13.04.2011                               Справа №  1-79/2011

В И Р О К

Іменем  України

13 квітня 2011 року                                                                                       м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді –Ітріна М.В.,

при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю прокурора Жмура А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тюмень, Російської Федерації, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, на утриманні дітей не має, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 ст. 383 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2010 року, підсудний ОСОБА_1, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачене ст. 383 КК України, усвідомлюючи що ОСОБА_2 не наносив йому тілесні ушкодження та не забирав його мобільний телефон і велосипед, тобто не вчинив відносно нього грабежу, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, умисно надав до Новоодеського районного відділу управління МВС України в Миколаївській області завідомо неправдиву інформацію для нього заяву щодо вчинення грабежу щодо нього ОСОБА_2, який начебто 11 листопада 2010 р. у вечірній час наніс йому тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи та забрав у заявника мобільний телефон та велосипед, тобто звинувачував ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Разом з тим, встановлено, що 11 листопада 2010 р. підсудний ОСОБА_1 будучи в стані алкогольного сп’яніння, прийшов до ОСОБА_2, де допомагав останньому по господарству за незначні кошти. В ході цього ОСОБА_1 продовжував вживати спиртні напої та близько 16.00 год., ОСОБА_1, залишивши свій мобільний телефон та велосипед у будинку ОСОБА_2, щоб не втратити вказані речі, і пішов за місцем помешкання. Йдучи додому ОСОБА_1 неодноразово падав на землю в результаті чого спричинив собі тілесні ушкодження у виді перелому нижньої щелепи.

18 листопада 2010 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області, де надав пояснення, що тілесні ушкодження він отримав внаслідок необережності, а попередні свідчення про побиття його ОСОБА_2 вигадав, оскільки ображений на те, що останній звільнив його з роботи.

Підсудний ОСОБА_1 в скоєнні злочину визнав себе винними повністю і в залі судового засідання пояснив, що працював у ОСОБА_2 по господарству і той його вигнав з роботи. Прийшов додому у стані сп’яніння і з метою виправдатися перед співмешканкою сказав, їй що ОСОБА_2 побив його та забрав мобільний телефон і велосипед. Співмешканка повела його  до міліції, де він написав заяву, що нібито ОСОБА_2 вчинив відносно нього злочин, якого насправді не було. Щиро розкаюється у вчиненому.

Прокурор заявив клопотання про порядок розгляду справи без дослідження доказів, оскільки підсудний фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку не оспорює, вину визнає повністю.

Суд, заслухавши думку підсудного, з’ясувавши в нього правильність розуміння  вищевказаних обставин обвинувачення, не маючи сумніву щодо добровільності та істинності його позиції, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, злочинні дії підсудного кваліфіковано правильно за частиною 2 ст. 383 КК України, як  завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення злочину, поєднане з обвинуваченням особи в тяжкому злочині.

          При визначенні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, а також те, що вчинений ним злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.

          Обставинами, які пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому злочині.

          Обставини, що обтяжують покарання підсудному –відсутні.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_1, його негативну характеристику за місцем проживання (а. с. –77), вчинення злочину вперше, обставини при яких він скоїв злочин,  суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, –

З А С У Д И В:

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 ст. 383 КК України і призначити йому покарання у виді –2 (два) роки обмеження волі.

          Згідно статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування  призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном –1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

За правилами пункту 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язати  засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

          До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній –підписка про невиїзд.

          Вирок може бути оскаржено на протязі 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд.

Головуючий –підпис