Судове рішення #178710
5/1551-13/262 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


ПОСТАНОВА

          

10.10.06                                                                                           Справа№ 5/1551-13/262 А


Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,  при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ПП “Кулінар Сервіс”, м.Львів

до відповідача: ДПІ у Галицькому районі м.Львова, м.Львів

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення  від 24.05.06р. №0004101630/0.


За участю представників сторін:

Від позивача: не з”явився

Від відповідача: Рождественська Л.П. –гол.держ.податк.інспектор відділу правового забезпечення


          Відкрито провадження у справі за позовом ПП “Кулінар Сервіс”, м.Львів до відповідача: ДПІ у Галицькому районі м.Львова, м.Львів про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення  від 24.05.06р. №0004101630/0.

          З”ясовано:

  державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова 24.05.06р. винесено податкове повідомлення-рішення №0004101630/0, яким, на підставі п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 50747,50грн., нараховано штрафні санкції у розмірі 20%, що складає 10149,50грн.

ДП «Кулінар Сервіс»не погоджується з даним податковим повідомленням-рішенням, посилаючись на наступне:

згідно декларації по податку на додану вартість за 2-й квартал 2002 року ДП «Кулінар Сервіс»задекларовано суми податку на додану вартість до сплати в розмірі 50747,50 грн. Позивач вважає неправомірним визначення в одному податковому повідомленні-рішенні застосування штрафних санкцій за кілька податкових періодів та застосування штрафних санкцій за один період в кількох податкових повідомленнях-рішеннях, оскільки це суперечить визначенню штрафної санкції, що міститься в ст.ст.1, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім цього, у цих податкових періодах різні строки погашення податкових зобов'язань та з сумарного повідомлення-рішення неможливо встановити за які періоди застосовуються штрафні санкції.

Сплата податку на додану вартість відбулась з врахуванням та на виконання протокольних рішень (схем) про проведення розрахунків щодо відшкодування податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податків, погодженої Управлінням Державного казначейства у Львівській області та Державною податковою адміністрацією у Львівській області, ДПІ у Галицькому р-ні м.Львова, ВДК у Галицькому районі м. Львова, кредитором і боржником.

З врахуванням вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», у позивача, в зв'язку з поданням   декларації по податку на додану вартість, виникло узгоджене податкове зобов'язання із визначеним Законом терміном сплати.

З врахуванням Закону України «Про податок на додану вартість», у боржника (позивача в справі, учасника протокольного рішення-схеми) на момент подання  декларації по податку на додану вартість були наявні прострочені суми відшкодування по податку на додану вартість.

Як випливає з вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1270 «Про впорядкування відшкодування податку на додану вартість та розрахунків з бюджетом», прострочені зобов'язання по відшкодуванню сум податку на додану вартість з державного бюджету  існували до моменту прийняття протокольного рішення, а у позивача податкове зобов'язання підлягало до сплати до моменту, коли сторонами було погоджено порядок розрахунків за протокольним рішенням (схемою) про проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податків.

У відповідності до п.3 Порядку проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, затвердженого постановою КМУ від 26 вересня 2001 р. № 1270, відшкодування сум податку проводиться у рахунок погашення заборгованості кредитора (кредиторів) платника податку з платежів до державного бюджету.

Позивачем своєчасно,  до виникнення у нього зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, повідомлено податковий орган про проведення взаємозарахування зобов'язань з податку на додану вартість, тобто проведення взаємозаліку про зарахування податку на додану вартість позивачеві в рахунок оплати ПДВ, що підлягав поверненню Спільному українсько-американському підприємству «Гранд-Готель», ТзОВ «СКК Зелений мис»із державного бюджету.

З огляду на передбачений Порядок відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, в тому числі пп. 7.1.1, п.7.1. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Постанови Кабінету Міністрів України за № 1270 від 26 вересня 2001 року, правові підстави стверджувати про несвоєчасність сплати сум узгодженого податкового зобов'язання відсутні.

Оскільки, відповідно до пп. 17.1.7. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, то в даному випадку відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій.

Крім того, як зазначається позивачем, саме податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних(фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253 з наступними змінами та доповненнями (в тому числі від 10.08.2005 року), оскільки в ньому відсутні покликання на акт та норму Закону, якою визначено граничний термін сплати зобов'язання. Крім того податкове повідомлення рішення прийняте не за формою, передбаченою в Додатку №3 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних(фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253 з наступними змінами та доповненнями (в тому числі від 10.08.2005 року).

Відповідачем у відзиві позовні вимоги не визнаються з підстав, викладених у ньому, зокрема вказується, що:

згідно картки особового рахунку ДПІ у Галицькому районі м. Львова встановлено, що ДП "Кулінар Сервіс" сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість з порушенням граничного строку.

Пунктом 17.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 цього Закону, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Таким чином кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань того самого платежу у порядку календарної черговості надання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосуєтся як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до підприємств, установ, організацій та громадян відповідно до чинного законодавства, визначає п.5.4 Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів", затвердженої наказом ДПА України (у редакції від 3 вересня 2001 року №342), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001року №887/6078, облік надходження платежів в картках рахунків здійснюється в порядку календарної черговості настання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань.

При цьому складається податкове повідомлення-рішення за формою та згідно з вимогам, установленими Порядком направлення органам державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. №253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758 (із змінами та доповненнями). Повідомлення про застосування штрафних санкцій складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання.

Позивачем, в порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. не сплачено у встановлений термін узгоджену суму податкових зобов'язань за 2 квартал 2002 р. і відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000р. за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання на 35 календарних днів було нараховано фінансову санкцію в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу на суму 10149,50.

Згідно п. п. 1.5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III (із змінами та доповненнями), штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. В п. 3 постанови КМУ від 26.09.01 р. №1270, на яку посилається Позивач, немає посилання на зарахування штрафних санкцій , а лише вказано, що "відшкодування сум податку проводиться у рахунок погашення заборгованості кредитора (кредиторів) платника податку з платежів до державного бюджету".

   Крім цього, посилання позивача на постанову КМУ від 26.09.01 р. №1270 є неправомірним, оскільки дана постанова втратила чинність згідно постанови КМУ від 12.03.05 р. №181.

  Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача та оціниши доказі у їх сукупності, господарський суд відзначає наступне:

  відповідно до вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111 (із змінами та доповненнями), податкове зобов'язання платника податків вважається узгодженим із дня подання платником податків податкової декларації.

П.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III (із змінами та доповненнями), встановлено строки погашення узгодженого податкового зобов'язання, тобто платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Не заслуговує на увагу твердження позивача, що не існувало податкової заборгованості після підписання протокольного рішення (схеми), оскільки зобов”язання по сплаті податку на додану вартість не було погашено і заборгованість перед бюджетом не було ліквідовано. Штрафні санкції застосовано на підставі вищенаведених норм і до моменту ліквідації заборгованості протокольним рішенням (схемою) №13-136 (вх.№8649/10 від 30.09.02р.).

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що податкові повідомлення-рішення видано з порушенням ст.ст.1,17 ЗУ “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки в даних податкових повідомленням-рішеннях взято один податковий період –ІІ-й квартал 2002 року.

Пояснення позивача, що застосування штрафних санкцій в порушення наказу ДПА України від 21.06.01р. №253 (із змінами від 10.08.05р.) без посилання на акт перевірки не може бути покладено в основу рішення суду в зв”язку з тим, що ЗУ “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не ставить застосування штрафних санкцій в залежність від акту перевірки, а ставить в залежність від фактичної сплати податкового зобов”язання. Крім цього, платнику податків було передано розрахунок штрафних (фінансових) санкцій.

Клопотання позивача (вх.№30650 від 10.10.06р.) про відкладення розгляду справи підлягає відхиленню через його безпідставність та необгрунтованість.

На підставі викладено та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -

                                            

                                                   постановив:


1.В адміністративному позові відмовити повністю.

2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.


                                                

Суддя                                                                                                       Станько Л.Л.                     


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація