   Палічука А.О.,

суддів - Гончара В.М.,  Ремеза П.М.,

за участю прокурора  Тупало Н.М.,

захисників-адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинуваченого  ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією  прокурора, який брав участь  у розгляді справи судом першої інстанції  на  постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 червня 2011 року, якою кримінальну справу повернуто прокурору м. Олександрії Кіровоградської області для організації додаткового розслідування  щодо:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_2,  українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, судимого: 12.07.1999 року Олександрійським міським судом за ч. 3 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 18.05. 2000 року Олександрійським міським судом за ч.1 ст. 229-6, ч.1 ст. 229-1 КК України ( в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі, звільненого 18.05.2004 року по відбуттю строку покарання.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, не працюючого, судимого

Олександрійським міським судом:

- 16.01.1995 року за  ч.2 ст. 140, ч.1 ст. 86-1,  ст. 89 КК України ( в ред. 1960 року) до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна;  

- 10.04.2001 року за ч. 3 ст. 81 КК України ( в ред. 1960 року);

- 20.03.2003 року за ч.1 ст. 296 КК України ( в ред. 1960 року) до 6 місяців арешту;

- 07.09.2005 року за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 263, ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;  

- 17.12.2008 року за ч. 3 ст. 289 з застосуванням ст. ст. 69, 71, 75, 76 КК України до 4 років  6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна з іспитовим строком на 3 роки.

          Органами досудового слідства  ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обвинувачуютьсяся в тому, що  за попередньою змовою між собою, в ніч на 13.03.2009 року, із будинку ОСОБА_6, розташованого по АДРЕСА_4, куди проникли шляхом пошкодження вікна, таємно викрали газовий котел, 8 опалювальних батарей, осушувач для рушника, вентилятор, дриль, лампочки електричні. Після цього ОСОБА_5 і ОСОБА_4, шляхом пошкодження дверних запорів проникли в гараж на території домоволодіння, звідки таємно викрали перфоратор, 4 врізних замка,  4 рулони шпалер,  шуруповерт, дверні петлі, човен гумовий, двері дерев`яні, болгарку, ордени та медалі,  крім того,  із території подвір`я викрали  два електричний двигуни, а всього викрали  належного ОСОБА_6 майна на загальну  суму 19694, 28 грн., яке погрузили в автомобільний причеп та з місця вчинення злочину зникли.

Крім того, ОСОБА_5 і ОСОБА_4, в період з 23.05.2009 року по 06.06.2009 року, із  квартири АДРЕСА_1,  куди ОСОБА_5 проник через балкон, а ОСОБА_4 чекав біля будинку щоб в разі необхідності попередити про небезпеку, таємно викрали  газову плиту, духовку, витяжку, дзеркало з шафою, магнітолу, набір столових ложок і вилок, весільне плаття, весільний рушник, тумбу, двері від морозильної та загальної камери холодильника, 6 рулонів шпалери, болгарку, дриль, а всього викрали належного ОСОБА_7 майна на загальну суму  8085, 52 коп., з яким з місця вчинення злочину зникли  та розпорядились викраденим  на власний розсуд.

          Крім того, ОСОБА_5  28.06.2009 року, близько 19.30 годин, із приміщення АДРЕСА_5, куди проник шляхом пошкодження замків, таємно викрав автомобільну магнітолу, динамік, акумулятор, фен будівельний, а всього викрав належного ОСОБА_8 майна на загальну суму 1201, 70 грн., з яким з місця вчинення злочину зник та розпорядився на власний розсуд.

Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування суд першої інстанції послався на те, що під час  проведення досудового слідства було припущено суттєву неповноту, яка не може бути  усунена в судовому засіданні.

Так, під час судового слідства  ОСОБА_4  змінив показання, які він давав  в ході досудового слідства і в суді показав, що крадіжки вчиняв один, ОСОБА_5 у здійснені крадіжок участі не приймав, що під час провадження дізнання працівники міліції змусили його обмовити ОСОБА_5

Свою вину ОСОБА_5 на досудовому слідстві не визнавав, але незважаючи на це,  органом досудового слідства факт скоєння крадіжки однією особою не перевірявся, відтворення обстановки та обставин події з однією особою ОСОБА_4 не проводилось.

Крім цього, органом досудового слідства не було встановлено дату та рік скоєння підсудними крадіжки  із квартири ОСОБА_7, а по епізоду крадіжки з будинку ОСОБА_6 не встановлено та не зазначено яке  майно було викрадено з приміщення гаражу,  що не є житлом, а яке з приміщення будинку, однак  дії підсудних кваліфіковано як вчинення крадіжки з проникненням в житло.  Аналогічне порушення допущено по епізоду крадіжки із гаража ОСОБА_8 де кваліфіковано дії винного як крадіжка з проникненням у житло.

Також під час досудового слідства огляди місця події, що є слідчою дією та проводиться слідчим, проводився не уповноваженою на те  КПК України особою, а саме оперативним уповноваженим (огляд квартири за місцем проживання ОСОБА_4 під час якого був вилучений будівельний фен та огляд автомобіля підсудного ОСОБА_5 під час якого були вилучені речові докази, а в подальшому втрачені).

Державним обвинувачем  в ході судового розгляду було змінено пред’явлене досудовим слідством обвинувачення, а саме уточнено дату та рік скоєння підсудними крадіжки із квартири ОСОБА_7, а по епізоду крадіжки з будинку ОСОБА_6 уточнена кваліфікація дій підсудних та проведено розмежування викраденого майна із приміщення будинку і гаража, а також уточнена кваліфікація дій при крадіжці із гаража  ОСОБА_8

Однак, на думку районного суду, прокурор не мав права змінювати обвинувачення подібним чином, оскільки для усунення вищезазначених районним судом недоліків, необхідно проведення слідчих дій.

          В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд.  

Свої вимоги обґрунтовує тим, що зміна показів ОСОБА_4 в судовому засіданні та необхідність проведення з ним відтворення обстановки та обставин події можливе шляхом надання  судового доручення, що передбачено ст. 315-1 КПК України.

Висновок суду про те, що зміна обвинувачення прокурором в суді  призвела до  обов’язковості проведення досудового слідства, суперечить вимогам ст. 277 КПК України, так як в зміненому прокурором обвинувачені не зазначаються нові обставини чи злочини, які не були предметом дослідження в ході досудового слідства.

Крім того, якщо суд прийшов до висновку  про те, що вилучені в квартирі ОСОБА_4 та в автомобілі ОСОБА_5 речові докази, здобуті в порушення вимог ст. 190 КПК України,  він повинен це врахувати при постановленні вироку, так як ці порушення уже неможливо усунути в ході додаткового розслідування.

Таким чином, основним мотивом повернення кримінальної справи на додаткове розслідування суд вважає недостатність доказів у вчинені ОСОБА_5 злочинів, що не може бути підставою для повернення її на додаткове розслідування. Це суд повинен обґрунтувати при постановленні вироку.

Викладене свідчить про наявну невідповідність висновків суду зазначених у постанові фактичним обставинам справи,  що згідно ст. 367 КПК України є підставою для її скасування.

Заслухавши доповідача, у дебатах прокурора, який підтримав апеляцію в повному обсязі,  підсудного ОСОБА_4, захисників-адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, які просили постанову  районного суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції –скасувати, виходячи з таких підстав.

Згідно вимог  ст. 22 КПК України органи досудового слідства та суд зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.

Відповідно ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів.

Повертаючи прокурору  кримінальну справу для проведення додаткового розслідування суд не виконав вказівки Закону про всебічність та повноту дослідження всіх доказів, не прийняв достатніх заходів для  витребування при необхідності додаткових доказів.

Так, районний суд послався на  вищезазначені  викладені в постанові обставини, в тому числі і у необхідності досудовому слідству провести слідчу дію –відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_4, однак не мотивував необхідність їх проведення та з яких саме причин суд позбавлений можливості  усунути неповноту  досудового слідства шляхом надання судового доручення.

Так, суду слід більш ретельно допитати потерпілих та  свідків по обставинах справи,  більш ретельно допитати підсудного ОСОБА_4 по обставинах  вчинення злочинів,  досліджуючи матеріали справи звернути увагу також і на первинні матеріали  в яких   ОСОБА_4 при  дачі пояснень  та в подальшому при допитах в якості підозрюваного,  обвинуваченого, при проведенні відтворення обстановки та обставин подій, проведені очної ставки з ОСОБА_5  (т.1 а. с. 16, 58, 127-130, 135-141, 185-187, 197-200) давав пояснення і послідовні покази  щодо  обставин вчинення крадіжок за участю з ОСОБА_5 та роль останнього і дати зазначеним послідовним показам підсудного  ОСОБА_4 належну оцінку в сукупності з іншими доказами, також мотивуючи чому суд приймає певні докази за належні чи навпаки.

Також суду слід більш ретельно допитати  підсудного ОСОБА_5 по обставинах справи, досліджуючи матеріали справи та враховуючи, що ОСОБА_5 на досудовому слідстві відмовлявся давати показання, звернути увагу  і на первинні матеріали  в яких   він в протоколах явок з повинною та  поясненнях ( т.1 а. с. 14 - 15, 57, 93-84)  давав пояснення   щодо  обставин вчинення крадіжок за участю з ОСОБА_4,  звернути увагу досліджуючи матеріали справи і на протокол  очної ставки  проведеної  між свідок ОСОБА_9 і ОСОБА_5, під час якої свідок підтвердив факт  продажу йому в травні та червні 2009 року електричних двигунів і  дати  діям ОСОБА_5 належну оцінку в сукупності з іншими доказами, також мотивуючи чому суд приймає певні докази за належні чи навпаки.

Таким чином, висновок суду про неможливість усунення неповноти  досудового слідства в процесі судового розгляду  є невірним та передчасним,  тому постанова суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд в той же суд для розгляду по суті  в ході якого необхідно врахувати вищевикладене, а також вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи і, в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, –задовольнити.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від  07 червня 2011 року про повернення кримінальної справи  по обвинуваченню  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 КК України  прокурору  для організації додаткового розслідування  –скасувати.

Кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Міру запобіжного заходу  ОСОБА_5 та  ОСОБА_4 залишити без змін.


Судді  


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація