Справа № 2-а-1802/11

ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         07.09.2011 року                             Слов`яносербський районний суд Луганської області

     в складі:

     головуючого  судді                                        Котелевського В.О.

     при секретарі                                                  Солод О.Г.,          

     розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в смт. Слов`яносербськ адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області (третя особа)  про визнання бездіяльності  неправомірною та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області, посилаючись на ту обставину, що він має правовий статус дитини війни. Відповідно до ст. 6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни розмір пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  допомога, що виплачується  замість пенсії, підвищується на  30%  мінімальної пенсії за віком.  

Просить визнати  бездіяльність  відповідача  щодо не нарахування  та  невиплати щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому доплати до пенсії у вигляді підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 18 лютого і довічно.  

    Відповідач у встановлений строк не надав суду заперечення проти позову, з наслідками неподання заперечень ознайомлений.

          Третя особа –Головне управління Державного казначейства України у Луганській області просили суд розглянути справу за їх відсутності та надали суду заперечення, в яких послалися на те, що відповідачем по справі є Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі. Фінансування пенсійного забезпечення можливе виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

                  Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується  посвідченням Управління праці та соціального захисту населення.

                  Він звернувся до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області з заявою про перерахунок доплати до отримуваної ним пенсії за віком, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

1.02.2011 року відповідачем було повністю відмовлено позивачу в перерахунку та виплаті доплати до пенсії, як дитині війни, оскільки положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення»застосовуються виключно для визначення розміру пенсій, призначених за цим законом, в 2009 році позивачу виплачувалося підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі  питання соціального захисту окремих категорій громадян», в сумі 49,80 грн.

         Суд вважає, що така відмова частково не відповідає вимогам закону.

                Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, який  набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни розмір пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

                    Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

                      Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, після внесення змін до ст. 6 цього Закону передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

       Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України і тим самим відновлено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.                                                           

Законом «Про Державний бюджет України на 2011 рік»встановлено прожитковий  мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2011 року –750 грн., з 1 квітня –764 грн.

За таких обставин відповідач мав виплачувати позивачці надбавку до пенсії, як дитині війни,  в розмірі  30% вищезазначених сум прожиткового мінімуму.

Фактично ж виплата здійснювалася в розмірі 49,80 грн.

Разом з тим, Законом  України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»пунктом 4 такого змісту «Установити, що у 2011 році норми і положення … ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” … застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». Даний Закон набув чинності з 19.06.2011 року.

Оскільки вищезазначений Закон прийнято пізніше, ніж Закон України „Про соціальний захист дітей війни”, застосуванню підлягає Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Тому вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 18.02.2011 року по 18.06.2011 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі  Луганської області в нарахуванні та виплаті позивачу підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18.02.2011 року та вважає, що необхідно зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області здійснити виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 18.02.2011 року по 18.06.2011 року,  з зарахуванням виплачених сум.

                     Суд вважає, що  позиція Управління  Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області щодо виплати  позивачу  підвищення  до пенсії  як дитині війни за період з 18.02.2011 року по 18.06.2011 року, є неправомірною, оскільки ґрунтується  виключно на постанові Кабінету Міністрів України, а закон має  вищу  юридичну  силу. Закон України «Про соціальний захист дітей війни»встановлює більші соціальні гарантії для позивачки, тому відповідно  до вимог ст. 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір підвищення до пенсії, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

                         Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу  адміністративного судочинства України, у разі не відповідності  нормативно-правового  акта Конституції  України, закони України, міжнародному  договору, згода на обов'язковість  якого надана Верховною  Радою України, або іншому  правовому акту  суд застосовує  правовий  акт, що  має вищу  юридичну силу.  

Вимоги  позивача стосовно зобов’язання відповідача нараховувати підвищення до пенсії надалі довічно згідно Закону, є безпідставними, оскільки відповідно до Закону  України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” … застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.  

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 2, 17, 18, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

                    Позов  ОСОБА_1 задовольнити частково.

           Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі  Луганської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18.02.2011 року по 18.06.2011 року.

           Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 18.02.2011 року по 18.06.2011 року з зарахуванням виплачених сум.

           В задоволенні інших позовних вимог відмовити за безпідставністю.

                     Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного  суду через Слов`яносербський районний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів. Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання копії постанови.  

                   Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо таку скаргу не було подано.

                  Суддя                                                                                                           В.О.Котелевський