ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2011 р. Справа № 2a-2246/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання Зарицької Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача –Герцюк О.Я., Маланюк О.Я.,
від відповідача –Терьохіна Т.П., Ткач М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Малого підприємства "Евріка"
до відповідача: Державної податкової інспекції в Косівському районі
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000082302 від 22.04.2011 року,-
ВСТАНОВИВ:
07.07.2011 року Мале підприємство "Евріка" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Косівському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000082302 від 22.04.2011 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки податкового органу про порушення норм пункту 9, 10, 12, 13 статті 3, статті 6 Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не ґрунтуються на реальних обставинах, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000082302 від 22.04.2011 року є безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає визнанню нечинним.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги уточнили, суду пояснили, що оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення за результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області скасовано у частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 17 676,00 грн., а тому просили визнати податкове повідомлення-рішення № 0000082302 від 22.04.2011 року нечинним тільки у тій частині, що за результатами розгляду скарги залишена Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області без змін. Просили позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках проведеної перевірки, прийнятих у відповідності до положень чинного законодавства. Вказали, що позивачем не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО у розмірі 0,72 грн. та не забезпечено щоденний друк фіскального звітного чека по закінченні робочої зміни, але не пізніш, ніж через 24 години після початку роботи. Крім того, зазначили, що на АЗС, належній позивачу, не забезпечено зберігання контрольних стрічок протягом трьох років, а саме за 07.01.2011 року та за 08.02.2011 року, а також порушено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснено продаж нафтопродуктів (бензину А-80), відображених у звіті ф. №17-НП не в повному обсязі. Факт наявності надлишку бензину А-80 у кількості 763 літр на суму 5 951,40 грн. на день перевірки підтверджено шляхом порівняння даних замірів пального у резервуарах з даними Х-денного звіту, роздрукованого за 30.03.2011 року, та змінного звіту АЗС ф. 17-НП за 30.03.2011 року. Вважають позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просили в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 30.03.2011 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку автозаправної станції (с. Старі Кути, Косівський район, Івано-Франківська область), що належить Малому підприємству "Евріка".
За результатами перевірки складено акт (довідку) за № 908009 від 08.04.2011 року, в якому зафіксовані факти порушення позивачем вимог пунктів 9, 10, 12, 13 статті 3, статтю 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО у розмірі 0,72 грн.; не виконання щоденного друку фіскального звітного чека, але не пізніш, ніж через 24 години після початку роботи; не зберігання контрольних стрічок протягом трьох років та порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пунктів 1, 4, 5 статті 17, статті 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000082302 від 22.04.2011 року, згідно якого позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 36 379,80 грн.
За результатами розгляду поданої Малим підприємством "Евріка" скарги на податкове повідомлення-рішення за № 0000082302 від 22.04.2011 року, Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області скасовано останнє у частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 17 676,00 грн., у іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Зокрема, Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення у частині застосованої до скаржника штрафної (фінансової) санкції за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(по факту нестачі пального на належній позивачу автозаправній станції, зокрема, А-95 у кількості 285 літр на суму 2 793,00 грн., бензину А-92 у кількості 300 літр на суму 2 760,00 грн. та дизпалива у кількості110 літр на суму 990,00 грн. на загальну суму 6 543,00 грн.) у розмірі 13 086,00 грн. (2*6 543,00 грн.), а також у частині застосованої до скаржника штрафної (фінансової) санкції за порушення вимог пункту 10 статті 3 цього Закону (за не забезпечення збереження контрольних стрічок протягом трьох років за 04.12.2010 року, 05.12.2010 року, 11.12.2010 року, 12.12.2010 року, 19.12.2010 року, 20.12.2010 року, 25.12.2010 року, 26.12.2010 року, 05.01.2011 року, 06.01.2011 року, 16.01.2011 року, 17.01.2011 року, 22.01.2011 року, 23.01.2011 року, 31.01.2011 року, 01.02.2011 року, 02.02.2011 року, 03.02.2011 року, 05.02.2011 року, 06.02.2011 року, 07.02.2011 року, 06.03.2011 року, 07.03.2011 року 11.03.2011 року, 12.03.2011 року, 13.03.2011 року, 14.03.2011 року –27 днів) у розмірі 4 590,00 грн. (27*170,00 грн.).
Щодо правомірності застосування штрафних санкцій за порушення вимог пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 3 даного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.
У пункті 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199, зміну визначено як період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до названих Вимог), зазначено, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.
З акту перевірки вбачається, що працівниками автозаправної станції, належної Малому підприємству "Евріка", фіскальні звітні чеки були роздруковані більш, ніж через 24 години після роздрукування попереднього Z-звіту, а саме:
Z - звіт № 4803 за 09.10.2010 року роздруковано о 07:06 год., а Z-звіт № 4804 за 10.10.2010 року –о 07:12 год.; Z-звіт № 4908 за 04.12.2010 року роздруковано о 07:35 год., а Z-звіт № 4909 за 05.12.2010 року –о 07:52 год.;Z- звіт № 4920 за 11.12.2010 року роздруковано о 07:29 год., а Z-звіт № 4921 за 12.12.2010 року –о 07:35 год.; Z-звіт № 4934 за 19.12.2010 року роздруковано о 07:36 год., а Z-звіт № 4935 за 20.12.2010 року –о 07:51 год.;Z- звіт № 4944 за 25.12.2010 року роздруковано о 07:23 год., а Z-звіт № 4945 за 26.12.2010 року –о 07:53 год.; Z-звіт № 4960 за 05.01.2011 року роздруковано о 07:29 год., а Z-звіт № 4961 за 06.01.2011 року –о 07:36 год.;Z-звіт № 4962 за 07.01.2011 року роздруковано о 08:03 год., Z-звіт № 4976 за 16.01.2011 року роздруковано о 07:30 год., а Z-звіт № 4977 за 17.01.2011 року роздруковано о 07:56 год.;Z-звіт № 4984 за 22.01.2011 року роздруковано о 07:48 год., а Z-звіт № 4985 за 23.01.2011 року - о 07:56 год.; Z-звіт № 4998 за 31.01.2011 року роздруковано о 07:43 год., а Z-звіт № 4999 за 01.02.2011 року о 08:01 год.;Z-звіт № 5000 за 02.02.2011 року роздруковано о 07:53 год., а Z-звіт № 5001 за 03.02.2011 року - о 08:02 год.; Z-звіт № 5003 за 05.02.2011 року роздруковано о 07:48 год., а Z-звіт № 5004 за 06.02.2011 року –о 08.:02 год.; Z-звіт № 5005 за 07.02.2011 року роздруковано о 08:04 год., а Z-звіт № 5006 за 08.02.2011 року –о 08:07 год.; Z-звіт № 5050 за 06.03.2011 року роздруковано о 07:35 год., а Z-звіт № 5051 за 07.03.2011 року –08:06 год.; Z-звіт № 5057 за 11.03.2011 року роздруковано о 07:41 год., а Z-звіт № 5058 за 12.03.2011 року –о 07:45 год.; Z-звіт № 5059 за 13.03.2011 року роздруковано о 07:54 год., а Z-звіт № 5060 за 14.03.2011 року –о 07:56 год.; Z-звіт № 5085 за 29.03.2011 року роздруковано о 07:33 год., а Z-звіт № 5086 за 30.03.2011 року –о 07:41 год.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі акту перевірки та керуючись вимогами пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” Державною податковою інспекцією в Косівському районі згідно податкового повідомлення-рішення № 0000082302 від 22.04.2011 року правомірно застосовано до позивача фінансову санкцію за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку у розмірі 6 460,00 грн.
При цьому суд не приймає до уваги посилання представників позивача з приводу того, що позивачем не порушено вимоги пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», так як автозаправна станція, належна Малому підприємству "Евріка", працює цілодобово, робоча зміна триває 24 год. - з 08:30 год. до 08:30 год. і фіскальні звітні чеки роздруковані до 08:30 год., оскільки технічне поняття «зміна РРО» ніяк не пов'язане з режимом роботи підприємства, адже цілодобова робота підприємства може бути організована із застосуванням 2- або 3-змінної роботи персоналу протягом однієї «зміни РРО».
Щодо правомірності застосування штрафних санкцій за порушення вимог пункту 10 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторі розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.
Статтею 2 Закону встановлено, що контрольна стрічка - документ, надрукований або створений в електронній формі реєстратором розрахункових операцій, який
містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів, а для документів в електронній формі додатково фіскальні звітні чеки.
З акту перевірки від 08.04.2011 року з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області про результати розгляду скарги від 25.06.2011 року № 1513/10/25-019/163/423 вбачається, що посадовими особами Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області зафіксовано факт не забезпечення збереження позивачем контрольних стрічок протягом трьох років, зокрема, відповідальними особами позивача не було представлено контрольні стрічки за 07.01.2011 року та за 08.02.2011 року.
В судовому засіданні представники позивача не представили суду контрольні стрічки за 07.01.2011 року та за 08.02.2011 року, та не заперечили факт не забезпечення збереження Малим підприємством "Евріка" контрольних стрічок протягом трьох років за вказаних два дні, а тому дана обставина у відповідності до частини 3 статті 72 КАС України доказування не потребує.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Державною податковою інспекцією в Косівському районі згідно податкового повідомлення-рішення № 0000082302 від 22.04.2011 року правомірно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію за не забезпечення збереження контрольних стрічок протягом трьох років за 07.01.2011 року та за 08.02.2011 року у розмірі 340,00 грн. (2*170).
Щодо правомірності застосування штрафних санкцій за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суд зазначає наступне.
Пунктом 12 статті 3 даного Закону встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язанні вести у порядку, встановленому законодавством облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів.
Порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку товарної нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою, наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзвязку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 року № 281/171
578/155, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за № 805/15496.
Підпунктом 4.2.5.1 пункту 4.2 даної Інструкції встановлено, що для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливороздавальні колонки і оливороздавальні колонки, що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози.
У відповідності до вимог підпункту 4.2.5.3 пункту 4.2 об'єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування паливороздавальними і оливороздавальними колонками.
Згідно підпункту 10.3.1.2 пункту 10.3 Інструкції паливно-роздавальні колонки мають забезпечувати індикацію ціни нафтопродукту, кількості та загальної вартості виданої дози нафтопродукту.
10.3.1.1 Розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1315.
10.3.1.3 Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.
10.4.1 На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.
16.1 Матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
З акту перевірки вбачається, що під час проведення замірів у резервуарах фактичні залишки бензину А-80 становили 5 822 літр.
Згідно пред’явленого оператором ОСОБА_1 змінного звіту ф. №17-НП за 30.03.2011 року залишок бензину А-80 на початок зміни становив 5 119 літр, згідно Х-денного звіту, роздрукованого за 30.03.2011 року, відпущено 60 літр. Залишок бензину А-80 на час проведення замірів (12:39 год. 30.03.2011 року) становив 5 059 літр.
Таким чином, надлишок бензину А-80 на час проведення фактичної перевірки становив 763 літр за ціною 7,8 грн. на суму 5 951,40 грн.
Підпунктом 4.2.5.6 пункту 4.2 обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливороздавальних колонок і оливороздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1% від об'єму відпущених пального або олив.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем на підставі акту перевірки від 08.04.2011 року, у відповідності до вимог статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» згідно податкового повідомлення-рішення № 0000082302 від 22.04.2011 року правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 11 9024,80 грн. (5 951,40 грн.*2).
При цьому суд не приймає до уваги посилання представників позивача з приводу того, що надлишок бензину А-80 виник через те, що відповідальною особою АЗС, належної Малому підприємству "Евріка", помилково не внесено всю кількість бензину (замість 4 920 літр внесено 3 920 літр), яка знаходилася на зберіганні даної АЗС, оскільки суду не подано належних доказів, які б підтверджувала вказану інформацію.
Щодо правомірності застосування штрафних санкцій за порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суд зазначає наступне.
Пунктом 13 статті 3 даного Закону встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язанні забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 2 даного Закону встановлено, що місце проведення розрахунків –це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо
Згідно з вимогами п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України № 40/10320 від 13.01.2005 року, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній мірі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій ( даних розрахункової книжки).
Як вбачається з акту перевірки, на місці проведення розрахунків - автозаправній станції, належній позивачу, виявлено невідповідність сум готівкових коштів (5 624,00 грн.) сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (5 623,28 грн.) у розмірі 0,72 грн. Дана обставина підтверджується актом опису готівкових коштів, що знаходилися на місці проведення розрахунків автозаправної станції, належної позивачу, та Х-денним звітом, роздрукованим за 30.03.2011 року.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, вчинене вперше - 1 гривня.
Таким чином, відповідачем на підставі акту перевірки від 08.04.2011 року та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 17 цього Закону правомірно згідно податкового повідомлення-рішення № 0000082302 від 22.04.2011 року застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.
Суд не приймає до уваги посилання представників позивача з приводу того, що відповідачем штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0000082302 від 22.04.2011 року застосовані до Малого підприємства "Евріка" протиправно, в порушення вимог пункту 7 підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, з наступних підстав.
Так, представники позивача вважають, що Державною податковою інспекцією у Косівському районі за порушення позивачем вимог пунктів 9, 10, 12, 13 статті 3, статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафні санкції слід було застосувати відповідно до вимог пункту 7 підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, тобто не більше 1 гривні за кожне порушення.
Пунктом 7 підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Згідно пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщенням товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
З системного аналізу даної норми вбачається, що Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не входить до системи податкового законодавства України.
При цьому суд зазначає, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а не Податковим кодексом України. Даним Законом передбачена і відповідальність за порушення його вимог, тоді як Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів (пункт 1.1 статті 1).
За таких обставин, суд зазначає, що правові підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 7 підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, за порушення позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 12.09.2011 року.