30.08.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/3124/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніна О.С. < Текст >
при секретаріГрунт Ю.В.
за участю:
від позивача – Стригунова Г.І.
від відповідача – Бруснік Т.Г.
за участю прокурора - Денисенко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №2а/0470/4134/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвибух»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2011 року ТОВ «Укрбурвибух»звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу в місті Кривому Розі та просить:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу в м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 16.03.2011 №0000230710, яким, на підставі акту перевірки №26/08-07-124/1/30349675 від 02.03.2011 р. збільшено суму грошового зобов’язання ТОВ «Укрбурвибух»за платежем податок на прибуток підприємств на суму 1 616 528 грн. 76 коп., в тому числі за основним платежем на 1 293 223,01 грн. та за штрафними санкціями на 323 305,75 грн;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу в м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 16.03.2011р. №0000240710, яким, на підставі акту перевірки №26/08-07-124/1/30949675 від 02.03.2011р.,збільшено суму грошового зобов’язання ТОВ "Укрбурвибух" за платежем податок на додану вартість на 1 370 435 грн. 84 коп., в тому числі за основним платежем на 1 096 348,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 274 087,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрбурвибух»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Гранд Технолоджі»(ЄДРПОУ 35140599) та ТОВ «Постал»(ЄДРПОУ 35572717) було складено акт перевірки №26/08-07-124/1/30349675 від 02.03.2011 р., на підставі якого відповідачем 16 березня 2011 року були прийняті повідомлення-рішення №0000230710, яким збільшено позивачу суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 1 616 528 грн. 76 коп. та №0000240710, яким збільшено позивачу суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 370 435 грн. 84 коп. за порушення п.5.1; п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5; п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1; п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого позивачем занижено об’єкт оподаткування податком на прибуток на 5 172 892 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за період, який перевірявся, на загальну суму 1 293 223,01 грн. та за порушення п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за період, який перевірявся, на суму 1 096 348,67 грн. за господарськими операціями, які здійснювались ТОВ «Укрбурвибух» з ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал», оскільки: зазначені юридичні особи перебуваючи на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва за місцем реєстрації не знаходяться; згідно бази даних АІС "Податки" рахуються, як не встановлене місцезнаходження; директору ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал»15.12.2008 р. пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст..ст.205. 212 Кримінаного кодексу України; фінансово-господарська діяльність зазначених підприємств здійснюється поза межами правого поля, що свідчить про не набуття ними цивільної дієздатності і тому договори з їх контрагентами є фіктивними правочинами. Однак, відповідачем протиправно збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток та грошового зобов’язання з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями всупереч податкового законодавства, оскільки факти порушень, які викладені в акті перевірки щодо контрагентів позивача немають правових наслідків для ТОВ «Укрбурвибух», так як зазначені обставини виникли після здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал», на дату здійснення операцій останні були зареєстровані платниками податку на додану вартість і по теперішній час, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців їх діяльність не припинена. Отже, дані податкові повідомлення-рішення являються протиправними і підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнав. Відповідач письмово виклав свої заперечення та суду пояснив, що спірні податкові повідомлення-рішення були винесені цілком обґрунтовано, оскільки за даними, які отримані від ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал»за юридичними адресами не знаходяться, останні звіти були надані до ДПІ у Печерському районі за вересень 2008 року, крім того відносно директора ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал»ОСОБА_6 порушена кримінальна справа за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.205, 212 КК України та 15.12.2008 р. пред’явлено обвинувачення за цими статтями станом на 04.02.2011 р. матеріали кримінальної справи направлені до Шевченківського районного суду м. Києва і тому фінансово-господарська діяльність ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал»здійснюється поза межами правого поля, фінансово-господарські відносини зазначених підприємств із їх контрагентами є фіктивними правочинами і відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України є безумовною підставою для визнання таких правочинів недійсними. Крім того, відповідач, з посилання на ст.ст.203, 215, 228 ЦК України доводить, що правочини, укладені між ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал»із підприємствами-постачальниками, є нікчемними і тому в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані із їх недійсністю. Таким чином, у зв’язку із не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал» відсутні об’єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів, робіт (послуг) підприємствам-покупцям в т.ч. позивачу, і тому ТОВ «Укрбурвибух»було завищено валові витрати та податковий кредит з ПДВ на вартість товарів, виконаних робіт відображених у податковому обліку на підставі отриманих від ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал»первинних документів та відповідних договорів, які є нікчемними в силу закону.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 03.02.2011 р. по 23.02.2011 року Спеціалізованою ДПІ у м. Кривому Розі була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укрбурвибух»з питань дотримання вимог чинного податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р. по взаємовідносинам ТОВ «Гранд Технолоджі»(код за ЄДРПОУ 35140599) та ТОВ «Постал»(код за ЄДРПОУ 35572717).
За результатами перевірки було складено акт перевірки від 02.03.2011 р. №26/08-07-124/1/30349675 та прийняті: податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2011 р. №0000230710, яким збільшено суму грошового зобов’язання ТОВ «Укрбурвибух»за платежем податок на прибуток підприємств на суму 1 616 528 грн. 76 коп., в тому числі за основним платежем на 1 293 223,01 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 323 305,75 грн. та податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2011 р. №0000240710, яким збільшено суму грошового зобов’язання ТОВ «Укрбурвибух»за платежем податок на додану вартість на 1 370 435 грн. 84 коп., в тому числі за основним платежем на 1 096 348,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 274 087,17 грн.
З акту перевірки вбачається, що документальною перевіркою були встановлені порушення позивачем п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим завищено податковий кредит з ПДВ на суму 1 096 348,67 грн., в тому числі за травень 2008р. –93 384,00 грн; за червень 2008р. –251 054,67 грн., за липень 2008р. –297 920,00 грн.; за серпень 2008р. –275 940,00 грн. за вересень 2008р. –178 050,00 грн. та порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чим занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток на 5 172 892 грн. у тому числі за: ІІ квартал 2008р. (декларація за півріччя) - 1 301 360 грн.; ІІІ квартал 2008р. (декларація за 9 місяців) –3 784 800,00 грн.; ІV квартал 2008р. (декларація за рік) –23 735 грн.; І квартал 2009р. (декларація за квартал) –22 311 грн.; ІІ квартал 2009р. (декларація за півріччя) –20 972 грн.; ІІІ квартал (декларація за 9 місяців) –19 714,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 293 223,01 грн., в тому числі у: ІІ кварталі 2008р. (декларація за півріччя) на 325 340,00 грн., ІІІ квартал 2008р. (декларація за 9 місяців) на 946 200,00 грн., ІV квартал 2008р. (декларація за рік) на 5933,75 грн., І квартал 2009р. на 5577,73 грн., ІІ квартал 2009р. (декларація за півріччя) на 5 243,06 грн., ІІІ квартал 2009р. (декларація за 9 місяців) на 4 928,48 грн.
Вказані порушення відповідач обґрунтовував тим, що ТОВ «Укрбурвибух»було протиправно віднесено до валових витрат та податкового кредиту у період травень-серпень 2008р. вартість отриманих від ТОВ «Гранд-Технолоджі»ТМЦ згідно укладеного з ним договору №05-05/08 від 05.05.2008р. на суму 4 170 660,00 грн. та нарахованого на неї ПДВ 834 132,00; протиправно збільшено вартість основних фондів у червні 2008 року на 420 833,33 грн. вартості виконаних ТОВ «Гранд Технолоджі»робіт по ремонту бурової установки за договором №02-06/08 від 02.06.2008р. і зменшено об’єкт оподаткування на суму 111 982,00 грн. амортизаційних відрахувань і віднесено до податкового кредиту 84 166,67 грн. ПДВ, нарахованого виконавцем на вартість ремонтних робіт; протиправно віднесено до валових витрат і податкового кредиту вартість отриманих від ТОВ «Постал»у вересні 2008 року товарів згідно договору №01-09/08 від 01.09.2008р. (специфікація №1) на суму 890 250,00 грн. та нарахованого на неї ПДВ 178 050,00 грн.
Як зазначено в акті перевірки, відповідач не визнає віднесення позивачем до валових витрат і податкового кредиту зазначених сум, тому що ТОВ «Гранд Технолоджі», перебуваючи на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м.Києва з 11.06.2007р. станом на 19.10.2009 року не звітує, останній звіт було ним подано до ДПІ за вересень 2008 року, за юридичною адресою 01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, 5 не знаходиться і згідно баз даних АІС "Податки" рахується, як невстановлене місцезнаходження. ТОВ «Постал», перебуваючи на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 30.11.2007 року станом на 15.09.2010р. не звітує, останній звіт було ним надано до ДПІ за вересень 2008 року. за юридичною адресою 01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, б.13 не знаходиться і згідно баз даних АІС «Податки»рахується, як не встановлене місцезнаходження. Директору ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал»ОСОБА_6 15.12.2008 року пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 205, 212 Кримінального кодексу України, а з 09.12.2008 року щодо нього обрано запобіжний захід –взяття під варту. Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Гранд Технолоджі», ТОВ «Постал»здійснюється поза межами правового поля, що свідчить про не набуття ними цивільної дієздатності і тому договори з їх контрагентами є фіктивними правочинами. В ході аналізу податкової звітності ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал», встановлена відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства і встановлено, що на цих підприємствах працювало по одній особі, а тому зазначені підприємства не могли здійснювати поставку ТМЦ і здійснювати ремонтні роботи, які отримали від них ТОВ «Укрбурвибух».
Таким чином, відповідачем був зроблений висновок, що в ході перевірки встановлена відсутність поставок товарів та виконання ремонтних робіт, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків і зазначені договори відповідно до ст.ст.203, 215, 228, 234 ЦК України є нікчемними і в силу ст.216 ЦК України, не створюють юридичних наслідків.
Крім того, Спеціалізована ДПІ у м. Кривому Розі не визнала віднесення до валових витрат та податкового кредиту вартість отриманих позивачем товарів та нарахованого постачальниками ПДВ, тому що видаткові накладні, за якими передавались ТМЦ від ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал»не містять даних про посаду і прізвище, ім'я, по-батькові осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а тому, такі документи ТОВ «Укрбурвибух»не може використовувати при складанні податкової звітності з податку на прибуток. На отримання від ТОВ «Постал»ТМЦ ТОВ «Укрбурвибух»видало довіреність на перевізника ОСОБА_7, який не являється працівником ТОВ «Укрбурвибух», тому видача йому довіреності на отримання ТМЦ є порушенням п.4 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджених наказом Міністерства фінансів від 16.05.1996р. №99. На отримання ТМЦ від ТОВ «Гранд Технолоджі»виписано довіреність на начальника геологорозвідувальної партії ТОВ «Укрбурвибух»№43 віл 26.06.2008р. ОСОБА_8, однак підписи ОСОБА_8 у журналі отриманих довіреностей та накладній №РН від 26.06.2008р. йому не належать, за результатами проведеної експертизи у кримінальній справі №70/107-08 на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ СДПІ ГМК м. Кривого Рогу Лозовського С.І. від 14.07.2009р.
Проте, суд не може погодитись з такими твердженнями Спеціалізованої ДПІ у м. Кривому Розі з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України вiд 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування», ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування.
До спірних правовідносин належить застосовувати норми Закону про прибуток та Закону про ПДВ, якими безпосередньо визначено механізм справляння податку на прибуток та податку на додану вартість.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону про прибуток, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону про прибуток, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті
Приписами п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 вказаного Закону, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення, або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону про прибуток, амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та амортизаційних активів для власного виробничого використання; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб; проведення всіх видів ремонту, реконструкції та інших видів поліпшення основних фондів.
Згідно до п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону про прибуток, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації.
Нормами п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону про прибуток, передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка подія, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податків на оплату товарів (робіт, послуг); або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
За змістом тип.5.3.9. п.5.9. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно ч.2 ст.9 цього Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа )форми), вид форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту; платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором.
Згідно пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу). Пункт 7.5 зазначеного Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з таких подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У пп. 7.4.5 вищезгаданого Закону України зазначається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З акту перевірки та наданих письмових доказів вбачається, що господарські операції по придбанню позивачем у ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал»промислового обладнання, здійснювалось на підставі договорів №05-05/08 від 05.05.2008р. та №01-09/08 від 01.09.2008р., а ремонтні роботи бурової установки здійснювались за договором №02-06/08 від 02.06.2008р., укладеного позивачем з ТОВ «Гранд Технолоджі».
Отже, факт здійснення господарський операцій з придбання товарів підтверджується: товарними накладними, що засвідчують факт здачі-прийомки товару та містять підписи та відбиток печаток продавця і підписи покупця; рахунками, виставленими продавцем для оплати поставленого товару; податковими накладними, які відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, придбаний товар обліковано в бухгалтерському обліку ТОВ «Укрбурвибух»по рахунку 201 «Сировина та матеріали (головний склад)»; за придбаний товар ТОВ «Укрбурвибух»частково перерахувало на рахунки продавців грошові кошти та видало прості векселі, що підтверджується банківськими виписками, актом прийому-передачі векселів та відповідними проводками в бухгалтерському облік; отримані від продавців податкові накладні відображено в реєстрах отриманих податкових накладних у травні-вересні 2008 року.
Факт здійснення господарської операції по ремонту бурової установки підтверджується: актом ремонту бурової установки, що засвідчують факт здачі-прийомки виконаних ремонтних робіт та містять підписи та відтиски печаток замовника та виконавця; рахунком виставленим виконавцем для оплати виконаних робіт; податковою накладною, яка відповідає вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ; на суму ремонту збільшено вартість основного засобу, що підтверджується відповідними бухгалтерськими проводками; отримана від виконавця робіт податкова накладна відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за червень 2008 року; при ремонті бурової установки, були використані матеріали ТОВ «Укрбурвибух», що підтверджується накладною, актом списання та відповідними бухгалтерськими проводками.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач виконав всі вимоги зазначених законів і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку, відобразив у деклараціях з податку на прибуток підприємств валові витрати на суму вартості отриманого товару, зменшив об’єкт оподаткування на суму амортизаційних відрахувань основних засобів з урахуванням збільшеної вартості бурової установки на суму виконаних ремонтних робіт і правомірно на підставі отриманих податкових накладних в деклараціях з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ, нарахованих ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал».
Висновки відповідача про те, що ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал»не поставляли позивачу ТМЦ і не виконували ремонтні роботи бурової установки спростовується письмовими доказами, наявними у справі.
Так, згідно довідки Спеціалізованої ДПІ у м. Кривому Розі від 18.06.2009р. №99/08-07-124/1/30949675 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрбурвибух»(код ЄДРПОУ 30949675 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) при виконання договорів №05-05/080 від 05.05.2008р. та №02-06/08 від 02.06.208р. з ТОВ «Гранд-Технолоджі»(код ЄДРПОУ 35140599), №01-09/08 від 01.09.08 з ТОВ «Постал»(код ЄДРПОУ 35572717) за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р. позивач в перевіряємому періоді здійснювало технологічні роботи по супроводженню процесу буріння вибухових свердловин на кар’єрах ВАТ «Північний ГЗК», ВАТ «Центральний ГЗК», ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», ВАТ «Південний ГЗК». На балансі підприємства є в наявності три бурові установки: гідравлічне бурове устаткування LF-90 виробництва Longyear Gmbh»(Германія), гідравлічне устаткування алмазного буріння LF-70 виробництва Longyear Gmbh»(Германія), гідравлічне бурове устаткування УКБ-4СА. Придбані ТМЦ для подальшого використання в господарській діяльності оприбутковуються на головному складі підприємства та на підставі вимоги та накладної на внутрішнє переміщення передаються на дільниці зазначених гірничо-збагачувальних підприємств і за даними бухгалтерського обліку рух ТМЦ за перевіряємий період відображений і обігово-сальдових відомостях по рахунку 20 «Сировина та матеріали»(додаток 2). В додатку до зазначеної Довідки відображено бухгалтерські проводки з оприбуткування ТМЦ, отриманих позивачем від ТОВ «Постал»та ТОВ «Гранд Технолоджі»та його використання.
Крім того, використання ТМЦ, отриманих позивачем від ТОВ «Гранд Технолоджі»та ТОВ «Постал»підтверджується наданими у справу договорами, які укладені позивачем з гірничо-збагачувальними комбінатами, згідно яких ТОВ «Укрбурвибух»здійснювало комплекс технологічних і технічних робіт по супроводженню процесу буріння свердловин; актами прийому-здачі виконаних робіт; актами списання на ці роботи ТМЦ, в т.ч. отриманих від ТОВ «Гранд Технолоджі»та ТОВ «Постал»; рахунками та податковими накладними, які відображені в реєстрах виданих податкових накладних.
Також, суд не погоджується з висновками відповідача про те, що у ТОВ «Гранд Технолоджі»і ТОВ «Постал»відсутній об’єкт оподаткування з продажу товарів, робіт ТОВ «Укрбурвибух», а тому позивач не мав права відносити до валових витрат та податкового кредиту вартість отриманих ТМЦ і нарахованого ПДВ, оскільки відповідно до вищевказаної Довідки Спеціалізованої ДПІ у м. Кривому Розі (стор.24), при перевірці Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, а саме: ТОВ «Укрбурвибух»з ТОВ «Постал» та ТОВ «Гранд Технолоджі»на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень-жовтень 2008 року відхилень не встановлено.
Також не заслуговують на увагу доводи відповідача про неможливість віднесення позивачем до валових витрат вартості отриманих товарів на підставі п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 у зв’язку з тим, що товарні накладні не містять даних про посаду і П.І.Б. осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій та у зв’язку з тим, що позивачем порушено порядок видачі довіреностей на отримання ТМЦ.
Так, предметом даної справи є рішення Спеціалізованої ДПІ у м. Кривому Розі, тобто, зазначені акти мають юридичні наслідки. З податкового повідомлення-рішення №0000230710 не вбачається, що керівник Спеціалізованої ДПІ збільшив суму грошового зобов’язання ТОВ «Укрбурвибух» у зв’язку із порушенням позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».
Крім того, норма п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачає як підставу для невключення до складу валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, що унеможливлює віднесення до складу валових витрат підприємства. нереальних сум, непідтверджених документально. Правила ведення податкового обліку не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку (обов'язковими для віднесення певних витрат до складу валових витрат).
Зміст акту перевірки свідчить про те, що висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат та заниження податку на додану вартість ґрунтується на висновках про нікчемність угод ТОВ «Гранд Технолоджі»та ТОВ «Постал»з їх контрагентами - постачальниками та з контрагентами покупцями, в т.ч. з позивачем.
З цього приводу суд зазначає, що у відповідності зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Угоди, які укладені між ТОВ «Укрбурвибух»з вищевказаними контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. До того ж, матеріалами справи підтверджено і виконання сторонами вказаних угод.
Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу —землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Отже, договори купівлі-продажу та на виконання послуг не віднесені до переліку тих правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, тобто такі, що порушують публічний порядок.
Крім того, у ході розгляду справи відповідачем не доведено, а судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст угод, укладених та вчинених між ТОВ «Укрбуривибух»з ТОВ «Гранд-Технолоджі»та ТОВ «Постал»не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов’язків і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків чи одержання податкової вигоди господарськими результатами виконання зазначених угод.
Тобто, договори купівлі-продажу товарів та договору про ремонтні роботи укладених між ТОВ «Укрбурвибух»та ТОВ «Гранд Технолоджі»та між ТОВ «Укрбурвибух»та ТОВ «Постал»не є такими, що суперечать інтересам держави та суспільства; на час їх укладення та виконання сторони були належним, чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи подачі звітності до податкових органів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього і не є підставою для висновку про нікчемність укладених угод чи порушення такими угодами публічного порядку.
Також, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угод і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети, тому наявність умислу у сторін при укладанні угод означає, що сторона або сторони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладених угод, яка суперечить меті діяльності суб'єкта господарювання та Інтересам держави і суспільства.
Умисел юридичної особи визначається: як умисел посадової (іншої фізичної особи), що підписала договір від імені юридичної особи, та мала на це відповідні повноваження. За відсутністю таких повноважень, може існувати умисел конкретної фізичної особи, яка неправомірно діяла від імені юридичної особи як орган її управління, та прагнула настання відповідних наслідків. Така особа в межах вчинення договорів між ТОВ «Укрбурвибух»з ТОВ «Гранд Технолоджі»та ТОВ «Постал»податковим органом у встановленому законом порядку не встановлена. Відповідачем не надано рішення або вироку суду, в яких було б встановлено умисел конкретних фізичних осіб, що укладали угоди від імені вказаних юридичних осіб з метою суперечною інтересам держави та суспільства.
Посилання податкового органу з цього приводу на матеріали кримінальної справи та пред’явлення ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.205, 212 КК України не може в достатній мірі свідчити про умисел щодо вчинення неправомірних дій від імені юридичної особи і цей умисел мав місце саме на укладання угод із ТОВ «Укрбурвибух».
Крім того, вироку суду про визнання вини посадових осіб позивача та встановлення умислу посадової особи (іншої фізичної особи), що підписала договір від імені юридичної особи суду надано не було.
Згідно з ч.4 ст.72 КАС України, лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях. чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
За відсутності доказів того, що укладаючи угоди, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства, відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили, що підтверджував би отримання податкової вигоди чи факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами підприємств слід дійти до висновку про те, що твердження відповідача помилково ґрунтуються на обставинах, які не мають правового значення для справи.
Також, суд погоджується з доводами ТОВ «Укрбурвибух»про обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та віднесених сум до складу валових витрат, які не визнала податкова інспекція, оскільки що на момент здійснення господарських операцій і по теперішній час ТОВ «Гранд Технолоджі»та ТОВ «Постал»знаходяться в Єдиному державному реєстрі. За таких обставин покупець не несе відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.
Згідно ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки документи, що підтверджують вчинення господарських операцій між ТОВ «Укрбурвибух»з ТОВ «Гранд Технолоджі»та ТОВ «Постал» за період травень 2008р.- вересень 2008р. були оформленні у відповідності до вимог законодавства, продавці знаходилися в державному реєстрі на час здійснення операцій, були зареєстровані платниками ПДВ, товари, виконані роботи використовувались в господарській діяльності позивача і приймали участь у формуванні доходів позивача, а отже відповідач безпідставно зробив висновок про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість у зв’язку з чим незаконно виніс податкові повідомлення-рішення від 16.03.2011р. №0000230710 та №0000240710.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, відповідачем не було доведено суду правомірності прийняття своїх рішень, а тому вони підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбурвибух» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу в місті Кривому Розі про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровській області від 16.03.2011р. №0000230710, яким, на підставі акту перевірки №26/08-07-124/1/30949675 від 02.03.2011р., збільшено суму грошового зобов’язання ТОВ «Укрбурвибух» за платежем податок на прибуток підприємств на суму 1 616 528 грн. 76 коп., в тому числі за основним платежем на 1 293 223,01 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 323 305,75 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровській області від 16.03.2011р. №0000240710, яким, на підставі акту перевірки №26/08-07-124/1/30949675 від 02.03.2011р., збільшено суму грошового зобов’язання ТОВ «Укрбурвибух» за платежем податок на додану вартість на 1 370 435 грн. 84 коп., в тому числі за основним платежем на 1 096 348,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 274 087,17 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбурвибух» судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову у повному обсязі складено 22.08.2011 р.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >О.С. Луніна
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >