Справа № 2- 470/11                                                                                         

Р і ш е н н я

І м е н е м     У к р а ї н и           

03 березня 2011 року Житомирський районний  суд Житомирської області

у складі :   головуючої  судді  -   Баренко С.Г.,

за участю секретаря   судового засідання -  Тарасюк Ю.А., сторін, третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні належною йому частиною житлового будинку та земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в :

       ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов’язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні його частиною житлового будинку по АДРЕСА_1  та земельною ділянкою площею 0,0600 га  шляхом звільнення будинку від речей відповідача, знесення розташованих на  ділянці теплиць тощо.

      Позов було підтримано позивачем в повному обсязі. Він пояснив, що є власником частини житлового будинку та земельної ділянки. Після розірвання шлюбу з дочкою відповідача, останні почали перешкоджати у користуванні  його власністю. Позивач іншого житла не має. На його частині земельної ділянці знаходяться теплиці відповідача, розведена  домашня  птиця.

     Відповідач позов не визнала. Стверджувала, що саме вона подарувала позивачеві  16/100 частин належного неї житлового будинку. У подальшому позивач почав здійснювати  добудову, а тому вона погодилася передати йому у в власність 0,06 га земельної ділянки, яка тривалий час перебувала в її користуванні. На переданій частині земельної ділянці знаходилися та знаходяться до тепер належні відповідачеві теплиці. Позивачу це було відомо, останній  не заперечував щодо  розташуванні їх на цій частині земельної ділянки і на далі. Саме за таких умов відповідач  надала згоду на приватизацію спірної земельної ділянки позивачу. Теплиці  забрати відповідач не може за відсутністю вільної земельної ділянки. До того ж відповідач збирається оскаржувати державний акт.

   Третя особа позов не визнала. Пояснила, що добудова, яку здійснював позивач є їх сумісною власністю, а тому вона, як дружина є власником її половини. Для обслуговування цієї частини будинку неї також потрібна земельна ділянка, а тому ? частина спірної земельної ділянки фактично належить третьої особі. Вона бажає поділити  сумісне майно подружжя. На її думку позивачеві не чиниться жодних перешкод на користування його власністю. Теплиці були побудовані задовго до передачі земельної ділянки у власність позивачу. Просила у задоволенні позову відмовити.

       Беручи до уваги пояснення сторін, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, судом встановлені обставини, які відповідають цивільним правовідносинам.

Суд розглядає позов у межах заявлених вимог.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбу. Під час шлюбу відповідач за  договором  дарування від 03.03.2005 передала у власність подружжя по 16/100 ідеальних часток спірного  житлового будинку. (а.с.7,8,9). Згодом позивач добудував будинок та збільшив свою частку до  37/100 ідеальних часток. Своє право власності останній зареєстрував у відповідних державних органах,  що підтверджується свідоцтвом про право власності на частину житлового будинку та витягом про реєстрацію нерухомого майна (а.с.12,13).

 За згодою відповідача  позивачу була передана у власність  земельна ділянка загальною площею 0,0600 га  біля наведеного будинку для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд. Про що свідчить Державний акт про право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ № 617463.

       На частині належної позивачу  земельної ділянці  розташовані теплиці, які належать відповідачу. Ці обставини  визнані  учасниками судового процесу, а тому за приписами положень ч.1 ст.60 ЦПК України  не підлягають доказуванню

      Згідно із  ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Наведені положення  кореспондуються із ст.ст.317,319,321 ЦК України відповідно до яких  власник володіє, розпоряджається та користується своїм майном на власний розсуд ніхто не може бути позбавлений чи обмежений у його здійсненні. Статтею 373 ЦК України також передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

За правилами ст. 391 ЦК України, власник має право  вимагати усунення  перешкод  у здійсненні ним  права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.ст.10, 57,59,60 ЦПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  належними та допустимими доказами. Позивач не надав суду доказів того, що належне відповідачу майно знаходиться в його частині житлового будинку, а тому вимога в цій частині не підлягає до задоволення.

      Доводи третьої особи про те, що частина житлового будинку  та спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя  на даний час не підтверджено в суді. Остання не скористалася своїм правом на пред»явлення  відповідних вимог до позивача.         

      З огляду на наведене, керуючись:ст. 41 Конституції України,  ст.ст. 317,319,321, 391ЦК України, ст.ст. 10, 11,16, 57, 58,59, 60, 61, 88, 212-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов»язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1  належною йому частиною земельної ділянки площею 0,0600 га по АДРЕСА_1, шляхом знесення розташованих на ній теплиць.

          В решті позову відмовити за недоведеністю.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 51 грн. 50 коп. судових витрат.

       Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                           С.Г. Баренко