Справа № 2-9/2008р.

         Р і ш е н н я

   Іменем України

11 березня 2008 року

    Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

               головуючої-судді Ткаченко С.Є.

               при секретарі - Пахомовій Н.І.

              з участю адвоката - ОСОБА_3.,

позивача -ОСОБА_1., 

              відповідача - ОСОБА_2.,

         представника органу опіки і піклування- Шаповалова Р.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Чигирині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки і піклування при виконкомі Чигиринської міської ради, про визначення місця проживання дитини

В  С Т А Н О В И В :

         Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що він проживав  з відповідачкою без укладення шлюбу з червня 2002 року по червень 2005 року.

Від спільного проживання вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після припинення сімейних відносин відповідачка забрала сина і виїхала з ним за місцем реєстрації в м.Чигирин. Згоди на зміну місця проживання він не давав.

З моменту народження сина він постійно приймав участь в його догляді, вихованні та матеріально забезпечував сина і відповідачку.

Син від народження має слабке здоров”я, часто хворіє, у зв”язку з чим він неодноразово знаходився на лікарняному по догляду за дитиною.

Відповідачка ж належно не піклується про дитину.

На його спроби бачитись з дитиною, відвідувати його, відповідачка відповідала відмовою, а кошти, які він передавав на утримання сина, використовувала на власні потреби.

У зв”язку з тим, що відповідачка чинила йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, він неодноразово звертався до опікунської ради при виконкомі Чигиринської міської ради з проханням забезпечити йому можливість спілкуватись з його сином та зобов”язати відповідачку не чинити йому у цьому перешкод.

         Згідно рішення опікунської ради від 01.11.2006 року йому відвели для спілкування з дитиною не більше десяти днів на місяць та не більше як чотири дні за один раз. Також в даному рішенні зазначено, що в разі хвороби дитини забирати її не можна і ці дні в наступному місяці не враховувати.

         Однак відповідачка не виконувала рішення опікунської ради, після чого він змушений був звернутися до суду .

Згідно рішення    Чигиринського районного суду від 29.05.2007 року, відповідачку було зобов”язано не чинити йому перешкод у спілкуванні та вихованні сина і виконувати рішення  опікунської ради від 01.11.2006 року.

Після судового засідання 29.05.2007 року він забрав дитину і привіз в м.Черкаси, де виявилось, що син хворий, має високу температуру, у зв”язку з чим його з дитиною помістили на стаціонарне лікування до дитячої міської лікарні.

Відповідно до діагнозу лікаря дитина поступила до лікарні з правобічною бронхопневмонією, тобто на час передачі йому дитини відповідачкою син був небезпечно хворий.

Незважаючи на це, відповідачка 31.05.2007 року, користуючись його короткочасною відсутністю в палаті, відмовилась від лікування і забрала сина без його відома та відвезла до м.Чигирина.

Тоді ж вона змінила своє місце проживання, що позбавило його можливості бачитися, спілкуватися та виховувати сина.

Під час виконання рішення суду державним виконавцем було встановлено, що син не відвідує дитячий садок, так як відповідачка віддала сина на виховання чужим людям в село і приховує його місцезнаходження.

Відповідачка не має постійного місця проживання, регулярного доходу, так як не працює, а аліменти, які він перераховує на утримання сина, використовує на власні потреби, не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, про його стан здоров”я. Перебування сина з відповідачкою шкодить його інтересам.

Він же на праві приватної власності має квартиру, в якій створені всі необхідні умови  для проживання та відпочинку.

Також він має постійне місце праці, де його середній заробіток становить 1759грн., наркотичними чи спиртними  засобами не зловживає, веде здоровий спосіб життя.

         Поскільки вони з відповідачкою не можуть дійти згоди щодо місця проживання дитини, то він вважає, що в інтересах малолітнього сина суд має встановити його місце проживання з ним.

         В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги  і прохав їх задовільнити, пояснивши суду, що під час проживання сина в м.Чигирині з відповідачкою, його стан здоров”я погіршився. Він не відвідує дитячий садок, так як  відповідачка віддала його на виховання чужим людям.

         Вона не має постійного місця проживання, змінює співмешканціві він вважає, що з ним сину буде краще.

         Відповідачка позов не визнала і пояснила суду, що вона відмовляє позивачу у спілкуванні з сином тому, що він, забираючи дитину, довгий час не повертає її, чим порушує рішення опікунської ради щодо повернення дитина у вказаний час.

         Коли позивач останній раз забирав дитину, то син захворів, після чого вона змушена була 1,5 місяці лікувати його в Чигиринській райлікарні.

         Представник третьої особи Косенко І.В. пояснив суду, що 11.10.2007 року на засіданні опікунської ради було вирішено питання про зміну попереднього рішення у зв”язку з хворобою дитини та вирішено дозволити позивачу спілкуватися з сином тільки в присутносмті відповідачки, не змінюючи місця проживання дитини.

Опікунська рада вважає недоцільним змінювати місце проживання дитини та залишити її проживати з матір”ю.

Представник третьої особи Шаповалов Р.В. підтримав думку попереднього представника органу опіки і піклування.

Свідок ОСОБА_5. пояснив суду, що він з позивачем 3 чи 4 рази приїздив до Чигирина, щоб забрати дитину, але позивач дитини не знайшов.

Коли останній раз позивач забирав дитину, то виявилося, що вона хвора.

         Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що він приїзджав з позивачем в Чигирин за дитиною двічі, але дитини не знайшли.        

         Син, коли знаходився в позивача, то прохав забрати його до себе, говорив, що скучає за ним.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що він проживає по сусідству з позивачем і йому відомо, що відповідачка не дає йому можливості спілкуватися з сином, хоча вдома в нього створені всі умови для проживання.

СвідокОСОБА_8 пояснила суду, що до відділу ДВС надійшов на виконання виконавчий лист про те, щоб відповідачка не чинила перешкод позивачу в спілкуванні з сином.

У зв”язку з цим їй було роз”яснено порядок добровільного виконання рішення суду, про що складено відповідний акт, але вона відмовлялася давати дозвіл на виїзд сина за межі Чигиринського району.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що обоє батьків характеризуються з позитивної сторони, люблять дитину і піклуються про неї.

Під час обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини було встановлено, що син сторін проживає в сім”ї відповідачки і має нормальні умови, окрему кімнату, доглянутий, веселий.

В зв”язку з хворобою дитини на засіданні опікунської ради було вирішено, щоб батько зустрічався з сином за місцем проживання відповідачки.

         Вислухавши сторін, представника опікунської ради, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

         Як встановлено судом і вбачається з свідоцтва про народження, сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після припинення спільного проживання сторін залишився проживати з відповідачкою.

         Судом також встановлено, що в зв”язку з неможливістю досягнення згоди сторін щодо спілкування позивача з сином, сторони змушені були звернутися до опікунської ради про визначення часу спілкування позивача з сином.

Відповідно до рішення опікунської ради при виконкомі Чигиринської міської ради від 01.11.2006 року, позивачу для спілкування з сином було відведено до десяти днів на місяць, але не більше як чотири дні за один раз. При цьому в разі хвороби дитини забирати її не можна і ці дні в наступному місяці не враховувати.

         У виконання даного рішення опікунської ради було винесено рішення суду від 29.05.2007 року, яким зобов”язано відповідачку не чинити перешкод позивачу у спілкуванні та вихованні сина.

         Однак, як вбачається  з витягу з протоколу №8 засідання опікунської ради при виконкомі Чигиринської міської ради від 11.10.2007 року, на даному засіданні були внесені зміни до вище вказаного рішення опікунської ради і вирішено дозволити позивачу спілкуватися з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в присутності матері, не змінюючи місця проживання, у зв”язку з тим, що дитина хворіє і їй не рекомендовано змінювати місце проживання.

         Судом також встановлено і підтверджується довідкою № 129, виданою Чигиринською райлікарнею, що син сторін дійсно перебуває на диспансерному обліку в Чигиринській дитячій поліклініці і йому рекомендоване гіпоалергенне оточення та постійне місце проживання.

         Посилання позивача на те, що син не відвідує дитячий садок спростовуються даними довідки № 197 від 17.10.2007 року про те, щоОСОБА_4 дійсно відвідує середню групу Чигиринського НВК І-ІІІ ступенів №3 з 01.09.2007 року.

         Крім того з акту обстеження матеріально-побутових умов відповідачки від 05.10.2007 року слідує, що остання проживає з сином та співмешканцем, який працює приватним підприємцем, а відповідачка знаходиться у відпустці по догляду за хворою дитиною, сім”я забезпечена, дитина має окрему власну кімнату іїй не бажано змінювати місце проживання у зв”язку з захворюванням на алергічну астму.

         Разом з тим, кращі матеріально-побутові умови життя позивача не можуть бути підставою для передання йому дитини.

Намагання позивача виставити відповідачку в негативному світлі не підтверджено жодними доказами, а, навпаки, з наданих суду характеристик відповідачка характеризується лише з позитивної сторони.

Також позивач бездоказово обвинувачує відповідачку в тому, що вона використовує кошти, які він перераховує на утримання дитини, на власні потреби.

З характеристики на сина сторін не вбачається, що відповідачка негативно впливає на нього чи не піклується про дитину.

Декларація прав дитини від 20.11.1959 року містить принцип 6, за яким малолітня дитина не повинна бути розлучена з матір”ю за виключенням виняткової ситуації, яка в даному випадку не вбачається.

Більше того, як зазначено в довідках № 183 від 09.07.2007 року та № 3 від 08.01.2008 року, згідно висновку ЛКК Чигиринської райлікарні син сторін потребує материнського догляду за станом здоров”я терміном на шість місяців, який на час розгляду справи не закінчився.

Крім того позивач, як вбачається з наданого ним листка непрацездатності від 10.12.2007 року та довідок № 3165 та № 04/11-14,  виданих Першою Черкаською міською лікарнею, має незадовільний стан здоров”я, що ставить під сумнів можливість забезпечення ним належного виховання сина, піклування про його стан здоров”я та матеріальний стан.

Частиною 4 ст.159 СК України дійсно передбачено, що у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Однак судом встановлено і підтверджується численними довідками, виданими Чигиринською ЦРЛ, та оглянутою судом медичною картою дитини, що син сторін часто і тривало хворіє, у зв”язку з чим йому не рекомендовано зміну місця проживання і саме вказані причини призвели до того, що відповідачка не надавала позивачу можливості забирати сина до себе, що разом з тим не суперечило рішенню опікунської ради при виконкомі Чигиринської міської ради від 01.11.2006 року, де зазначено, що в разі хвороби дитини забирати її не можна.

А рішення суду від 29.05.2007 року, як уже зазначалося вище, було прийнято саме у виконання даного рішення опікунської ради. 

         Таким чином, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, не вбачає підстав для передачі дитини позивачу для проживання з ним.

         На підставі викладеного і, керуючись ст., ст. 141, 160, 161 СК України, Декларація прав дитини від 20.11.1959 року, ст., ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд 

В  И  Р  І  Ш  И  В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки і піклування при виконкомі Чигиринської міської ради, про визначення місця проживання дитини відмовити.

         Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

                   Головуюча