31.08.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/3807/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніна О.С. < Текст >
при секретаріГрунт Ю.В.
за участю:
представника позивача Кравченка А.В.
представника відповідача Жирова А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 року Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та просила:
- стягнути з відповідача в дохід держави 468044,07 грн. –суму коштів, яка дорівнює вартості придбання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»жмиха соняшника.
В обґрунтування позову зазначено, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань підтвердження взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року складено акт №4/17/2-3022612674 від 21.01.2011 року, яким встановлено завищення задекларованого відповідачем податкового кредиту на суму ПДВ 78007,00 грн., який формувався за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс». Крім того, позивач вважає, що правочини укладені з контрагентами є нікчемними, а тому відсутні як база, так і об’єкт оподаткування податком на додану вартість.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення в яких посилався на те, що на час здійснення господарських операцій Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»було зареєстроване і як суб’єкт господарювання, і як платник ПДВ. Правочини вчинені між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»вчинені відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Крім того, згідно ст..204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, про що позивачем доказів не надано.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив в задоволені позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78. ст. 78 Податкового кодексу України та на виконання постанови слідчого СГ ПМ ДПА України - в.о. начальника СВ ПМ ДПІ у Бабушкінському районі м.Днтропетровська майора податкової міліції Білова Р.О. від 04.01.2011 р. по кримінальній справі № 08-3846, відповідно до направлення від 10.01.2011 року №2 виданого Західно-Донбаською ОДПІ, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Західно-Донбаської ОДПІ Кальмус Оленою Іванівною проведена позапланова виїзна документальна перевірка суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань підтвердження взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальність ''Оптдевайс" за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010 року.
Перевіркою встановлено завищення задекларованого відповідачем податкового кредиту на суму ПДВ 78007,00 грн., який формувався за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс». Крім того, позивач вважає, що правочини укладені з контрагентами є нікчемними, а тому відсутні як база, так і об’єкт оподаткування податком на додану вартість.
За результатом перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 складено акт від 21.01.2011 року №4/17/2-3022612674.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем станом на дату розгляду справи, податкове повідомлення-рішення не приймалося.
Відповідно до п. 1.3 розділу І Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
В зазначеному пункті Порядку мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки, а не рішення.
Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов’язків платника податків, не містить обов’язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.
Крім того, п. 14.1.157 ст.14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Пунктом 58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.2.1 розділу ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Таким чином, позивач звернувся з неналежним способом захисту своїх прав та інтересів, а саме щодо стягнення суми на підставі акту перевірки.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволені позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити Західно-Донбаській об’єднаній державній податковій інспекції в задоволенні його позову до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - у повному обсязі.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений 02 серпня 2011р.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >О.С. Луніна
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >