05.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/7082/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніна О.С. < Текст >
при секретаріГрунт Ю.В.
за участю:
представника позивача Дробот Є.С.
представника відповідача Кравченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2а/0470/7082/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТА АЛЬЯНС»до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області, яким просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області від 01 червня 2011 року №0000342341.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Віста Альянс»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Сталь-Прес»за листопад, грудень 2010 року відповідачем був складений Акт перевірки № 274-23/1-37172622 від 11 травня 2011 року. Після чого, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 червня 2011 року № 0000342341, яким було збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Віста Альянс»з податку на додану вартість на суму 333 680,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було прийняте відповідачем згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, на підставі Акту перевірки №274-23/1-37172622 від 11 травня 2011 року, яким встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1 та ч.2 ст.215, ст.216, ст.662, ст.655 та ст.656 Цивільного кодексу України; п.1.3 ст. 1, п.6.4 ст.6, п.п.7.2.1, 7.2.3 та 7.2.4 п.7.2, п.7.3; п.п.7.4.5 п.7.4; п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». ТОВ «Віста Альянс»вважає податкове повідомлення-рішення від 01 червня 2011 року № 0000342341 безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що жодний правочин, що був вчинений ТОВ «Віста Альянс», в тому числі укладений між позивачем та ТОВ «Сталь-Прес»договір № ДГ-0215/01 від 01 листопада 2011 року, судом недійсним (нікчемним) не визнавався, а порушення ТОВ «Сталь-Прес»або ТОВ «Синтез»вимог податкового законодавства не може доводити факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Віста Альянс»відповідних вимог чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та викладені в позовній заяві обставини підтвердив.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, позовні вимоги вважає необгрунтованими, посилаючись на те, що в ході перевірки було правильно встановлено порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства, що стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У зв'язку з чим, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача та дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 листопада 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Віста Альянс»(покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сталь-Прес»(постачальник) був укладений договір № ДГ-0215/01, згідно з яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар, у кількості та асортименті, зазначеному в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Постачальник як виконавець також виконує і надає для покупця як замовника оплачувані останнім супутні роботи та послуги, перелік яких встановлюється сторонами у вказаних специфікаціях. Товари, що поставляються по договору № ДГ-0215/01, передаються на умовах франко-склад Покупця. Роботи та послуги по договору виконуються та надаються за місцем, що відповідає вказівкам Постачальника - Виконавця. Дата (строк) поставки товарів, дата (строк) виконання та надання робіт та послуг, вважається дата, вказана в накладних, актах виконаних робіт (наданих послуг). Покупець проводить розрахунок за поставлені в рамках договору товари, роботи та послуги шляхом перерахування безготівкових грошових коштів по факту отримання товарів, робіт та послуг на протязі 90 банківських днів. Згідно з пунктом 11.4 договір № ДГ-0215/01 набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами. Строк дії договору - до 31.12.2011р., але до повного виконання Сторонами власних зобов'язань по цьому договору, в частині взаємних розрахунків - до остаточного розрахунку між Сторонами тощо.
У період з 22 квітня 2011 року по 29 квітня 2011 року Західно - Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією в Дніпропетровській області була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Віста Альянс»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Сталь-Прес»за листопада, грудень 2010 року, за результатами якої відповідач склав Акт перевірки № 274-23/1-37172622 від 11 травня 2011 року.
Зі змісту вказаного акту перевірки вбачається, що підставою для висновку про збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість стало те, що невиїзною документальною перевіркою ТОВ «Сталь-Прес»встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Сталь-Прес»при придбанні та наступному продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України, по ланцюгу, зокрема, з ТОВ «Віста Альянс»по взаємовідносинах за листопад, грудень 2010 року. Крім того, акт перевірки № 274-23/1-37172622 обґрунтовується тим, що позивачем було порушено ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 662, ст. 655 та 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, та положень Закону України «Про податок на додану вартість».
Проте, як встановлено судом під час розгляду справи, відповідачем в акті перевірки не було визначено підстав для висновків про наведені в ньому порушення ТОВ «Віста Альянс», не було визначено у чому полягає суть порушень цивільно-правових та податкових норм, не було визначено які саме правочини та дії ТОВ «Віста Альянс»суперечать ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 662, ст. 655 та 656 Цивільного кодексу України та які правочини та дії в момент їх вчинення суперечили будь-яким іншим вимогам або не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Визначення порушень без посилання на певні обставини, факти, правочини, дії або документи, з якими такі порушення пов'язані, свідчать про безпідставність висновків Західно-Донбаської ОДПІ в акті перевірки № 274-23/1-37172622 від 11 травня 2011 року про такі порушення.
В свою чергу відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, наявність обставин, що вказують на відсутність спрямування правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, є лише підставою розгляду питання компетентним судом для визнання правочину недійсним (тобто вказує на оспорюваність правочину).
У той же час, згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про визнання судом недійсним (нікчемним) правочину, вчиненого позивачем. Вказане свідчить про те, що посилання Західно-Донбаської ОДПІ в акті перевірки № 274-23/1-37172622 від 11 травня 2011 року та в спірному повідомленні-рішенні на недодержання ТОВ «Віста Альянс»в момент вчинення будь-якого правочину вимог цивільного законодавства є неправомірним та помилковим.
У той час позивачем до матеріалів справи були надані підписані між ТОВ «Віста Альянс»і ТОВ «Сталь-прес»специфікації до договору № ДГ-0215/01, якими сторони узгодили кількість, асортимент та вартість товару, який підлягав поставці, узгодили перелік супутніх робіт та послуг, які зобов'язано було виконати ТОВ «Сталь-Прес». На виконання зазначених специфікацій та договору ТОВ «Сталь-Прес»поставило позивачу товар будівельного призначення, а також виконало роботи та надало послуги, що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових та податкових накладних, підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Викладене свідчить про належне виконання сторонами зобов'язань за договором та доводить те, що укладений між позивачем і ТОВ «Сталь-Прес»договір № ДГ-0215/01 від 01 листопада 2010 року спрямований на здійснення поставки товарів, виконання робіт та надання послуг та є таким, що має реальні правові наслідки.
Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Проте, обставини, які б свідчили про нікчемність саме договору № ДГ-0215/01 від 01 листопада 2010 року, у законі не зазначені.
До того ж, податкові органи взагалі не наділені повноваженнями щодо визнання угод недійсними (нікчемними), як зазначено в акті перевірки від 11 травня 2011 року, оскільки правочин є нікчемним лише якщо його недійсність встановлена законом або оспорюваний правочин визнаний судом недійсним. Вищенаведене також свідчить про перевищення контролюючим органом власних повноважень, бо правову оцінку правочинів чи інших дій щодо додержання сторонами ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 662, ст. 655 та 656 ЦК України, у тому числі щодо встановлення факту нікчемності правочину, може надавати виключно суд.
Крім того, відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Жодним законом України на органи податкової служби не покладається повноважень щодо здійснення контролю за додержанням цивільно-правового законодавства України. В зв'язку з чим, будь-які висновки контролюючих податкових органів щодо порушень цивільно-правових норм платниками податків є такими, що здійснюються поза межами їх повноважень та порушують ст.ст. 6, 19 Конституції України та ст.21 Податкового кодексу України.
За таких обставин вказані у акті перевірки № 274-23/1-37172622 від 11 травня 2011 року відомості з інших актів перевірок інших платників податків - ТОВ «Сталь-Прес»та ТОВ «Синтез»не можуть містити жодних оцінок цивільно-правових дій та правочинів ТОВ «Віста Альянс»і не можуть бути використаними відповідачем для оцінки правомірності дій позивача у сфері оподаткування, що доводить повну необґрунтованість висновків Західно-Донбаської ОДПІ про порушення податкового законодавства ТОВ «Віста Альянс»на підставі таких відомостей.
Також, в матеріалах справи міститься копія рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 травня 2011 року у справі № 5005/5275/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віста Альянс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Прес»про визнання договору № ДГ-0215/01 від 01 листопада 2010 року недійсним (нікчемним), яким було відмовлено в задоволенні позову.
Цим судовим рішенням було встановлено, що укладений між ТОВ «Віста Альянс»та ТОВ «Сталь-Прес»договір № ДГ-0215/01 від 01 листопада 2010 року спрямований на здійснення поставки товарів, виконання робіт та надання послуг, виконувався сторонами, тобто, має реальні правові наслідки. Крім того, вказаний договір відповідає іншим вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки його зміст не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Також не вбачається нікчемності спірного договору.
За наведеними обставинами у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 12 травня 2011 року, що набрало законної сили, була надана правова оцінка дійсності договору № ДГ-0215/01 від 01 листопада 2010 року, що свідчить про те, що відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вищевказані обставини щодо дійсності зазначеного договору не доказуються при розгляді цієї справи.
Крім того, з наданих позивачем суду засвідчених належним чином копій документів доданих до позову, а також договорів суборенди та довідок вбачається, що позивач мав усі необхідні ресурси для здійснення ним господарської діяльності, зокрема, на той час на ТОВ «Віста Альянс» працювало одинадцять осіб, позивач орендував складські приміщення тощо.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що під час укладання та виконання договору № ДГ-0215/01 від 01 листопада 2010 року ТОВ «Віста Альянс»і ТОВ «Сталь-Прес» були зареєстровані як платники податку на додану вартість. ТОВ «Сталь-Прес»складало та надавало позивачу податкові накладні, які повністю відповідали вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».
Закон України «Про податок на додану вартість»не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.
Чинне податкове законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.
Таким чином, з урахуванням вимог пункту 1.3 статті 1 та статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.
З викладеного вбачається, що відповідач дійшов до безпідставного висновку, викладеного в акті перевірки, стосовно того, що порушення ТОВ «Сталь-Прес»або ТОВ «Синтез»вимог податкового законодавства може будь-яким чином доводити факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Віста Альянс»відповідних вимог чинного законодавства.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 333 680,00 грн. є неправомірним, а податкове повідомлення -рішення від 01 червня 2011 року № 0000342341 є таким, що суперечить положенням податкового законодавства України та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст.. 94 КАС України.
Так, частиною першою наведеної статі передбачено, що у випадку ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3,40 грн. Таким чином, дана сума підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Віста Альянс».
Керуючись ст.ст.158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТА АЛЬЯНС» до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області № 0000342341 від 01.06.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТА АЛЬЯНС» витрати на сплату судового збору у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову у повному обсязі складено 02.09.2011 р.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >О.С. Луніна
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >